cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.13 Справа № 914/1299/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Яслик Н.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури", м.Львів
до відповідача Приватного підприємства "Укрпожсервіс", м.Львів
про стягнення 14 463,78 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Хома Ю.І. - представник (довіреність №92/50 від 01.04.2013р.); Презлята С.З. - представник (довіреність №119/50 від 22.04.2013р.);
від відповідача не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури" звернулося з позовом до Приватного підприємства "Укрпожсервіс" про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 7 048,65 грн., з яких 5 947,60 грн. основний борг, 1 005,53 грн. пеня та 95,52 грн. 3% річних. Згідно із заявою про збільшення позовних вимог заборгованості по орендній платі становить 14 463,78 грн., з яких 13 194,50 грн. основний борг, 1 057,73 грн. пеня та 211,55 грн. пеня.
Ухвалою суду від 05.04.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 23.04.2013р. Ухвалами суду від 23.04.2013р. та 16.05.2013р. розгляд справи відкладався з підстав викладених в даних ухвалах.
Представники позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримали повністю, просили позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у заяві про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідач явку повноважного представника в судове не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав. Станом на 30.05.2013р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 16.05.2013р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Однак, на адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу ухвал суду про порушення провадження у справі від 05.04.2013р. та про відкладення розгляду справи від 23.042013р. з відмітками поштового відділення, про те, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання. Вказані поштові відправлення надсилалися відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві, а також на адресу вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.04.2013р. №16319002, а саме: 79037, м.Львів, вул.Земельна, 19 та 79019, м.Львів, вул.Заводська, 31.
Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із внесеними змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.04.2013р. за №16319002 наданого представником позивача, Приватне підприємство "Укрпожсервіс" станом на 17.04.2013р. знаходиться за адресою: 79019, м.Львів, вул.Заводська, 31.
Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суду невідомо.
Станом на 30.05.2013р. від відповідача відзиви, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -
встановив:
08.02.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури" (орендар) з одного боку та Приватним підприємством "Укрпожсервіс" (суборендар) було укладено договір суборенди №3, згідно якого орендар передає суборендареві у строкове платне користування виробниче приміщення, у будівлі виробничого корпусу під літерою А-5, на другому поверсі, загальною площею 72,00 м.кв., розташоване за адресою: м.Львів, вул.Заводська, 31 (далі - орендоване майно), а суборендар зобов'язується прийняти це орендоване майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення строку суборенди повернути орендоване майно орендареві в належному стані.
Відповідно до п.2.1. договору орендар у терміни, погоджені з суборендарем передає, а суборендар приймає у користування орендоване майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами.
Згідно із п.3.1. договору за користування орендованим майном суборендар сплачує за період користування майном до 29.02.2012р. орендареві орендну плату у розмірі 1 080,00 грн., в т.ч. ПДВ - 180,00 грн., без урахування її індексації.
З 01.03.2012р. орендна плата за користування майном становитиме 1 800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 300,00 грн. без урахування її індексації, та підлягає до сплати суборендарем щомісячно у строки встановлені цим договором.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати на індекс інфляції за звітний місяць. Якщо індекс інфляції становить менше 1, то коригування не проводиться.
Відповідно до п.3.3. договору орендна плата перераховується суборендарем на поточний рахунок орендаря щомісячно не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з виставленими рахунками, які надсилаються факсом та надаються суборендареві під розпис або надсилаються поштовою кореспонденцією.
Згідно із п.3.6. договору суборендар щомісячно відшкодовує орендареві вартість спожитої суборендарем електроенергії, відшкодовує інші витрати на водопостачання та водовідведення, та інші витрати згідно показників лічильника.
Підпунктом 1 п.4.1. договору передбачено, що суборендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату.
Відповідно до п.п.1 п.4.3. орендар зобов'язаний передати суборендареві у користування орендоване майно.
Строк дії договору оренди, відповідно до п.1.3 договору, встановлено до 31.12.2012 року.
