Рішення

від 31.05.2013 по справі 218/1043/13-ц

АМВРОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 218/1043/13-ц

№ провадження 2/218/369/13

РІШЕННЯ

ім'ям України

"31" травня 2013 р.

Амвросіївський районний суд Донецької області

у складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарях Склярової А.В., Лазебник С.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Баранова М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївка Донецької області справу за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського кооперативу (колективної агрофірми) «Маяк» про визнання незаконними дій, зобов 'язання вчинити певні дії, про визнання права та про стягнення вартості майнового паю,

В С Т А Н О В И В :

24.04.2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського кооперативу (колективної агрофірми) «Маяк» про визнання незаконними дій, положень, про зобов'язання вчинити певні дії, про визнання права та про стягнення вартості майнового паю. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 31.03.2000 року ОСОБА_3 вступила до СК КАФ «Маяк» та передала до його статутного фгонду майновий пай, який отримала після реорганізації КСП «Маяк». 11.03.2010 року

ОСОБА_3 припинила своє членство в кооперативі шляхом подання відповідної заяви, в якій просила виділити в натурі майновий пай, а саме: частину приміщення зерносховища. Пізніше ОСОБА_3 припинила трудові стосунки з СК КАФ «Маяк» у зв'язку з виходом на пенсію. Відповіді на свою заяву ОСОБА_3 не отримала. ОСОБА_3 зверталася до прокуратури та управління агропромислового розвитку Амвросіївської райдержадміністрації. СК КАФ «Маяк» у відповідях до ціх органів повідомляв, що заява ОСОБА_3 буде розглянута на загальних зборах, про що їй буде повідомлено протягом 10 днів. 29.04.2013 року було проведено загальні збори, проте заява ОСОБА_3 розглянута не була, повідомлень щодо розгляду своєї заява вона не отримала. Тому ОСОБА_3 вважає бездіяльність СК КАФ «Маяк» з приводу нерозгляду її заяви незаконною. Також ОСОБА_3 вважає незаконним положення п. 9.5 Статуту агрофірми, де зазначено, що виплата вартості паю або видача майна члену, що вибуває з кооперативу, проводиться після затвердження річного бухгалтерського балансу на протязі 10 років після виходу. Це суперечить нормам ст. 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», якими передбачено, що в разі виходу з кооперативу фізична особа має право на отримання майнового паю натурою, при цьому термін отримання паю не може перевищувати двох років. Тому свій пай ОСОБА_3 мала отримати в січні 2013 року. Також ОСОБА_3 посилається на те, що має право на отримання частки прибутку кооперативу за 2010 рік, яку вона не отримала. Тому ОСОБА_3 просить визнати протиправною бездіяльність СК КАФ «Маяк» з приводу нерозгляду її заяви про вихід з членів та виділення в натурі майнового паю, а також з приводу невиплати належної частки прибутку за 2010 рік. ОСОБА_3 просить визнати за нею право на компенсацію вартості майнового паю у строк, встановлений ст. 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Також ОСОБА_3 просить визнати незаконним положення п. 9.5 Статуту СК КАФ «Маяк» і стягнути з КАФ вартість майнового паю в сумі 15881 грн. Крім того, ОСОБА_3 просить зобов'язати КС КАФ «Маяк» протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили повідомити про належну частку прибутку за 2010 рік та сплатити відповідні кошти.

Ухвалою суду від 31.05.2013 року провадження у справі в частині визнання незаконними положення п. 9.5 Статуту СК КАФ «Маяк» закрито у зв'язку з тим, що спори з приводу відповідності законодавству установчих документів суб'єктів господарювання є спорами про корпоративні права, які розглядаються в порядку господарського судочинства.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що позивачка не передавала своє майно до кооперативу та подала заяву про вихід з членів кооперативу з порушенням передбаченого Статутом порядку. Тому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представника позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

31.03.2000 року затверджено Статут СК КАФ «Маяк», який зареєстровано рішенням Амвросіївської райдержадміністрації № 336 від 05.05.2000 року. В п. 1.3 Статуту зазначено, що СК КАФ «Маяк» створено шляхом реорганізації у вигляді перетворення КСП КАФ «Маяк» та є його правонаступником.

Згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ДН № 158098 позивачка має право на пайовий фонд майна КСП КАФ «Маяк» в розмірі 15811 грн. Позивачка є членом СК КАФ «Маяк» з дня його заснування, що не оспорюється сторонами. СК КАФ «Маяк» отримав майно реорганізованого КСП КАФ «Маяк» цілістним комплексом.

