Ухвала

від 01.06.2013 по справі 760/4365/13-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №4с-53/13

(№760/4365/13-ц)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2013 року

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Ляш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ПАТ «Західінкомбанк» на дії головного державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Лебедєвої Л.Ю., стягувач ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 року ПАТ «Західінкомбанк» звернувся в суд зі скаргою на дії головного державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Лебедєвої Л.Ю.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.03.2013 року Другою Київською філією ПАТ «Західінкомбанк» було отримано постанову державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Лебедєвої Л.Ю. від 05.02.2013 року про відкриття виконавчого провадження, яка винесена на виконання виконавчого листа №2-1309/12, виданого 01.02.2013 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ПАТ «Західінкомбанк» на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 22533,60 грн., згідно договору банківського вкладу №ДВ-438 від 16.07.2010 року.

Разом з тим, 13.02.2013 року на адресу банку надійшла постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.02.2013 року.

Зазначає, що у вищевказаних постановах у якості боржника зазначається ПАТ «Західінкомбанк», код ЄДРПОУ 36699134, адреса боржника: 03057 м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 Б.

Даний код та адреса належать Другій Київській філії ПАТ «Західінікомбанк», що не є юридичною особою.

Таким чином, отримані ПАТ «Західінкомбанк» постанови винесені з порушенням ст.ст. 18, 20-21 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець не є особою, уповноваженою проводити дане виконавче провадження та вчиняти будь-які виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи договір банківського вкладу укладався з ПАТ «Західінкомбанк». Тобто договір укладено саме з юридичною особою. Відокремлений підрозділ не може бути правонаступником юридичної особи та відповідати за зобов'язаннями юридичної особи.

Так, відповідно до витягу з ЄДРПОУ ПАТ «Західінкомбанк» зареєстровано зовсім за іншою адресою, а саме: м. Луцьк, пр. Перемоги, 15 та має зовсім інший код ЄДРПОУ 19233095, на відміну від зазначеного у виконавчому документі.

На підставі викладеного просив скаргу задовольнити.

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.

Головний державний виконавець ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Лебедєва Л.Ю. в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином.

В ході розгляду справи головний державний виконавець ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Лебедєва Л.Ю. надала пояснення в яких проти задоволення скарги заперечувала посилаючись на те, що виконавчий лист №2-1309/12, виданий 01.02.2013 року Солом'янським районним судом м. Києва повністю відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

При примусовому виконанні виконавчого листа №2-1309/12 виданого 01.02.2013 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ПАТ «Західінкомбанк» в особі Другої Київської філії на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 22533,60 грн. були вчинені виконавчі дії відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, просила у задоволенні скарги відмовити.

Стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення скарги ПАТ «Західінкомбанк» заперечувала та просила у її задоволенні відмовити.

Вислухавши думку представника скаржника, стягувача, врахувавши пояснення представника ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01.02.2013 року до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві надійшов виконавчий лист №2-1309/12, виданий 01.02.2013 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ПАТ «Західінкомбанк» в особі Другої Київської філії на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 22533,60 грн.

05.02.2013 року головним державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві на підставі ст. 17, 18, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову серії ВП №36318371 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1309/12, виданого 01.02.2013 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ПАТ «Західінкомбанк» в особі Другої Київської філії на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 22533,60 грн.

05.02.2013 року головним державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Скаржник ПАТ «Західінкомбанк» просив визнати дії державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Лебедєвої Л.Ю. неправомірними та скасувати постанови головного державного виконавця про відкриття провадження у справі та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.02.2013 року.

Як на підставу своїх вимог скаржник посилався на те, що виконавчий документ на який посилається державний виконавець, який став підставою для ухвалення ним постанов не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме Друга Київська філія ПАТ «Західінкомбанк» не є юридичною особою.

Проте, з таким твердженням скаржника суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зазначених цим Законом.

Відповідно до цього ж Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках передбачених законом.

Згідно ч.ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконав провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

З матеріалів виконавчого провадження №36318371, вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2013 року та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.02.2013 року були винесені на підставі виконавчого листа №2-1309/12, виданого 01.02.2013 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ПАТ «Західінкомбанк» в особі Другої Київської філії на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 22533,60 грн., і повністю відповідають ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

В судовому засіданні встановлено, що ПАТ «Західінкомбанк» із заявами про виправлення описок чи арифметичних помилок у судовому рішенні, внесення виправлень до виконавчого листа, відповідно до ст. ст. 219, 369 ЦПК України до суду не звертався, проти чого не заперечувала представник скаржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Встановлено, що копії постанов своєчасно надіслано сторонам для виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець - здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, усі дії головного державного виконавця Лебедєвої Л.Ю, були вчиненні відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови та порядок виконання рішень, ухвал судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувачі і боржники. Вони мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведені виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуються іншими правами, наданими цим Законом.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в діях головного державного виконавця відсутні ознаки порушення Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 57-60, 74-76, 169, 209, 212-214, 219, 369, 383-387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ПАТ «Західінкомбанк» на дії головного державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Лебедєвої Л.Ю., стягувач ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя