Постанова

від 05.03.2009 по справі 12/19-06 (7/136-04)

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/19-06 (7/136-04)

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2009 р.                                                     Справа № 12/19-06 (7/136-04)  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Такмаков Ю.В., судді Барбашова С.В. ,  Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Черкашиній І.В.

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився

боржника -  не з'явився

ДВС - Маслова В.В. (дов. № б/н від 12.08.2008р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області (вх. № 187 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 18.12.08р. по справі № 12/19-06 (7/136-04)

по скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області

на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області

до  ВАТ "Акціонерна компанія "Свема" м. Шостка

про стягнення 542839,36 грн., -

встановила:

Ухвалою господарського суду Сумської області  від 18.12.2008р. по справі  №  12/19-06 (7/136-04) (суддя Лугова Н.П.) скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка (далі - УПФУ в м. Шостка) на дії органів державної виконавчої служби про відмову у відкритті виконавчого провадження задоволено, визнано незаконними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області по відмові у відкритті виконавчого провадження, скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.08.2009р. ВП № 8474033 та зобов'язано Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області прийняти до виконання наказ господарського суду Сумської області від 06.03.2006р. № 12/19-06 (7/136-04).

Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області (далі - Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Сумській області) з даною ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить оскаржену ухвалу скасувати. В обґрунтування вимог апеляційної скарги Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Сумській області вказує, що відносно боржника ВАТ "Акціонерна компанія "Свема" м. Шостка порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів, що унеможливлює відкриття та виключає здійснення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду по даній справі.

Стягувач –УПФУ в м. Шостка, у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить залишити вимоги Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Сумській області без задоволення, оскільки вони є необґрунтованими, а ухвалу господарського суду просить залишити без змін, так як вона  прийнята у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства. Мотивуючі свої заперечення по апеляційній скарзі стягувач вважає дії Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Сумській області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження такими, що суперечать вимогам статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 3.8. розділу 3 Інструкції «Про проведення виконавчих дій»та пункту 4 статті 12 Закону України  «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», оскільки порушення господарським судом по відношенню до боржника провадження у справі про банкрутство з урахуванням вимог пункту 8 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»є підставою обов'язкового зупинення виконавчих дій, а не відмови у прийнятті виконавчого документа.

Представники стягувача та боржника в судове засідання 03.03.2009р. не з'явились, про причини неявки своїх представників суд апеляційної інстанції не повідомили.  

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників стягувача та боржника за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши  повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі  на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, доводи апеляційної скарги  в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноваженого представника Підрозділу  примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Сумській області –Маслова В.П., який  підтримав доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Сумської області від 18.12.2008р. по справі № 12/19-06 - без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Сумської області від 23.02.2006р. по справі № 12/19-06 (7/136-04) позов задоволено повністю  та стягнуто з ВАТ «АК «Свема»на користь УПФУ в м. Шостка 542839,36 грн. боргу  по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах.  

06.03.2006р. на виконання зазначеного рішення господарським судом  Сумської області видано відповідний наказ.

21.07.2008р. УПФУ в м. Шостка звернулось до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Сумській області із заявою про примусове виконання рішення господарського суду Сумської області за наказом № 12/19-06 (7/136-04) від 06.03.2006р. про стягнення з ВАТ «АК «Свема»заборгованості в сумі 542839,36 грн.

11.08.2008р. УПФУ в м. Шостка згідно листа Головного управління юстиції у Сумській області за № 2/08 від 04.08.2008р. отримало 110 постанов від 04.08.2008р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, у тому числі постанову ВП № 8474033 від 04.08.2008р. про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Сумської області від 29.10.2004р. порушено справу про банкрутство ВАТ «АК «Свема», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та зазначено, що у статутному фонді підприємства частка держави складає 50 % + 1 акція, а ухвалою господарського суду Сумської області № 7/136 від 27.09.2007р. по вказаній справі продовжено процедуру санації боржника до 2010р. Вказані обставини з урахуванням вимог статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»визначені державним виконавцем такими, що зумовлюють відмову в  прийнятті до провадження виконавчого документа та унеможливлюють відкриття виконавчого провадження. При цьому, даною постановою державного виконавця стягувачу було рекомендовано звернутися до господарського суду Сумської області з вимогою про визнання його кредитором боржника та включення до списку кредиторів.

Вказані обставини зумовили звернення УПФУ в м. Шостка до господарського суду Сумської області зі скаргою на дії органу ДВС, яким стягувач правомірно визначив -  Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Сумській області.

В обґрунтування скарги стягувач послався на те, що державний виконавець в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження»не відкрив виконавче провадження та керуючись пунктом 8 статті 34 цього ж Закону не зупинив його в частині вимог стягувача, на які поширюється дія мораторію, введеного ухвалою господарського суду Сумської області від 29.10.2004р. При цьому, скаржник зазначив, що згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 15.03.2005р. про затвердження реєстру вимог кредиторів по справі № 7/136-04 про банкрутство ВАТ «АК «Свема», вимоги УПФУ в м. Шостка, на які поширюється дія мораторію, включені лише до 5 виконавчих документів, а по решті вимог державний виконавець зобов'язаний був здійснювати виконавче провадження на умовах визначених Законом.  

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи оскаржену ухвалу господарський суд визначився, що наведені державним виконавцем в постанові від 04.08.2008р. ВП № 8474033 про відмову у відкритті виконавчого провадження обставини не можуть бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження згідно зі статтею 26 Закону України “Про виконавче провадження” по виконанню наказу господарського суду по даній справі, а тому визнав скаргу УПФУ в м. Шостка такою, що підлягає задоволенню.

