Рішення

від 27.05.2013 по справі 910/5967/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5967/13 27.05.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління будівельними проектами "Герц"

до Приватного підприємства "Стройбад"

про стягнення 894332,46 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Медлярська В.П. за довіреністю № б/н від 14.01.2013 р.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління будівельними проектами "Герц" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Стройбад" про стягнення 894332,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору субпідряду № 0132.Д-15545.02 на виконання робіт від 06.06.2012 р. перерахував відповідачу 1262961,00 грн., тоді як останній виконав передбачені цим договором роботи тільки на 368628,54 грн. Оскільки Договір субпідряду № 0132.Д-15545.02 від 06.06.2012 р. був розірваний в порядку п. 19.3 даного договору, то підстава, на якій відповідач набув наведені грошові кошти від позивача, відпала, отже грошові кошти в сумі 894332,46 грн. позивач відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України вважає набутими відповідачем без достатніх на те правових підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/5967/13 та призначено її розгляд на 22.04.2013 р. о 10:30 год.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 22.04.2013 р., з'явився, подав лист про відсутність аналогічного спору в провадженні господарських судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір. Також представник позивача подав письмові пояснення, відповідно до яких на виконання вимог ухвали суду від 02.04.2013 р. повідомив наступне: позивач надіслав відповідачу повідомлення про розірвання Договору субпідряду № 0132.Д-15545.02 на виконання робіт від 06.06.2012 р. на підставі п.п. 1 п. 19.3 даного договору (прийняття рішення про припинення робіт); після прийняття рішення про розірвання зазначеного договору акт, передбачений п. 19.6 не складався, оскільки устаткування, обладнання, інші матеріальні ресурси та персонал субпідрядника на будівельному майданчику були відсутні, а субпідрядник жодних робіт не виконував. Представник позивача також повідомив про складення ним та направлення відповідачеві акту взаємних розрахунків станом на 19.04.2013 р., докази чого додав до пояснень. Лист та письмові пояснення судом долучені до матеріалів справи та зареєстровані через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 22.04.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 02.04.2013 р. не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. розгляд справи був відкладений на 27.05.2013 р. о 10:10 год.

24.05.2013 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти в сумі 175648,71 грн., у зв'язку з укладенням між сторонами угоди № 3 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.05.2013 р.

24.05.2013 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору. Відповідно до наведеної заяви позивач просить повернути йому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" 14373,68 грн. з державного бюджету, враховуючи подане ним клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 27.05.2013 р. з'явився, позовні вимоги підтримав з урахуванням поданого ним через відділ діловодства суду 24.05.2013 р. клопотання про зменшення розміру позовних вимог, а саме: просив стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти в сумі 175648,71 грн. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 718683,75 грн. позивач не підтримав.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.05.2013 р., не з'явився, вимоги ухвал суду від 02.04.2013 р. та від 22.04.2013 р. не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявними в матеріалах справи. Крім того, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 27.05.2013 р. від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - постанова Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18) визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 27.05.2013 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 27.05.2013 р. судом розглянуто клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача надав усні пояснення стосовно укладення 22.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління будівельними проектами "Герц" та Приватним підприємством "Стройбад" угоди № 3 про зарахування зустрічних однорідних вимог, копія якої додана до клопотання про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до наведеної угоди (п. 3) Приватне підприємство "Стройбад" вважається боржником за Договором субпідряду № 0132.Д-15545.02 на виконання робіт від 06.06.2012 р. в сумі 175648,71 грн.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки судом встановлено, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18, під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідному клопотанні, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є сума в розмірі 175648,71 грн. безпідставно отриманих коштів.

В судовому засіданні 27.05.2013 р. здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.05.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління будівельними проектами "Герц" (Генпідрядник, позивач) та Приватним підприємством "Стройбад" (Субпідрядник, відповідач) був укладений Договір субпідряду № 0132.Д-15545.02 на виконання робіт (далі - Договір).

Згідно п. 2.1 Договору Генпідрядник доручив, а Субпідрядник зобов'язувався на свій ризик виконати будівельні роботи щодо влаштування монолітних з/б фундаментів під опори і галереї на Об'єкті (Промисловий елеватор, розташований в Полтавській обл., Лохвицького району, м. Червонозаводське, вул. Якубовського) та передати їх результати Генпідряднику в установлений Договором строк відповідно до умов Договору. Генпідрядник зобов'язувався надати Субпідряднику будівельний майданчик (Фронт робіт), забезпечити своєчасне фінансування виконання Робіт, прийняти виконані Роботи та оплатити їх на умовах, визначених в даному Договорі.

Згідно п. 4.9 Договору було визначено, що фінансування передбачених Договором Робіт здійснюється за рахунок коштів Генпідрядника відповідно до умов Договору з урахуванням строків виконання субпідрядником Робіт.

Згідно п. 14.2 Договору було встановлено, що приймання-передача Робіт сторонами здійснюється шляхом підписання Генпідрядником Актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в.

Як стверджує позивач, ним на виконання вимог Договору були перераховані відповідачу грошові кошти у розмірі 1262961,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5912 від 22.06.2012 року.

Натомість, сторони Договору підписали Акти приймання-передачі виконаних робіт тільки на суму 368628,54 грн.

Пунктом 19.3 Договору передбачено право Генпідрядника (позивача) в односторонньому порядку відмовитись від Договору, надіславши повідомлення Субпідряднику (відповідачу), у разі, зокрема, прийняття рішення про припинення Робіт (п.п. 1 п. 19.3 Договору).

Позивач зазначив, що 22.03.2013 року ним, відповідно до п. 19.3. Договору, було вручено відповідачу Повідомлення про розірвання Договору субпідряду № 0132.Д-15545.02 на виконання робіт від 06 червня 2012 року (далі - Повідомлення). Зазначене повідомлення було отримано директором ПП "Стройбад" 22.03.2013 р., про що свідчить підпис останнього на повідомленні позивача.

В Повідомлені позивач зазначив про розірвання ним в односторонньому порядку Договору, про те, що Договір вважається розірваним з моменту отримання цього повідомлення ПП "Стройбад", а також запропонував відповідачу провести остаточний взаєморозрахунок, а саме перерахувати на розрахунковий рахунок TOB "Компанія з управління будівельними проектами "Герц" безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 894 332,46 грн., оскільки підстава, на якій відповідач набув наведені грошові кошти від позивача, відпала. Так, Договір, згідно з умовами якого позивач перераховував кошти, а відповідач виконував роботи, був розірваний позивачем в односторонньому порядку відповідно до п. 19.3 Договору.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду, відповідач вимоги позивача про повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 894 332,46 грн. в добровільному порядку не виконав, а тому позивач звернувся до з вимогою про стягнення з відповідача зазначених коштів в примусовому порядку.

Як повідомив позивач, 22.05.2013 р. сторони уклали Угоду № 3 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.05.2013 р. (далі - угода про зарахування зустрічних однорідних вимог).

Відповідно до п. 3 наведеної угоди відповідач вважається боржником позивача за Договором субпідряду № 0132.Д-15545.02 на виконання робіт від 06.06.2012 р. в сумі 175648,71 грн. Наведена сума визначена ціною позову, виходячи з якої розглядається спір, враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами Договір субпідряду № 0132.Д-15545.02 на виконання робіт від 06.06.2012 р. фактично є договором будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов'язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

По матеріалам справи судом встановлено, що позивач на підставі Договору субпідряду № 0132.Д-15545.02 на виконання робіт від 06.06.2012 р. перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 1262961,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5912 від 22.06.2012 року., зокрема, даними, які вказані в "призначенні платежу" даного платіжного доручення.

В той же час, наявні в матеріалах справи докази, а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. (форма № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. (форма № КБ-3), свідчать, що відповідач виконав, а позивач прийняв на підставі Договору роботи на суму 368628,54 грн.

Умовами Договору передбачено право Генпідрядника (позивача) в односторонньому порядку відмовитись від Договору, надіславши повідомлення Субпідряднику (відповідачу), у разі, зокрема, прийняття рішення про припинення Робіт (п.п. 1 п. 19.3 Договору).

З огляду на наявне в матеріалах справи Повідомлення від 22.03.2013 р. про розірвання Договору субпідряду № 0132.Д-15545.02 на виконання робіт від 06 червня 2012 року, а також умови пункту 19.3 Договору, зазначений договір вважається розірваним з моменту отримання відповідачем повідомлення про його розірвання, т.т. з 22.03.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі, зокрема, розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

Таким чином підстава, на якій відповідач набув перераховані позивачем грошові кошти, а саме спірний Договір, відпала у зв'язку з його розірванням.

Станом на 22.03.2013 р. заборгованість відповідача за Договором становила 894332,46 грн. 1262961,00 грн. - 368628,54 грн. = 894332,46 грн.).

З урахуванням п. 3 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.05.2013 р., заборгованість відповідача за Договором становить 175648,71 грн. Наведена угода станом на час розгляду спору по суті є чинною, не змінена, не скасована та не визнана судом недійсною, при цьому докази протилежного в матеріалах справи відсутні, рівно як відсутні в матеріалах справи і докази погашення відповідачем заборгованості в наведеній сумі.

З огляду на встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку про те, що відповідач отримав грошові кошти позивача в сумі 175648,71 грн. без достатньої на те правової підстави, які у відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягають поверненню позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення вищезазначеної глави ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю та про стягнення на користь позивача 175648,71 грн., отриманих відповідачем без достатньої правової підстави.

Частиною 2 ст. 44 ГПК України, зокрема, визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

При зверненні до суду 29.03.2013 р. (згідно реєстраційного штампа про одержання) з позовом про стягнення з відповідача 894332,46 грн. позивач платіжним дорученням № 8403 від 25.03.2013 р. сплатив судовий збір в сумі 17886,65 грн.

24.05.2013 р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, яке в судовому засіданні 27.05.2013 р. було прийняте судом до розгляду, ціна позову, виходячи з якої розглядався спір була визначена в сумі 175648,71 грн. При цьому судом було досліджено, що фактично зменшення позовних вимог позивачем було пов'язане з укладенням між сторонами даного спору 22.05.2013 р. , а отже після подачі позову до суду та порушення провадження у справі, угоди № 3 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Зокрема, відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення суми судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог.

З метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України, господарським судам України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. були надані роз'яснення, зокрема, відповідно до абз. 5 п.п. 4.6 п. 4 якої, якщо зменшення розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Укладена між сторонами угода № 3 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.05.2013 р. фактично свідчить про часткове визнання та задоволення позову відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За наведених обставин, з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК України, судовий збір в сумі 17886,65 грн. повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Стройбад" (02121, м. Київ, вул. Автопаркова, буд. 7; ідентифікаційний код 34648109), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління будівельними проектами "Герц" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 2 літ. "В"; ідентифікаційний код 33790979) 175648,71 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 71 коп.), отриманих відповідачем без достатньої правової підстави, та 17886,65 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 65 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.06.2013 р.

Суддя Гумега О. В.