Згідно із п.5.2. договору у випадку несвоєчасної сплати орендної плати та інших платежів, передбачених договором суборендар зобов'язаний сплатити орендарю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Як зазначено у позовній заяві, відповідач користуючись орендованим приміщенням несвоєчасно та не в повному розмірі сплачував орендну плату, чим порушив умови договору, відтак згідно із заявою про збільшення розміру позовних вимог у нього існує заборгованість по орендній платі в розмірі 13 194,50 грн., яку позивач просять стягнути на його користь з відповідача.
Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 1 057,73 грн. та 3 % річних в розмірі 211,55 грн.
Отже, загальний розмір заборгованості із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 14 463,78 грн., з яких 13 194,50 грн. основний борг, 1 057,73 грн. пеня та 211,55 грн. пеня.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Враховуючи положення п.2.1. договору оренди, факт передачі відповідачу в оренду приміщень загальною площею 72,00 м.кв., що розташоване за адресою: м.Львів, вул.Заводська, 31., підтверджується актом передання-приймання орендованого майна від 01.03.2012р.
Як вбачається із п.3.1. договору за користування орендованим майном суборендар сплачує за період користування майном до 29.02.2012р. орендареві орендну плату у розмірі 1 080,00 грн., в т.ч. ПДВ - 180,00 грн., без урахування її індексації.
З 01.03.2012р. орендна плата за користування майном становитиме 1 800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 300,00 грн. без урахування її індексації, та підлягає до сплати суборендарем щомісячно у строки встановлені цим договором.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати на індекс інфляції за звітний місяць. Якщо індекс інфляції становить менше 1, то коригування не проводиться.
Відповідно, враховуючи умови договору, позивач вірно нарахував відповідачу за період з березня 2012р. по листопад 2012р. включно орендну плату у розмірі 17 846,80 грн., включаючи відшкодування витрат за використану електроенергію (п.3.6. договору).
Аналогічно, керуючись п.3.2. договору позивачем вірно нараховано відповідачу орендну плату за період з січня 2013р. по квітень 2013р. включно на суму 7 246,90 грн., враховуючи те, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (ст.764 ЦК України).
Тобто, загальна вартість орендної плати за вищезазначені періоди становить 25 093,70 грн. Претензій з боку відповідача на адресу позивача не поступало, а отже позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої обов'язки за договором суборенди №3 від 08.02.2012р.
Однак відповідач, порушуючи умови укладеного договору, здійснив лише часткову оплату за суборенду приміщення. А саме, як зазначено у позовній заяві загальна сума проплат здійснених суборендарем становить 11 899,20 грн. Факт здійснення відповідачем часткових оплат підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи. Оригінали даних банківських виписок оглянуті в судовому засіданні.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає, що позовна вимога Публічного акціонерного товариства "Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури" із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства "Укрпожсервіс" основного боргу в розмірі 13 194,50 грн. є правомірною, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Судом здійснено перерахунок пені, яку позивач просить стягнути з відповідача. На підставі здійсненого перерахунку суд вважає, що позовну вимогу про стягнення з відповідача пені слід задоволити частково, а саме з Приватного підприємства "Укрпожсервіс" підлягає до стягнення 816,54 грн. пені.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок розміру 3% річних, які позивач просить стягнути на його користь з відповідача, суд дійшов висновку, що вказану позовну вимогу слід задоволити частково, а саме з Приватного підприємства "Укрпожсервіс" підлягає до стягнення 158,56 грн. 3% річних.
В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити частково.
Відповідно до ч. 2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №350 від 01.04.2013р. в сумі 1 720,50 грн., який відповідно до ч. 2 ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 627, 629, 764, 759 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230, 283 ГК України, ст.ст. 4 3, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрпожсервіс" (79019, м.Львів, вул.Заводська, 31; код ЄДРПОУ 36312278) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури" (79019, м.Львів, вул.Заводська, 31; код ЄДРПОУ 14308428) 13 194,50 грн. орендної плати, 816,54 грн. пені, 158,56 грн. 3% річних та 1 720,50 грн. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 04.06.2013р.
Суддя Петрашко М.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2013 |
Оприлюднено | 05.06.2013 |
Номер документу | 31598827 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Петрашко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні