Рішення

від 29.05.2013 по справі 916/919/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "29" травня 2013 р.Справа  № 916/919/13 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                          Никифорчука М.І. при секретареві                      Кравченко С.В. за  участю  представників  сторін : Від позивача:  не з'явився; Від відповідача: не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні   справу:   за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "САРЕПТА";   до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-ЛЕОН";   про стягнення 2396,12грн., - в с т а н о в и в : Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "САРЕПТА"          ( далі – Позивач)  звернулось до господарського суду Одеської області із позовом  до Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-ЛЕОН" (далі – відповідач) про стягнення 2396,12 грн., посилаючись на наступне. 09.07.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "САРЕПТА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Х-ЛЕОН" було укладено Договір постачання № 121-09/07-10/У (далі –договір). Згідно п.1.1. зазначеного вище Договору: TOB «ВТФ «САРЕПТА» передавало у власність TOB «Х-Леон» товари медичного призначення у кількості, асортименті та по цінам, зазначеним у накладних, а  TOB «X-Леон»  в свою чергу, прийняти товари медичного призначення та було зобов'язане оплатити їх вартість. Як зазначає позивач у позові, договірні зобов'язання TOB «ВТФ «Сарепта» було виконано належним чином та в належному обсязі. Товар передано уповноваженому представнику TOB «Х-Леон». Факт передачі товару TOB «ВТФ «Сарепта» у власність TOB «Х-Леон» підтверджується витратними накладними: №0-00000168 від 02.11.2011р.   та № О-00001425,              № О-00001426, № О-00001427, № О-00001428, № О-00001429, № О-00001430, № О-00001431,  № О-00001471, № О-00001472 від 17.05.2012 р. на загальну суму 2 396,12грн. Претензій за кількістю та якістю поставленого товару з боку TOB «Х-Леон» не висувалось. Позивач зазначає, що згідно умов Договору постачання № 121-09/07-10/У від 09 липня           2010 року TOB «Х-Леон» прийняло на себе зобов'язання оплатити поставлений товар, проте, в порушення договірних вимог, станом на 19.02.2013 р. не було виконано обов'язок по зазначеному Договору, щодо  оплатити поставленого товару TOB «ВТФ «САРЕПТА» відповідачу. Невиконання TOB «Х-Леон» свого грошового зобов'язання призвело до виникнення заборгованості останнього перед TOB «ВТФ «САРЕПТА», яка станом на 19.02.2013 р. становить 2 396,12грн. 09.10.2012 року TOB "ВТФ "САРЕПТА" направило до TOB «Х-Леон» згідно з положеннями Розділу II Господарського процесуального кодексу України "Досудове врегулювання господарських спорів Вимогу за видатковими накладними від 01.10.2012 р., в якій вимагало протягом семи календарних днів з моменту отримання даної вимоги сплатити на користь TOB "ВТФ "САРЕПТА" суму заборгованості за зазначеним вище договором у сумі  2 396,12грн., але TOB «Х-Леон» суму заборгованості сплачено не було. Як зазначає позивач у позові, жодних повідомлень від TOB «X-Леон» TOB "ВТФ "САРЕПТА" в період з 09.10.2012р. по 19.02.2013 р. не отримувало. TOB "ВТФ "САРЕПТА" вважає, що ним було вжито заходів досудового врегулювання господарського спору, які не призвели до бажаного результату, а саме сплати на користь TOB "ВТФ "САРЕПТА" 2 396,12грн TOB «Х-Леон». На підставі викладеного,  посилаючись на ст.ст. 526, 623, Цивільного кодексу України,             ст. ст. 216, 224, 223, 231 Господарського Кодексу України, позивач просить суд стягнути відповідача на свою користь суму заборгованості за видатковими накладними у розмірі                        2 396,12грн . та  витрати по сплаті судового збору. Представники сторін у судове засідання  не з'явились, були повідомлені належним чином про час  та місце розгляду справи,  відповідно до п.3.9.1  Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Відповідач відзив на позов не надав. Суд вважає  можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, згідно приписів                ст. 75 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, господарський   суд прийшов до наступного висновку. Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України,  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.  Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими і речовими доказами. Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до статті 43 ГПК України,  господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім  переконанням,  що ґрунтується  на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як випливає з матеріалів справи, приведені  Позивачем  обставини справи повністю підтверджуються наданими  ним доказами, а саме: вказаним Договором поставки №121-09/07-10/У від 09.07.2010р., зазначеними вище  видатковими накладними. Проаналізувавши  вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять  правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають. Дотепер відповідач вказану суму боргу не сплатив  чим порушив умови Договору та  приписи    ст. ст.525, 526 ЦК України. Зворотнього Відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів. Підсумовуючи викладене суд вважає  вимоги Позивача, законними, обґрунтованими, доведеними  наявними у справі доказами і тому підлягаючими  задоволенню в повному обсягу. Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85  ГПК України, суд, - В и р і ш и в: Позовні  вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "САРЕПТА" - задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-ЛЕОН"  (65089, м. Одеса,                 вул. Академіка Вільямса, б. 75, кв.196, код ЄДРПОУ 33567291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "САРЕПТА" (83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, буд. 18, код  ЄДРПОУ 20339315, р/р 26004000810801 АТ АСТРА БАНК МФО 380548) суму заборгованості у розмірі 2396 (дві тисячі триста дев'яносто                                    шість) грн. 12 коп. та судовий збір у розмірі 1720  (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Повний текст рішення складено та підписано 03.06.2013 р.   Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.