cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2013 року справа № 919/295/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАНДО"
(04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки,21),
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Меркурій"
(99028, м. Севастополь, вул. Гавена,2)
(99038, м. Севастополь, просп. Жовтневої Революції,50)
про стягнення заборгованості за договором поставки,-
суддя Щербаков С.О.
за участю:
представника позивача - Макарова Є. І., довіреність №165 від 01.04.2013;
представника відповідача - Рудюка І. В., довіреність №03/01/12 від 03.01.2013,
Суть спору :
12.03.2013 товариство з обмеженою відповідальність "ОРЛАНДО" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Меркурій", в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором поставки №1404 від 13.10.2011 у розмірі 139843,50 грн., з яких: основна сума заборгованості - 121741,86 грн., штраф 5% за неналежне виконання зобов'язань - 6087,09 грн., пеня у розмірі - 9190,35 грн. та 3% річних від суми заборгованості у сумі 2824,20 грн.
Позовні вимоги із посиланням на статті 525-526, 611, 625 Цивільного кодексу України, умови Договору поставки №1404 від 13.10.2011, мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати за поставлений товар за договором поставки №1404 від 13.10.2011.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.03.2013 було порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.04.2013.
У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 10.04.2013 на 25.04.2013. В судовому засіданні 25.04.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 22.05.2013. В судовому засіданні 22.05.2013 була оголошена перерва до 28.05.2013.
У судове засідання 28.05.2013 з`явились представники сторін. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав раніше поданий ним письмовий відзив на позов, в якому він вказував, що із заявленою сумою заборгованості він не згодний, посилаючись на те, що вимога позивача про стягнення за накладними №1228 від 09.02.2012 та №1831 від 21.02.2012 не може бути задоволена, оскільки в зазначених накладних не вказана посадова особа відповідача та її підпис, в зв'язку із чим вважає, що основна сума заборгованості за договором не може перевищувати 115339,38 грн. Внаслідок чого, представник відповідача вказував, що штрафні санкції також повинні бути зменшені, зокрема пеня до 7774,16 грн., 3% річних до 2302,90 грн. Щодо вимог про стягнення 5% штрафу, представник вказував, що строк нарахування штрафних санкцій за несплаченою накладною №20818 від 04.11.2011 сплив, а тому сума штрафу повинна бути зменшена також з врахуванням вищевказаних обставин до 5418,47 грн.
На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 28.05.2013 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
13.10.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «ОРЛАНДО» (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Меркурій» було укладено договір поставки №1404 (далі - Договір) /а.с. 15/, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставляти окремими партіями та передавати у власність Покупцю за замовленнями товар, а Покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його. Асортимент, кількість ціна та загальна вартість товару зазначена у накладних на кожну окрему партію.
Згідно п.2.2.1. Договору, покупець зобов'язаний оплачувати товар у терміни, передбачені договором.
Відповідно до п.п. 3.2.-3.3. Договору, здача-приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами у пункті поставки товару відповідно до інструкцій Держарбітражу СРСР №П-6 від 15.06.65 та №П-7 віл 25.03.66. Підтвердженням приймання товару є підпис на товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Датою поставки товару є дата, зазначена у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній.
У пункті 4.1. Договору встановлено, що ціна на товар вказана в товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Вартість товару є узгодженою сторонами за наявності печаток (штампів) сторін на накладній. Накладні виконують функцію специфікації.
Пунктом 4.2. цього Договору передбачено, що термін оплати становить 30 календарних днів з моменту приймання Покупцем товару.
Відповідно до п.4.3. Договору, зобов'язання Покупця по оплаті поставленого товару вважаються виконаними після зарахування коштів на рахунок Постачальника чи надходження коштів у касу останнього.
У розділі 5 даного Договору, сторони передбачили відповідальність сторін.
Так, у пункті 5.1. Договору встановлено, що сторона, що не виконує належним чином умови договору, зобов'язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 5% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 5.3. Договору сторони передбачили, що у разі затримки оплати за отриманий товар, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.
