Рішення

від 27.05.2013 по справі 919/367/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року справа № 919/367/13

За позовом приватного підприємства "Остов"

(99040, м. Севастополь, вул. М. Геловані, 1, кв. 36)

до державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець"

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 1)

про стягнення заборгованості у розмірі 514 178,14 грн,

Суддя Плієва Н.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Соболєва Л.А., директор, наказ№1 від 01.09.1998;

позивача - Костенко О.М., довіреність №369 від 05.12.2012;

відповідача - не з'явився

Суть спору:

26.03.2013 приватне підприємство "Остов" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" про стягнення заборгованості у розмірі 514 178,14 грн з яких: 470 163,53 - сума основного боргу, 8 848,56 грн - 3% річних, 35 166,04 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 08-2009 від 11.07.2009 щодо здійснення своєчасної та повної оплати виконаних робіт з обслуговування, виконання технологічних операцій, пов'язаних з тривалим зберіганням, та збереженням акумуляторних батарей підводного човна "Запоріжжя".

Ухвалою від 28.03.2013 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 11.04.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та у судовому засіданні було оголошено перерву до 27.05.2013.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав клопотання з проханням відкласти розгляд справи на більш пізній термін у зв'язку з неможливістю бути присутнім через участь в іншому судовому процесі.

Представники позивача вирішення цього клопотання залишив на вирішення суду.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи суд визнав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з положеннями статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. При цьому питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Доводи представника відповідача щодо неможливості з'явитися у судове засідання з причин зайнятості у іншому процесі судом відхиляються, оскільки відповідачем у справі є юридична особа, яка не позбавлена можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.

Суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи невиправдано, оскільки з дня надходження позовної заяви до суду пройшло 2 місяці, клопотання від представника відповідача щодо продовження строку розгляду справи не надходило.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позові.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2009 між приватним підприємством «Остов» (далі - ПП «Остов», виконавець) та державним підприємством «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» (далі - ДП «ЦКБ «Чорноморець», замовник) був укладений договір № 08-2009 на обслуговування, виконання технологічних операцій, пов'язаних з тривалим зберіганням, та збереженням акумуляторних батарей ПЧ "Запоріжжя" (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору виконавець бере на себе зобов'язання здійснити роботи по обслуговуванню, виконанню технологічних операцій, пов'язаних з тривалим зберіганням, та збереженням акумуляторних батарей на березі, до встановлення їх на ПЧ "Запоріжжя", а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Договору орієнтовна вартість робіт складає 431 325,06 грн, у тому числі ПДВ 20% - 71 887,51 грн. Замовник здійснює оплату відповідно до Акту на виконаний обсяг робіт та виставлених рахунків з перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок виконавця банківським платіжним дорученням, по відсотку просування технологічної готовності робіт, після отримання коштів від Генерального Замовника за дану роботу.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що оплата за орієнтовною вартістю здійснюється до досягнення 80% готовності робіт з оформленням протоколу договірної ціни, узгодженої з ПЗ-800.

Виконавець здійснює розрахунок ціни на підставі діючої нормативної документації. Протокол ціни є невід'ємною частиною цього договору та узгоджується із замовником (пункт 2.5 Договору).

Виконані роботи з оформленням акту технічної готовності здаються ОТК виконавця, представникам: замовника, ПЗ-800, в/частини А-0840 (пункт 4.1 Договору).

Пунктом 6.1 Договору сторони встановили строк виконання робіт - 184 доби, з 01.07.2009 по 31.12.2009. Додатковою угодою №1 від 10.01.2010 термін тривалості робіт встановлено 198 діб - з 01.07.2009 по 14.01.2010.

Згідно з пунктом 7.5 Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до закінчення розрахунків.

На виконання пункту 2.5 Договору, сторонами був затверджений та представником ПЗ-800 узгоджений протокол твердої ціни, згідно з яким ціна робіт за Договором становить 470 163,53 грн.

29.03.2010 між сторонами, за участю командира замовлення ПЧ "Запоріжжя" та представника ПЗ-800, підписаний акт приймання-здавання робіт, відповідно до якого виконавець виконав, а замовник прийняв роботи по обслуговуванню, виконанню технологічних операцій, пов'язаних з тривалим зберіганням, та збереженням акумуляторних батарей ПЧ "Запоріжжя" в період з 01.07.2009 по 14.01.2010 у повному обсязі. Вартість робіт розрахована калькуляцією твердої договірної ціни к цьому Договору та складає 470 163,53 грн, у тому числі ПДВ - 78 360,59 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті прийнятих робіт за Договором не виконав, у зв'язку з чим у нього перед ПП «Остов» виникла заборгованість у розмірі 514 178,14 грн, з яких: 470 163,53 - сума основного боргу, 8 848,56 грн - 3% річних та 35 166,04 грн - пеня, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню часткового, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом першим частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України, стаття 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З огляду на фактичні правовідносини, які склалися між сторонами, судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини, на підставі договору підряду.

Згідно з положеннями статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами частини першої статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що відповідач зобов'язався здійснити оплату виконаних позивачем робіт за умов підписання відповідного акту приймання-здавання, на підставі виставленого рахунку та після отримання коштів на оплату даних робіт від Генерального Замовника.

