Рішення

від 02.03.2009 по справі 7/19-09 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/19-09 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 березня 2009 р.                                                                                                   Справа 7/19-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогруппа 2005", м. Вінниця.   

до: Фермерського господарства "Ланецьких", с.Плисків, Погребищенський район, Вінницька область.  

про стягнення 19 678,70 грн.

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники

          позивача :    Балтак Д.О. - адвокат, довіреність б/н від 01.12.2008 року.

          відповідача :  Ланецький І.Є.- замісник голови, довіреність б/н від 27.02.2009 року.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з ФГ "Ланецьких" на користь ТОВ "Нафтогрупа 2005" 19678,70 грн. боргу за отримані в 2008 році паливно-мастильні матеріали та 1000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою суду від 29.01.2009 року порушено провадження у справі № 7/19-09 та призначено до розгляду на 02.03.2009 року.

За письмовим клопотанням представників сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні відповідач подав заяву про визнання позовних вимог щодо стягнення 19678,70 грн. в повному обсязі, яку судом прийнято до розгляду, як таку що не суперечить змісту та вимогам ст.78 ГПК України, не порушує вимог чинного законодавства та прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

За період з 29.02.2008 року до 29.08.2008 року ТОВ "Нафтогрупа 2005" поставив ФГ "Ланецьких" товар (паливно-мастильні матеріали) на загальну суму 158 456,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № 102 від 29.02.2008 року на суму 1400,00 грн., № 190 від 28.03.2008 року на суму 13630,50 грн., № 416 від 26.05.2008 року на суму 700,00 грн., № 512 від 18.06.2008 року на суму 700,00 грн., № 674 від 21.07.2008 року на суму 53218,05 грн., № 693 від 23.07.2008 року на суму 16939,35 грн., № 760 від 31.07.2008 року на суму 32790,00 грн., № 880 від 12.08.2008 року на суму 33978,70 грн., № 897 від 14.08.2008 року на суму 3400,00 грн. та № 984 від 29.08.2008 року на суму 1700,00 грн.. Крім іншого факт поставки підтверджується наданими позивачем відповідними довіреностями на отримання товару вказаного в накладних, зокрема довіреностями серія ЯКФ № 923285, серія ЯКФ № 923288, серія ЯКФ № 923291, серія ЯКФ № 923299, серія ЯПЖ № 180308, серія ЯПЖ № 180312, серія ЯПЖ № 180313, серія ЯПЖ № 180315, серія ЯПЖ № 180317.

За поставлений товар відповідач провів лише частковий розрахунок, що підтверджується банківськими виписками від 04.03.2008 року, від 31.03.2008 року, від 02.04.2008 року, від 07.04.2008 року, від 15.04.2008 року, від 27.05.2008 року, від 21.07.2008 року, від 22.07.2008 року, від 30.07.2008 року, від 05.09.2008 року та від 19.11.2008 року загалом на суму 138 777,90 грн..

Таким чином сума боргу відповідача перед позивачем складає 19 678,70 грн. (158456,60 - 138777,90).

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару по зазначеним вище накладних відповідачу та дії  відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що позивач надсилав відповідачу вимогу про сплату заборгованості № 52 від 25.12.2008 року. На підтвердження факту одержання вимоги відповідачем позивач надав повідомлення про вручення поштового відправлення № 6117949.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що позовні вимоги  щодо стягнення заборгованості в розмірі 19678,70 грн. визнаються відповідачем та окрім цього підтверджуються наявними у справі первинними бухгалтерськими документами, суд вважає суму боргу в розмірі 19678,70 грн. доведеною позивачем.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвали суду від 29.01.2009 року  відповідач не подав до суду жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача в частині стягнення 19678,70 грн. боргу, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 19678,70 грн. доведені позивачем,  позов підлягає задоволенню.

Крім цього, судом розглянуто вимогу про стягнення з відповідача фактично понесених витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1000,00 грн. за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З пункту 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року             № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Виходячи з викладеного, відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги можливе при сукупності  наступних підстав: послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Відповідно до ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи 01.12.2008 року між адвокатом Балтаком Д.О. (Виконавець) та позивачем по справі ТОВ "Нафтогруппа 2005" (Замовник) був укладений договір про надання юридичних послуг № 01/04-08 від 01.12.2008 року який було надано суду для огляду. Відповідно до п.1 Договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надавати юридичну допомогу, а Замовник зобов'язується оплатити зазначену послугу в повному обсязі та на умовах даного Договору. У п.4.1 Договору сторони погодили, що за надані юридичні послуги Замовник сплачує Виконавцеві винагороду на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг. 16.01.2009 року між сторонами підписано акт № 1 прийому-передачі наданих послуг по договору від 01.12.2008 року № 01/04-08 з якого вбачається, що вартість юридичних послуг становить 1000,00 грн., а послуги надавались відносно погашення в судовому порядку заборгованості ФГ "Ланецьких" в розмірі 19 678,70 грн..

На підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката суду надано платіжне доручення від 16.01.2009 року № 47 з якого вбачається, що адвокатом Балтаком Д.О. отримано від ТОВ "Нафтогруппа 2005" 1 000,00 грн. в якості оплати за актом прийому-передачі наданих послуг № 1 від 16.01.2009 року. Крім цього в матеріалах справи наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 558 від 29.10.2007 року видане Вінницькою обласною КДКА гр. Балтаку Д.О..

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача по відшкодуванню витрат на оплату послуг адвоката є правомірними, а отже підлягають задоволенню.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України

За письмовим клопотанням сторін 02.03.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.ст. 525, 526, 527, ч.ч. 1, 2 ст. 530, ст.610, ч.1 ст. 625  ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.3 ст.48, ст.ст.49, 78, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Ланецьких", с.Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252 - (інформація про реквізити - р/р - 26003005141001 в ВФ ВАТ КБ "Надра", МФО-302355, ідентифікаційний код - 33462773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогрупа 2005", вул. Некрасова, 25, м. Вінниця - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 34094924, р/р - 260022738 в ВАТ "Ерсте Банк", МФО - 380009) - 19678 грн. 70 коп. боргу (дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім грн. 70 коп.), 1000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката (одна тисяча грн. 00 коп.) 196 грн. 78 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита (сто дев'яносто шість грн. 78 коп.) та 118 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.  

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  10 березня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - ТОВ "Нафтогруппа 2005", вул. Некрасова, 25, м. Вінниця.

3 - відповідачу - ФГ "Ланецьких", с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252.