Постанова

від 04.06.2013 по справі 812/4651/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.1.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2013 року Справа № 812/4651/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» про накладення арешту на кошти боржника,-

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» про накладення арешту на кошти боржника.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Запчасть» зареєстрована як юридична особа Лутугинською районною державною адміністратицією 05.02.1996, про що зроблено запис 21.10.1999 у журналі обліку реєстраційних справ за № 04051543Ю0010031 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 05.02.1996 за № 13388069, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 21.10.1999 та довідкою обласного управління статистики від 22.11.99 № 3159.

Відповідач є платником податків та зборів, відповідно до положень Податкового Кодексу України.

Відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Лутугинському районі з 05.02.1996, що підтверджується довідкою ДПІ в Лутугинському районі про взяття на облік платника податків від 27.05.1999 № 4382-28.

За відповідачем утворився податковий борг в сумі 22688,94 грн., який складається з: податку на прибуток в сумі 3,00 грн.; з податку на додану вартість в сумі 536,03 грн.; з комунального податку в сумі 29,91 грн. (відповідно до Постанови Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 по справі № 2а-8903/11/1270); земельного податку в сумі 22120,00 грн. (відповідно до Постанови Луганського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 по справі № 2а/1270/3105/2012).

Постанови Луганського окружного адміністративного суду до теперішнього часу не виконані.

Позивачем на адресу відповідача надіслані перша та друга податкові вимоги від 25.10.01 № 1/37, від 27.11.01 № 2/121, відповідно.

Відповідно до довідки ВРЕР м. Луганська УДАІ УМВС України в Луганській області від 22.03.2013 № 31 у власності відповідача відсутні транспортні засоби.

Згідно довідки Лутугинського районного підприємства «БТІ» Луганської області від 26.03.2013 № 146 у власності відповідача є 40/100 нерухомого майна, остаточна вартість якого, відповідно до довідки ВАТ «Запчасть» від 18.03.2013 складає 0,00 грн.

За таких обставин та на підставі п.п. 20.1.7 п. 20.1. ст. 20 ПК України позивач просить накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться у банках, обслуговуючих платника податку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі, правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Ухвала про відкриття провадження та призначення до судового розгляду на 23 травня 2013 року надіслана відповідачу за адресою: 92006, Луганська обл., Лутугинський район, с. Успенка, кв. 50 років Жовтня, 42, повернулась до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав.

Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Запчасть» зареєстровано в якості юридичної особи Лутугинською районною державною адміністрацією, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію від 05.02.1996, про що зроблено запис в журналі обліку 21.10.1999 № 04051543Ю0010031. (а.с. 7)

Відповідно до матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Запчасть» перебуває на податковому обліку в якості платника податків в державній податковій інспекції у Лутугинському районі Луганської області ДПС з 05.02.96, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 27.05.99 № 4382-28 (а.с. 11).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 57.2 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування

Згідно із п.57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент подання адміністративного позову, Відкрите акціонерне товариство «Запчасть» має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток в сумі 3,00 грн.; з податку на додану вартість в сумі 536,03 грн.; з комунального податку в сумі 29,91 грн.; земельного податку в сумі 22120,00 грн. відповідно до Постанов Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 по справі № 2а-8903/11/1270 та від 11.05.2012 по справі № 2а/1270/3105/2012, що підтверджується податковими розрахунками земельного податку за 2010 рік від 01.02.2010 № 1952, за 2011 рік від 31.01.2011 № 1529 (а.с. 12, 13, 22-29).

З метою з'ясування майнового стану платника податків - Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» державною податковою інспекцією у Лутугинському районі Луганській області Державної податкової служби було направлено запити до обліково - реєстраційних установи з вимогою надати відомості щодо перебування у власності відповідача рухомого та нерухомого майна.

Згідно відповіді Лутугинського районного комунального підприємства «бюро технічної інвентаризації» від 26.03.2013 №146, встановлено, що за підприємством відповідача обліковується право власності на нерухоме майно - 40/100, розташоване за адресою: Луганська обл., Лутугинський район, смт. Успенка, кв. 50 років Жовтня, 42. (а.с. 16)

Листом від 22.03.2013 №-31 Управляння Державтоінспекції підтверджується відсутність у власності відповідача транспортних засобів. (а.с. 17)

Згідно акта обстеження території та виявлення активів, можливих для реєстрації податкової застави від 21.03.2013 ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу, не виявлено. (а.с. 20)

Відповідно до довідки ВАТ «Запчасть» від 18.03.2013 остаточна вартість 40/100 частини будівлі, розташованої за адресою: Луганська обл., Лутугинський район, смт. Успенка, кв. 50 років Жовтня, 42 станом на 01.01.2013 складає 0,00 грн. (а.с. 21)

Згідно з п.п 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181- III (норми якого були чинними на момент виникнення правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання зазначеної норми Закону №2181 податковим органом 26.10.2001 відповідачу була вручена перша податкова вимога від 25.10.2001 № 1/37 про зобов'язання сплатити податковий борг до податкового органу, що підтверджується підписом керівника підприємства на корінці податкової вимоги (а.с. 14)

29.11.2001 відповідачу була вручена друга податкова вимога від 27.11.2001 № 2/121 про зобов'язання сплатити податковий борг до податкового органу, що підтверджується підписом керівника підприємства на корінці податкової вимоги (а.с. 15)

Факту оскарження відповідачем вищезазначених податкових вимог судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вони вважається узгодженими. Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги судом на час розгляду справи не має.

Оскільки вказані податкові вимоги, є чинними (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Позивач надав в судому засіданні докази відсутності ліквідного майна у відповідача.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що податковою інспекцією були вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, однак вони не призвели до позитивного результату, а також те, що за підприємством боржника не обліковується будь-яке майно, за рахунок якого можливо здійснити погашення податкового боргу, а також приписи підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, якими закріплено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, за таких обставин позовні вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, що обслуговують такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» про накладення арешту на кошти боржника задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» (92006, Луганська обл., Лутугинський район, с. Успенка, кв. 50 років Жовтня, 42, код ЄДРПОУ 13388069), що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, обслуговують відповідача як платника податків до повного погашення зазначеного податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О.А. Дибова