Як вбачається з акту приймання-здавання робіт від 29.03.2010 відповідач прийняв від позивача виконані роботи з обслуговування, виконання технологічних операцій, пов'язаних з тривалим зберіганням, та збереженням акумуляторних батарей ПЧ "Запоріжжя" у розмірі 470 163,53 грн, крім того отримав від останнього рахунок № 2 від 30.03.2010 на оплату цих робіт.

При цьому, щодо моменту надходження від Генерального Замовника за Договором коштів на оплату виконаних Позивачем робіт, судом встановлено такі обставини.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.02.2012 у справі № 5020-764/2011-1967/2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2012, задоволено позов державного підприємства "Конструкторське бюро "Чорноморець" та стягнуто з військової частини А0225 вартість безпідставно отриманих послуг зі збереження та утримання акумуляторної батареї підводного човна "Запоріжжя" в сумі 1752194,21 грн.

З матеріалів справи №5020-764/2011-1967/2011 та рішення суду від 21.02.2012 вбачається, що стягнута з військової частини А0225 сума складається, зокрема, із зобов'язань державного підприємства "Конструкторське бюро "Чорноморець" перед приватним підприємством "Остов" за виконані останнім роботи за Договором.

12.07.2012 господарським судом міста Севастополя виданий наказ про примусове виконання вищевказаного рішення суду.

Постановою відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 08.08.2012 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 12.07.2012 у справі №5020-764/2011-1967/2011 закінчено, у зв'язку із самостійною сплатою боржником у повному обсязі суми боргу.

З урахуванням викладеного, суд визнає, що датою фактичного отримання відповідачем від Генерального замовника грошових коштів за надані послуги за договором № 08-2009 від 11.07.2009 є дата винесення відділом державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 21.02.2012 у справі №5020-764/2011-1967/2011, а відтак, з наступного дня, тобто з 09.08.2012 у відповідача виник обов'язок здійснити з позивачем повний розрахунок за виконані останнім роботи за Договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем доказів погашення заборгованості в повному обсязі станом на час прийняття рішення у порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не надано.

В матеріалах справи міститься акт звірення взаєморозрахунків, підписаний директором ДП "ЦКБ "Чорноморець" Бородиним О.Г. та заступником директора по фінансово- економічним питанням Едигеровою О.О. та скріплений печаткою підприємства, згідно якому станом на 31.08.2012 відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 470 163,53 грн за договором № 08-2009 від 11.07.2009 (а.с.29).

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу за договором № 08-2009 від 11.07.2009 в розмірі 470 163,53 грн обґрунтовані, заборгованість підтверджується зібраними у справі доказами, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 848,56 грн та пені у розмірі 35 166,04 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом пункту 3.2 Договору, замовник при затримці платежів виплачує пеню 0,5% від суми платежу за кожен день прострочки, але не більш двох облікових ставок НБУ.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо сплати отриманих робіт, а тому вважає правомірним нарахування позивачем пені.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок пені за період з 09.08.2012 по 25.03.2013 та зроблено власний розрахунок за наступною формулою:

пеня = сума боргу х подвійну облікову ставку НБУ : 366/365 днів (2012/2013 рік) х кількість днів прострочення;

470 163,53 х 15% : 366 х 145 = 27 940,05 грн

470 163,53 х 15% :365 х 37 = 11 254, 54, всього пеня - 39 194, 57 грн

Оскільки позивачем заявлено до стягнення пеня у розмірі 35166,04 грн, суд вважає за необхідне стягнути саме заявлену суму, оскільки відповідно до положень статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може виходити за межі позовних вимог лише якщо про це є клопотання заінтересованої сторони.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок 3 % річних та зроблено власний розрахунок за наступною формулою:

3 % річних = сума боргу х 3 % : 366/365 днів (2012/2013 рік) х кількість днів прострочення.

470 163,53 грн х 3% :366 х 145 = 5 588,00 грн

470 163,53 грн х 3% :365 х 84 = 3 246,06 грн, всього: 8 834,06 грн -3% річних

Отже, з урахуванням вказаного розрахунку суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 8 834,06 грн.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ДП «ЦКБ «Чорноморець» на користь ПП «Остов» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 514 163,63 грн, з яких: 470 163,53 грн - сума основного боргу, 8 834,06 грн - 3% річних, 35 166,04 грн - пеня.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10 283,27 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 1, ідентифікаційний код 14308457, р/р 26007301335023 Промінвестбанк, МФО 324515, або з іншого рахунку) на користь приватного підприємства "Остов" (99040, м. Севастополь, вул. М. Геловані, 1, кв. 36, ідентифікаційний код 30120929, р/р 26000255240001 в СФ КБ «Приватбанк» м. Севастополь, МФО 324935, або на інший рахунок, вказаний стягувачем) заборгованість у розмірі 514 163, 63 грн (п'ятсот чотирнадцять тисяч сто шістдесят три грн 63 коп), з яких: 470 163,53 грн - заборгованість за договором № 08-2009 від 11.07.2009, 8834,06 грн - 3 % річних, 35166,04 грн - пеня, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 283,27 грн (десять тисяч двісті вісімдесят три грн. 27 коп).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.06.2013.

Суддя підпис Н.Г. Плієва