Договір вступає в силу з моменту його укладення (дата зазначена у верхньому правому куті першої сторінки договору). Строк дії договору необмежений. Кожна із сторін має право розірвати договір, письмово попередивши іншу сторону за тридцять календарних днів про таке розірвання (п.9.1. Договору).
На виконання умов Договору позивачем за період з жовтня 2011 по червень 2012 був поставлений товар відповідачу на загальну суму 134127,49 грн., що на думку позивача підтверджується видатковими накладними №20220 від 24.10.2011 на суму 6879,10 грн., №20818 від 04.11.2011 на суму 6970,63 грн., №1133 від 09.02.2012 на суму 10739,98 грн., №1210 від 09.02.2012 на суму 2692,76 грн., №1228 від 09.02.2012 на суму 2692,86 грн., №1020 від 14.02.2012 на суму 3415,89 грн., №1023 від 14.02.2012 на суму 166,31 грн., №1029 від 14.02.2012 на суму 4945,09 грн., №1031 від 14.02.2012 на суму 166,31 грн., №1034 від 14.02.2012 на суму 3950,95 грн., №1036 від 14.02.2012 на суму 166,31 грн., №1040 від 14.02.2012 на суму 2461,31 грн., №1044 від 14.02.2012 на суму 166,31 грн., №1046 від 14.02.2012 на суму 4863,82 грн., №1047 від 14.02.2012 на суму 166,31 грн., №1048 від 14.02.2012 на суму 5928,77 грн., №1049 від 14.02.2012 на суму 166,31 грн., №1050 від 14.02.2012 на суму 2546,44 грн., №1051 від 14.02.2012 на суму 166,31 грн., №1275 від 20.02.2012 на суму 1787,03 грн., №1276 від 20.02.2012 на суму 102,7 грн., №1277 від 20.02.2012 на суму 1605,47 грн., №1278 від 20.02.2012 на суму 102,7 грн., №1293 від 20.02.2012 на суму 2746,34 грн., №1294 від 20.02.2012 на суму 2988,55 грн., №1295 від 20.02.2012 на суму 1910,82 грн., №1302 від 20.02.2012 на суму 2336,35 грн., №1303 від 20.02.2012 на суму 1292,4 грн., №1831 від 21.02.2012 на суму 3709,62 грн., №1872 від 23.02.2012 на суму 5245,8 грн., №5893 від 23.05.2012 на суму 11209,57 грн., №5978 від 23.05.2012 на суму 994,08 грн., №5979 від 23.05.2012 на суму 994,08 грн., №5991 від 23.05.2012 на суму 10961,17 грн., №6074 від 24.05.2012 на суму 11066,8 грн., №6081 від 24.05.2012 на суму 937,76 грн. та №7102 від 01.06.2012 на суму 14884,48 грн.(а.с. 16-62),
Проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару належним чином не виконав та не сплатив у повному обсязі вартість поставленого товару, в зв'язку із чим загальна сума заборгованості з урахуванням часткового погашення та повернення товару становить 121741,86 грн.
Зазначене стало підставою звернення позивача до суду із відповідними вимогами.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно положень ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Покупець зобов'язався відповідно до пунктів 2.2.1 та 4.2. Договору, оплачувати товар у терміни, передбачені договором, а саме в термін 30 календарних днів з моменту прийняття Покупцем товару, однак зазначений обов'язок виконав не у повному обсязі та не сплатив залишок заборгованості за поставлений товар.
В той же час, щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за накладними №1228 від 09.02.2012 на суму 2692,86 грн. та №1831 від 21.02.2012 на суму 3709,62 грн. позивач у позовній заяві зазначив, що не може надати підписані сторонами копії таких видаткових накладних у зв'язку із їх відсутністю у позивача, натомість на підтвердження факту здійснення поставки товару за даними накладними, позивачем були надані податкові накладні №618 від 09.02.2012 на суму 2692,86 грн. та №1240 від 21.02.2012 на суму 3709,62 грн. та квитанції до цих накладних (а.с. 63-65, 68-70).
У свою чергу, як встановлено судом, видаткові накладні №1228 від 09.02.2012 на суму 2692,86 грн. та №1831 від 21.02.2012 на суму 3709,62 грн. дійсно не містять підпису посадової особи відповідача та відповідної печатки.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Як вже зазначалось, у пункті 3.2. Договору сторони обумовили, що підтвердженням приймання товару є підпис на товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній.
У той же час, суд звертає увагу на положення статті 629 Цивільного кодексу України, згідно яких, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Суд також зазначає, що видаткова накладна є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар (аналогічна позиція міститься у пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).
Згідно частини 2 статті 9 цього Закону, в редакції від 14.01.2012 (на час виникнення спірних правовідносин) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати зокрема посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зі змісту статті 201.10 Податкового Кодексу України вбачається, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідач у своєму відзиві вказував, що вказані видаткові накладні на поставку товару не містять підпису посадової особи відповідача, а тому не можуть бути належним доказом на підтвердження поставки товару відповідачу за цими накладними.
На думку суду, посилання позивача на наявність податкових накладних в підтвердження поставки товару відповідачу за накладними №1228 від 09.02.2012 на суму 2692,86 грн. та №1831 від 21.02.2012 на суму 3709,62 грн, в яких відсутній підпис посадової особи відповідача та відбиток печатки, не є переконливим доказом поставки товару на цю суму та не можуть бути прийняті судом, оскільки у вказаних видаткових накладних не міститься підпису посадової особи відповідача про отримання товару за цими накладними та відсутній відбиток печатки відповідача, що в свою чергу не свідчить про здійснення господарської операції, та буде суперечити діючому законодавству та умовам Договору, а наявність податкових накладних є лише підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, яка у разі необхідності надається покупцю за його вимогою.
За приписами ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування..
Таким чином, позивачем в підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів того, що ним була здійснена поставка товару відповідачу за накладними №1228 від 09.02.2012 та №1831 від 21.02.2012 на загальну суму 6402,48 грн.
Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за договором поставки №1404 від 13.10.2011 на загальну суму - 115339,38 грн. (121741,86 грн. - 6402,48 грн. = 115339,38 грн).
Враховуючи те, що оплата продавцеві за отриманий товар є обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 115339,38 грн.
Таким чином, позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.
Крім цього, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню за невиконання зобов'язання з оплати товару у розмірі 9190,35 грн, 6087,09 грн. - 5% штрафу за неналежне виконання зобов'язань та 3% річних у розмірі 2894,20 грн.
Щодо стягнення пені за невиконання зобов'язання з оплати товару у розмірі 9190,35 грн та 5% штрафу у розмірі 6087,09 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України вказується на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 5.3. Договору сторони передбачили, що у разі затримки оплати за отриманий товар, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.
У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Також, пунктом 5.1. Договору встановлено, що сторона, що не виконує належним чином умови договору, зобов'язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 5% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу (а.с.12-13), суд зазначає, що вони в цілому є вірними, однак оскільки позивачем не підтверджений факт поставки товару відповідачу за видатковими накладними №1228 від 09.02.2012 на суму 2692,86 грн. та №1831 від 21.02.2012 на суму 3709,62 грн, тому суд не враховує нараховані за даними накладними суму пені, яка згідно розрахунку позивача становить 1416,19 грн та суму 5% штрафу, яка згідно розрахунку позивача становить 6087,09 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 7774,16 грн. (9190,35 грн. - 1416,19 грн. = 7774,16 грн) та 5% штрафу у сумі 5766,97 грн. (1155339,38 грн. * 5% = 5766,97 грн.).
