Постанова

від 28.05.2013 по справі 813/991/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року № 813/991/13-а

о 16 год. 14 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бранга», представник - Янчак П.О. до Старосамбірської міжрайонної Державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби, представники - Годованич М.В., Ігнацевич В.М. про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бранга» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Старосамбірської міжрайонної Державної податкової інспекції Львівської області, у якому із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- Визнати протиправними дії відповідача, які полягають у викладенні в акті перевірки від 06.12.2012 року №1218/22-00/20770585 недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про нікчемність, фіктивність фінансово-господарських операцій між ТОВ «Бранга» з ТОВ «Вайпергруп», ТОВ «Євротраст-Альянс», ТОВ «Тевазгруп М» у звітних періодах, що ввійшли до акту перевірки.

- Визнати протиправними дії відповідача, які полягають у викладенні в акті перевірки від 06.12.2012 року №1218/22-00/20770585 недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту ТОВ «Бранга» на суму 73619,97 грн. в розрізі котрагентів ТОВ «Вайпергруп», ТОВ «Євротраст-Альянс», ТОВ «Тевазгруп М» у звітних періодах що ввійшли до акту перевірки.

- Зобов'язати відповідача відновити детальну інформацію по платнику ПДВ - ТОВ «Бранга» (код ЄДРПОУ 20770585) в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі Акту від 06.12.2012 року №1218/22-00/20770585 а саме, відновити податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у звітних періодах що ввійшли до акту перевірки з по взаємовідносинах із ТОВ «Євротраст Альянс», ТОВ «Вайпергруп», ТОВ «Тевазгруп М».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі необхідні первинні документи були надані інспектору при проведенні перевірки, про що зазначено в самому Акті перевірки. Вимог щодо надання первинних документів, які б на думку відповідача свідчили про порушення вимог законодавства, податковим органом не ставилося. Одним з основних принципів розгляду податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю, у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. У разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. До акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

З аналізу акта від 06.12.2012 року вбачається, що висновки про нікчемність угоди базуються не на досліджених податковим органом первинних документах ТОВ «Бранга», а на інформаційних відомостях баз даних «Бест ЗВІТ», АІС Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що стосуються контрагентів ТОВ «Бранга».

Відтак, на підставі тільки інформаційних даних інспектором дано правову оцінку, що свідчить про суб'єктивність висновків перевіряючого.

З системного аналізу ПК України випливає право відповідача вносити зміни в облікові дані платника, однак, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14. ПК України.

Внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Зміни в облікових даних операцій по ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

З наведеного випливає, що відповідач не має права вносити зміни до податкових декларацій позивача, зокрема, до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (оформленої додатком № 5), оскільки така є частиною податкової звітності - податкової декларації.

Обнулення податкового кредиту по контрагентах ТОВ «Євротраст Альянс», ТОВ «Вайпергруп», ТОВ «Тевазгруп М» у звітних періодах, що ввійшли до акту перевірки з внесенням змін до детальної інформації по платнику ПДВ - ТОВ «Бранга» в облікові картки - розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відповідачем здійснено поза межами правового поля.

Порушене право ТОВ «Бранга» підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача відновити детальну інформацію по платнику ПДВ - ТОВ «Бранга».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили, вказали про те, що порушення зазначені в акті перевірки не привели до нарахування позивачу будь-яких податкових зобов'язань та застосування до нього штрафних санкцій. У відповідача відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення. Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України , не передбачає ведення на районному рівні жодних облікових карток по конкретних платниках податків та внесення будь-яких даних по платнику безпосередньо до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили, просили суд в задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

06.12.2012 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності формування та достовірності визначення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Вайпергруп» за грудень 2012 року, ТОВ «Тевазгруп» за січень, березень, квітень, травень 2012 року, ТОВ «Євротраст-Альянс» за березень 2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 1218/22-00/20770585.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Бранга» в порушення п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України завищено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 73619,97 грн.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ «Бранга» по взаємовідносинах з ТОВ «Вайпергруп», ТОВ «Тевазгруп», ТОВ «Євротраст-Альянс» на порушення п. 198.2, п. 198.3., 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит з ПДВ всього по безтоварних операціях на суму 73619,97 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Методичними рекомендаціями щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженим наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року із змінами і доповненнями, Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим же Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим же Кодексом.

Згідно п. 75.1. ст. 75 цього ж Кодексу, Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 цього ж Кодексу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно п. 2.21. Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно п. 2.23. цих ж Методичних рекомендацій, у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки.

Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в АС «Аудит».

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача в частині щодо визнання протиправними дій відповідача, які полягають у викладенні в акті перевірки недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про нікчемність, фіктивність фінансово-господарських операцій та дій відповідача, які полягають у викладенні в цьому ж акті перевірки недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача на суму 73619,97 грн., оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право. Відповідно, дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі дії вчинені владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорювані дії є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку. В даному випадку позивачем не подано будь-яких доказів існування порушення або оспорювання його прав на момент звернення до адміністративного суду з позовними вимогами в цій частині. Відповідачем подано зворотній бік облікової картки платника (скорочена форма) станом на 31.12.2011 року, станом на 31.11.2012 року, в якому відсутні зміни про які зазначав позивач, про що ним не заперечується.

Згідно змісту пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), випливає, що складення акта за результатами проведення перевірки платника є службовою діяльністю контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації стосовно вчинених платником порушень податкової дисципліни.

Таким чином в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки як акт перевірки, так і дії посадових осіб контролюючого органу із складення цього акта не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків.

Вказана позиція по суті узгоджується із позицією ВАС України викладеною у ухвалі від 31.05.2011 року по справі № к 9991/26796/12-с.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача відновити детальну інформацію по позивачу в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту перевірки від 06.12.2012 року №1218/22-00/20770585, оскільки лише після підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Відповідач вказує, що за результатами вказаної перевірки позивача, про що складено акт від 06.12.2012 року № 1218/22-00/20770585, податкові повідомлення-рішення не приймались.

Положення вищевказаних методичних рекомендацій дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена податковим органом податкова кваліфікація операцій за відсутності перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку, відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів, невинесення податкового повідомлення-рішення не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Вказана позиція по суті узгоджується із позицією ВАС України викладеною у ухвалі від 13.02.2013 року по справі 2а-2567/12/1070.

Таким чином, підсумки перевірки позивача неправомірно відображені в автоматизованій системі співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні, оскільки такі могли бути відображені лише за умови узгодження податкового зобов'язання, а відтак позовні вимоги про зобов'язання відповідача з врахуванням його повноважень змінити результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Бранга» шляхом вилучення інформації внесеної на підставі акту перевірки № 1218/22-00/20770585 від 06.12.2012 року, підлягають задоволенню.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бранга» до Старосамбірської міжрайонної Державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Зобов'язати Старосамбірську міжрайонну Державну податкову інспекцію у Львівській області Державної податкової служби змінити результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Бранга» шляхом вилучення інформації внесеної на підставі акту перевірки № 1218/22-00/20770585 від 06.12.2012 року.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бранга» (ЄДРПОУ 20770585, вул. Січових Стрільців, 21/4, м. Турка, Львівська область) 11,47 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 03.06.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.