За правилами ст. 165 ЦК України майно, що є у власності виробничого кооперативу, поділяється на паї його членів відповідно до статуту кооперативу. Член кооперативу зобов 'язаний внести до дня державної реєстрації кооперативу не менше десяти відсотків пайового внеску, а частину, що залишилася, протягом року з дня його державної реєстрації.

Таким чином, позивачка, як член СК КАФ «Маяк» має пай у його статутному капіталі. Суд вважає посилання представника відповідача на те, що позивачка не передавала своє майно до кооперативу, таким, що не відповідає дійсності.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачка мала право на майновий пай у КСП КАФ «Маяк». СК КАФ «Маяк» отримав майно реорганізованого КСП КАФ «Маяк» цілістним майновим комплексом, яке не було розпайоване та не виділялося а ні членам КСП, а ні членам СК. Крім того, в п. 4.1 Статуту зазначено, що учасники реорганізованого КСП вступають до СК КАФ «Маяк» в якості його членів, поставивши свій підпис в списках членів СК, що є одночасно заявою про вступ до СК і передачу майнової долі з КСП КАФ «Маяк». Тобто, поставивши свій підпис в списку членів СК КАФ «Маяк», позивачка вступила до членів СК та передала йому свій майновий пай, який мала в реорганізованому КСП.

За правилами ст. 166 ЦК України член виробничого кооперативу має право на вихід з кооперативу. У цьому разі йому виплачується вартість паю або видається майно, пропорційне розміру його паю, а також здійснюються виплати, встановлені статутом кооперативу. Видача паю, виплата його вартості та інші виплати членові кооперативу, що виходить з нього, здійснюються у порядку, встановленому статутом кооперативу та законом.

21.09.2009 року позивачка припинила трудові відносини з відповідачем у зв 'язку зі скороченням штатів. 11.03.2010 року позивачка подала заяву загальним зборам СК КАФ «Маяк» про вихід з членів кооперативу та виділення в натурі її паю на загальну суму 15811 грн.

При вирішення спору суд вважає за необхідне керуватися нормами Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» в редакції, яка діяла на день подачі заяви про вихід з членів кооперативу. Статтєю 10 Закону передбачено підстави припинення членства в кооперативі, серед яких є добровільний вихід з кооперативу, а також припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу. За правилами ст. 15 Закону до повноважень виконавчого органу кооперативу входить внесення на затвердження загальних зборів рішення про прийняття до кооперативу нових членів та припинення членства. Тобто, отримавши заяву позивачки про вихід з кооперативу, виконавчий орган СК КАФ «Маяк» повинен розглянути її, ухвалити своє рішення та передати його для затвердження загальним зборам кооперативу. За правилами ст. 14 Закону загальні збори проводяться щорічно після закінчення фінансового року. Вони можуть скликатися позачергово за рішенням виконавчого органу кооперативу або з ініціативи не менше третини членів кооперативу. В судовому засіданні встановлено, що заява позивачки до теперішнього часу не розглянута. Суд вважає, що це є порушенням права позивачки на вільний вихід з кооперативу та отримання майнового паю.

При цьому суд вважає необгрунтованим посилання представника відповідача на те, що заява не розглянута, оскільки подана з порушенням вимог Статуту. Згідно п. 8.6 Статуту питання про вихід з членів кооперативу попередньо розглядіє виконавчий орган кооперативу - збори спеціалістів, рішення яких підлягає затвердженню загальними зборами. Заява позивачки про вихід з членів кооперативу дійсно адресована не зборам спеціалістів, а загальним зборам. Проте, загальні збори є вищим органом управління кооперативу, в компетенції якого є затвердження рішення про вихід з членів кооперативу. Крім того, за вимогами ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати звернення громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. Статтєю 20 цього Закону встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Таким чином, в разі, якщо позивачка звернулася не до того органу, який повинен розглядати її заяву, виконавчий орган кооперативу повинен був повідомити про це позивачку в передбачений законом строк, що зроблено не було.

За таких обставин суд вважає обгрунтованою вимогу позивачки щодо визнання протиправною бездіяльності СК КАФ «Маяк» з приводу нерозгляду її заяви про вихід з членів кооперативу та виділення в натурі майна, що припадає на її майновий пай.

При цьому суд вважає, що позивачка, в разі її виходу з членів кооперативу, має право на отримання компенсації майнового паю у строк, який не може перевищувати двох років, починаючи з 1 січня року, що наступає після моменту виходу з кооперативу. Пунктом 9.5 Статуту відповідача зазначено, що виплата вартості паю або видача майна члену, що вибуває з кооперативу, проводиться після затвердження річного бухгалтерського балансу на протязі 10 років після виходу. Проте, відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» передбачено, що термін та інші умови отримання паю встановлюються статутом кооперативу, при цьому термін отримання паю не може перевищувати двох років, а відлік цього терміну починається з 1 січня року, що наступає після моменту виходу (виключення) із кооперативу.