З даними висновками господарського суду повністю погоджується колегія  суддів, оскільки вони повністю відповідають обставинам і матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України    господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Так, колегія суддів визначає, що статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Слід зазначити, що рішення господарського суду Сумської області від 23.02.2006р. по справі № 12/19-06 (7/136-04) набрало законної сили, тому його виконання є обов'язковим державою виконавчою службою у відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що  не передбачено  законодавством. Органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу»державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої  служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно приписів статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець  здійснює необхідні  заходи   щодо   своєчасного   і   повного  виконання рішення,  зазначеного в документі на примусове виконання рішення,  у  спосіб  і  порядок, визначені  виконавчим  документом.

Відповідно до статті 18 “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, а в силу вимог статті 25 цього ж Закону державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення у встановленому цим Законом порядку.

Пунктом 3 статті 18-1 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що таким виконавчими документами є накази господарських судів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 24 Закону України „Про виконавче провадження” Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним  місцем  виконання  рішення.

Статтею 26 вказаного Закону встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема пунктом 7 зазначеної статті встановлено, що такою підставою можуть бути передбачені законом обставини, наявність яких виключає здійснення виконавчого провадження.

Можливість відмови у відкритті виконавчого провадження у разі порушення справи про банкрутство відносно боржника, вказаною статтею не передбачена.

Разом з цим, в ході розгляду скарги стягувача, господарським судом правомірно встановлено, що при винесенні постанови від 04.08.2009р. ВП № 8474033, державний виконавець в порушення вимог Закону України „Про виконавче провадження” не зазначив жодної із підстав, з яких стягувачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження. При цьому колегія суддів вважає необхідним зазначити, що органом ДВС не наведено також і жодної норми закону, яка б в даному випадку     надавала йому право відмовляти стягувачеві у прийнятті до провадження виконавчого документа.

Окрім того, орган ДВС не представив як суду першої так і апеляційної інстанції жодних доказів в підтвердження існування інших обставин, які б сприяли відмові у відкритті виконавчого провадження.  

Також, із матеріалів справи вбачається, що згідно ухвали про порушення справи про банкрутство від 29.10.2004р. щодо боржника у справі було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Пунктом 8 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до Закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом.

Вказана норма пов'язує обов'язок державного виконавця саме зупиняти  виконавче провадження у випадку порушення справи про банкрутство боржника, але такі дії можливі у тому випадку, коли виконавче провадження по примусовому виконанню рішення відкрите у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог пунктів 1, 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»господарський суд має право за  клопотанням сторін або учасників  провадження у справі про банкрутство  чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

При цьому, відповідно до статті 1 цього ж закону, мораторій на задоволення  вимог  кредиторів  -  зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів.

З урахуванням вказаних норм, колегія суддів визначає, що до інших обставин, які виключають здійснення виконавчого провадження (пункт 7 статті 26 Закону),  не можна віднести обставини, пов'язані з введенням мораторію, оскільки мораторій –це підстава для зупинення виконавчого провадження.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, колегія суддів вважає, що порушення по відношенню до боржника провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки така відмова суперечить вимогам статті 1 Закону України „Про державну виконавчу службу”, статті 5 Закону України „Про виконавче провадження” та грубо порушує права стягувача на своєчасне, повне та неупереджене виконання рішення господарського суду по даній справі.

З цих обставин, доводи заявника апеляційної скарги про те, що  порушення по відношенню до боржника провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів унеможливлює прийняття виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими.

Окрім цього, не приймаються колегією суддів до уваги і посилання заявника апеляційної скарги на те, що підставою для відмови в прийнятті виконавчого документа є існування мораторію на примусову реалізацію майна підприємства боржника на підставі Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, оскільки ні норми вказаного закону ні будь-які інші норми чинного законодавства України не містять положень, відповідно до яких державний виконавець має право відмовити в прийнятті виконавчого документа, винесеного по відношенню до боржника, в статутному фонді якого є частка майна держави.

Окрім того, в силу приписів статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна, та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішенням, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, продажу майна в процесі провадження справ про банкрутство, визначеного відповідними статтями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, боржник банкрутом не визнавався і ліквідаційну процедуру щодо нього не було відкрито. Ухвалою господарського суду Сумської області № 7/136-04 від 27.09.2007р. продовжено процедуру санації ВАТ «АК «Свема»до 27.09.2010р.

Колегія суддів вважає, що господарський  суд цілком вірно зазначив, що дія мораторію не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж об'єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, які забезпечують виробничу діяльність підприємств - боржника у процедурі його санації. А статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження"  встановлено, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а в разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що органом  ДВС     при винесенні постанови від 04.08.2008р. ВП № 8474033 порушено як конституційні норми, так і вимоги Закону України “Про виконавче провадження”, а тому, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі правомірно задовольнив скаргу УПФУ в м. Шостка на дії органів ДВС, визнавши їх незаконними, а також скасував постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.08.2009р. ВП № 8474033 та зобов'язав ДВС прийняти до виконання наказ господарського суду Сумської області від 06.03.2006р. № 12/19-06 (7/136-04).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга органу ДВС позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, а ухвала господарського суду Сумської області від 18.12.2008р по справі № 12/19-06 (7/136-04) прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтею 19 Конституції України, статтями  5, 18, 18-1, частиною 1 статті 24, статтею 26, пунктом 8 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження”, статтею 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», статтею 1, пунктами 1, 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», статтею 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", статтями 43, 99, 101,  пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області  залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 18.12.2008 року по справі                    № 12/19-06 (7/136-04) залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                 Судді                                                                    Барбашова С.В.  

                                                                                                               Могилєвкін Ю.О.