Рішення

від 28.05.2013 по справі 910/7261/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7261/13 28.05.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Поліська страхова компанія"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія

"ОРАНТА"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 49 490,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Малюк О.М. - представник за довіренністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.05.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 49 490,00 грн. та відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 було порушено провадження у справі № 910/7261/13, розгляд справи було призначено на 14.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 у зв'язку з неявкою представників відповідача, розгляд справи було відкладено до 28.05.2013

В судовому засіданні 28.05.2013 представник позивача повністю підтримав свої позовні вимоги. Просив позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 206-51/38 від 03.09.2012, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 53 304,21 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом № АВ/5569582 від 09.02.2012 у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Представник відповідача в дане судове засідання своїх представників - не направив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, що надана позивачем у позовній заяві.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2012 між Приватним акціонерним товариством "Поліська страхова компанія", як страховиком, та Приватним підприємством "Трансвіт", як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 206-51/38, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб - "ЗАЗ TF69Y0 ЗНГ", д.р.н. СВ3118АА, 2012 року, строк дії договору - до 03.09.2013.

Згідно довідки ВДАІ Прилуцького МРВ УМВС України в Чернігівській області № 9077000 від 12.10.2012, 21.09.2012 в м. Прилуки на перехресті вулиць Київська - Перемоги, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля ЗАЗ TF69Y0 ЗНГ, д.р.н. СВ3118АА, 2012 року, під керуванням Бонтуш К.М., автомобіля ЗАЗ-DAEWOO Т13110, д.р.н. СВ4513АО під керуванням Панкіра С.Я. та автомобіля RENAULT 21, д.р.н. 07908ММ, під керуванням Гостренко В.М.

Відповідно до постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.10.2012 у справі № 3/2517/1611/12 гр. Гостренка В.М. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 712 від 27.09.2012 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ЗАЗ TF69Y0 ЗНГ, держ. № СВ3118АА, який був складений Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою Суліменко В.В., а саме оцінювачем Суліменко В.В., згідно якого вартість матеріальних збитків спричинених власнику автомобіля ЗАЗ TF69Y0, д.р.н. СВ3118АА, 2012 року становить 52 613,81 грн.

Відповідно до страхового акту № 206-41/2012 від 19.10.2012, пошкодження транспортного засобу марки ЗАЗ TF69Y0 ЗНГ, д.р.н. СВ3118АА, 2012 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 53 304,21 грн., які виплачені - Приватному підприємству "Трансвіт", згідно платіжного доручення № 10351168 від 19.10.2012.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5569582 від 09.02.2012, відповідач прийняв на себе відповідальність щодо врегулювання наслідків даної події, а саме зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом RENAULT 21, д.р.н. 07908ММ, страхувальник - гр. Гостренко В.М., в межах ліміту - 50 000,00 грн., франшиза - 510 (п'ятсот десять) грн.

26.11.2012 Приватне акціонерне товариство "Поліська страхова компанія" надіслало на адресу відповідача заяву № 308/4-02 від 26.11.2012 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 53 304,21 грн.

Однак, відповідач, як зазначає позивач у позові, не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування у сумі 53 304,21 грн., у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Поліська страхова компанія" звернулося до суду про стягнення з відповідача в порядку регресу 49 490,00 грн. (ліміт за полісом АВ/5569582 від 09.02.2012 становить 50 000,00 грн., 50 000,00 грн. - 510,00 грн. - франшиза за полісом № АВ/5569582 від 09.02.2012).

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(у редакції закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Поліська страхова компанія", як страховиком та Приватним підприємством "Трансвіт", як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 206-51/38 від 03.09.2012, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб - автомобіль ЗАЗ TF69Y0 ЗНГ, д.р.н. СВ3118АА, 2012 року.

Внаслідок ДТП, яка сталася 21.09.2012 в м. Прилуки на перехресті вулиць Київська - Перемоги, за участю застрахованого автомобіля марки ЗАЗ TF69Y0 ЗНГ, д.р.н. СВ3118АА, 2012 року, під керуванням Бонтуш К.М., автомобіля ЗАЗ-DAEWOO Т13110, д.р.н. СВ4513АО під керуванням Панкіра С.Я. та автомобіля RENAULT 21, д.р.н. 07908ММ, під керуванням Гостренко В.М., відбулось пошкодження автомобілів, внаслідок чого гр. Гостренко В.М. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.10.2012 у справі № 3/2517/1611/12.

На виконання умов укладеного договору № 206-51/38 від 03.09.2012, на підставі страхового акту № 206-41/2012 від 19.10.2012, пошкодження транспортного засобу марки ЗАЗ TF69Y0 ЗНГ, д.р.н. СВ3118АА, 2012 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 53 304,21 грн., яке було виплачено позивачем Приватному підприємству "Трансвіт" у повному обсязі в сумі 53 304,21 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10351168 від 19.10.2012.

В свою чергу, оскільки автомобілем RENAULT 21, д.р.н. 07908ММ, яким під час ДТП керував гр. Гостренко В.М. цивільно-правова відповідальність, якого застрахована у відповідача за полісом № АВ/5569582 від 09.02.2012, було нанесено пошкодженння автомобілю ЗАЗ TF69Y0 ЗНГ, д.р.н. СВ3118АА, 2012 року, а тому, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат щодо відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ TF69Y0 ЗНГ, д.р.н. СВ3118АА, 2012 року, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Поліська страхова компанія" і звернулось до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" з заявою № 308/4-02 від 26.11.2012 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 53 304,21 грн. Однак відповідач залишив вказану заяву без відповіді та задоволення, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 490,00 грн. - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (код ЄДРПОУ - 00034186, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75) на користь Приватного акціонерного товариства "Поліська страхова компанія" (код ЄДРПОУ - 31598066, місцезнаходження: 14017, Чернігівська обл. м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 39, офіс 23) 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. - відшкодування шкоди в порядку регресу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 29.05.2013