В той же час, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки вартості майнового паю, оскільки питання про вихід позивачки з членів кооперативу на теперішній час не вирішено, а умови отримання компенсації паю вирішуються виконавчим органом кооперативу з подальшим затвердженням загальними зборами. Суд не вправі вирішувати питання, які входять до компетенції органів управління кооперативу. Приймаючи рішення про наявність у позивачки права на отримання паю в разі її виходу з членів кооперативу, суд не вправі визначати форму та умови отримання позивачкою її паю, а також стягувати вартість цього паю до затвердження загальними зборами рішення про її вихід з членів кооперативу. Суд вправі лише зобов'язати відповідача розглянути заяву позивачки про вихід з членів кооператива та виплату паю. Статтєю 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу лише в межах заявлених позовних вимог. Оскільки вимога щодо зобов'язання відповідача розглянути заяву позивачки про вихід з членів кооператива та виплату паю, не заявлена, суд не може виходити за межі позовних вимог і вирішувати це питання.

Вирішуючи позовні вимоги щодо невиплати позивачки належної їй як члену кооперативу частки прибутку за 2010 рік, суд виходить з того, що за правилами ч. 4 ст. 165 ЦК України прибуток кооперативу розподіляється між його членами відповідно до їхньої участі, якщо інший порядок не встановлено статутом кооперативу. Статтєю 24 Закону встановлено, що нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюється за підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу з урахуванням необхідності формування фондів для його розвитку. Статутом кооперативу може бути передбачено різний відсоток часток доходу на паї для членів і асоційованих членів кооперативу. Відповідно до рішення загальних зборів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися грішми, товарами, цінними паперами, збільшенням паю тощо.

Представник відповідача посилається на те, що позивачка не має права на отримання частки прибутку кооперативу, оскільки вона не вносила свого майнового внеску до кооперативу. Це посилання не відповідає дійсності, оскільки в судовому засіданні встановлено, що майновий пай позивачки, який вона мала в КСП КАФ «Маяк», було передано до статутного фонду СК КАФ «Маяк» разом з іншими майновими паями цілістним майновим комплексом. Отже, фактично позивачка внесла свій майновий пай до статутного фонду відповідача, тому має право на отримання частки прибутку. Тому позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність СК КАФ «Маяк» з приводу невиплати позивачці належної їй як члену кооперативу частки прибутку за 2010 рік та про зобов 'язання відповідача виконати дії з приводу нарахування та виплати позивачці вищезазначеної частки обгрунтовані.

За вимогами ст. 256, 257 ЦК України строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права (позовна давність) становить три роки. Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України). Позивачка вважає, що пропустила строк позовної давності, тому просить його поновити. Суд враховує, що заяву про вихід з членів кооперативу позивачкою було подано 11.03.2010 року. За правилами ст. 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» позивачка мала право отримати компенсацію свого майнового паю не пізніше ніж два роки, починаючи з 01.01.2011 року, тобто до 01.01.2013 року. Частину доходу за 2010 рік позивачка мала право отримати лише за підсумками фінансового року (ст. 24 Закону), тобто лише після 31.12.2010 року. З позовом позивачка звернулася до суду 24.04.2013 року. Тому суд вважає, що позивачкою не було пропущено строк позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 164, 165, 166, 256, 257, 261 ЦК України, ст. ст. 10, 14, 15, 24, 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» в редакції від 29.06.2004 року, ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», ст. 10, 11, 27, 60, 78, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Сільськогосподарського кооперативу (колективної агрофірми) «Маяк» про визнання незаконними дій, зобовязання вчинити певні дії, про визнання права та про стягнення вартості майнового паю - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Сільськогосподарського кооперативу (колективної агрофірми) «Маяк» з приводу нерозгляду заяви ОСОБА_3 про вихід з членів кооперативу та виділення в натурі майна, що припадає на її майновий пай.

Визнати за ОСОБА_3, в разі її виходу з членів кооперативу, право на отримання компенсації майнового паю у строк, встановлений ст. 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію».

Визнати протиправною бездіяльність Сільськогосподарського кооперативу (колективної агрофірми) «Маяк» з приводу невиплати ОСОБА_3 належної їй як члену кооперативу частки прибутку за 2010 рік.

Зобов 'язати Сільськогосподарський кооператив (колективну агрофірму) «Маяк» виконати дії з приводу нарахування та виплати ОСОБА_3 належної їй як члену кооперативу частки прибутку за 2010 рік.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяЕ.А. Радченко