Крім того, відповідач у своєму відзиві заперечував проти нарахованої за накладною №20818 від 04.11.2011 суми штрафу у розмірі 348,50 грн., посилаючись на сплив строку позовної давності.
З цього приводу суд зазначає таке.
Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Положеннями частини 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік .
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1, абз. перший ч. 5 ст. 261 ЦК України).
За приписами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення.
Також, частиною 1 статті 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Отже, у спірному договорі сторони не погоджували збільшення строку позовної давності за вимогою про стягнення штрафу, а відповідач в свою чергу просив застосувати строк позовної давності, в зв'язку із чим вимога позивача про стягнення 5% штрафу у розмірі 348,50 грн., яка була нарахована за накладною №20818 від 04.11.2011 не підлягає задоволенню у зв'язку із спливом строку позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду із даним позовом 03.03.2013, що підтверджується штампом відділення пошти на конверті.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача остаточно підлягає стягненню пеня у сумі 7774,16 грн. (9190,35 грн. - 1416,19 грн. = 7774,16 грн) та 5% штрафу у сумі 5418,47 грн. (1155339,38 грн. * 5% = 5766,97 грн. - 348,50 грн. = 5418,47 грн).
Що стосується вимог про стягнення 3% річних у розмірі 2894.20 грн, слід зазначити таке.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 14), суд дійшов висновку що він також в цілому є вірним, однак оскільки позивачем не підтверджений факт поставки товару відповідачу за видатковими накладними №1228 від 09.02.2012 на суму 2692,86 грн. та №1831 від 21.02.2012 на суму 3709,62 грн, тому суд не враховує нараховану за даними накладними суму 3% річних, яка згідно розрахунку позивача становить 521,30 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних від суми заборгованості у розмірі 2302,90 грн. (2894,20 грн. - 521,30 грн. = 2302,90 грн).
За таких обставин позов у цій частині підлягає задоволенню частково в сумі 2302,90 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 130834,91 грн., з яких: 115339,38 грн. основна сума заборгованості, 7774,16 грн. пеня за невиконання зобов'язання з оплати товару, 3% річних від суми заборгованості у розмірі 2302,90 грн. та 5418,47 грн. - штраф 5% за неналежне виконання зобов'язань.
Відповідно до положень ст.49 ГПК України, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 2616,70 грн. ((130834,91 х 2796,87)/139843,50 = 2616,70 грн.)), з яких: 130834,91 грн. - задоволена сума позовних вимог; 2796,87 грн. - сплачений позивачем судовий збір при подачі позову; 139843,50 грн. - заявлена позивачем сума позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Меркурій» (99028, м. Севастополь, вул. Гавена,2, ЄДРПОУ 36127359, п/р 26002010120043 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЛАНДО» (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки,21, ЄДРПОУ 30867320, п/р 26002003032300 в ПАТ «ІНГ Банк Україна» м. Києва, МФО 300539) суму заборгованості за договором поставки №1404 від 13.10.2011 у розмірі 130834,91 грн. (сто тридцять тисяч вісімсот тридцять чотири грн. 91 коп.), з яких 115339,38 грн. основна сума заборгованості, 7774,16 грн. пеня за невиконання зобов'язання з оплати товару, 3% річних від суми заборгованості у розмірі 2302,90 грн. та 5418,47 грн. - штраф 5% за неналежне виконання зобов'язань.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Меркурій» (99028, м. Севастополь, вул. Гавена,2, ЄДРПОУ 36127359, п/р 26002010120043 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЛАНДО» (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки,21, ЄДРПОУ 30867320, п/р 26002003032300 в ПАТ «ІНГ Банк Україна» м. Києва, МФО 300539) судовий збір у розмірі 2616,70 грн. (дві тисячі шістсот шістнадцять тисяч 70 коп.).
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 ГПК України
і підписано 03.06.2013.
Суддя C.О.Щербаков
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2013 |
Оприлюднено | 05.06.2013 |
Номер документу | 31605245 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Щербаков Сергій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні