Рішення

від 13.03.2013 по справі 910/1106/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1106/13 13.03.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтмонтаж» Простягнення 9 070,17 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:Приходько Є.А. Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтмонтаж» (далі-відповідач) про стягнення 9 070,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору №13606 про надання транспортно-експедиторських послуг від 19.07.2011 р. надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажу, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по сплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 7 636,43 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 614,46 грн. та 20% річних у розмірі 819,28 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 08.02.2013 р.

За розпорядження заступника Голови господарського суду м. Києва від 07.02.2013 р. у зв'язку з тим, що суддя Куркотова Є.Б. знаходиться на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків справу №910/1106/13 для розгляду було передано судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2013 р. справу №910/1106/13 прийнято до провадження судді Прокопенко Л.В., розгляд справи відкладено до 22.02.2013 р.

За розпорядження заступника Голови господарського суду м. Києва від 15.02.2013 р. у зв'язку із виходом з лікарняного судді Куркотової Є.Б. , справу №910/1106/13 передано для розгляду судді Куркотовій Є.Б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2013 р. справу №910/1106/13 прийнято до провадження судді Куркотовій Є.Б., розгляд справи призначено на 22.02.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено до 13.03.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 67, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №568052 від 11.01.2013 р., та вказана в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.07.2011 р. між позивачем (виконавець, експедитор) та відповідачем (замовник) був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг №13606 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору виконавець надає транспортно-експедиторські послуги замовнику, згідно його замовлення та товарно-транспортної накладної на умовах, що вказані у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Договору за надані послуги замовник сплачує виконавцю винагороду, згідно діючих виконавця тарифів та додатково 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) % комісійних від розміру оголошеної вартості вантажу.

Згідно п.п. 5.1, 5.1.1 Договору оплата вартості наданих послуг з перевезення вантажу відбувається за діючим у виконавця тарифами, шляхом внесення замовником на рахунок виконавця плати у розмірі 100% від вартості наданих послуг, після виконання замовлення, протягом 2-х банківських днів. Замовник протягом 2 робочих днів підписує надані виконавцем 2 примірники акта надання послуг та повертає виконавцю 1 примірник підписаного акту або надає виконавцю письмову мотивовану відмову, не пізніше 1 (одного) робочого дня, з дня отримання акту від виконавця.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що оплата виставленого виконавцем рахунку-фактури за надані послуги, в порядку визначеному п. 5.1 цього Договору, здійснюється шляхом внесення замовником вказаної в рахунку - фактурі суми протягом 2 банківських днів з дня отримання рахунку-фактури, на поточний рахунок виконавця, визначений в ст. 12 цього Договору.

Положеннями п. 6.4 Договору визначено, що за несвоєчасну сплату наданих послуг з перевезення вантажу, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу та 20% річних від суми заборгованості.

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 Договору строк дії даного договору встановлюється з дати його підписання сторонами по 31.12.2011 р. Якщо за 15 днів до закінчення строку дії даного Договору жодна із сторін не попередить про його закінчення (розірвання), то він вважається пролонгованим на той же самий строк і на тих же самих умовах.

На підставі Договору позивачем у період 28.04.2012 р. по 23.07.2012 р. було надано відповідачу послуги із перевезення вантажів на загальну суму 7 636,43 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НП/94-000504 від 28.04.2012 р., №НП/94-000555 від 31.05.2012 р., №НП/94-000685 від 26.06.2012 р., №НП/94-000780 від 27.06.2012 р., №НП/94-00761 від 30.06.2012 р., №НП/94-000857 від 16.07.2012 р., №нп/94-000908 від 23.07.2012 р. та наявними в матеріалах справи, копіями товарно-транспортних накладних.

24.12.2012 р. позивач направив відповідачу претензію №188 з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 7 636,43 грн. згідно підписаних сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НП/94-000504 від 28.04.2012 р., №НП/94-000555 від 31.05.2012 р., №НП/94-000685 від 26.06.2012 р., №НП/94-000780 від 27.06.2012 р., №НП/94-00761 від 30.06.2012 р., №НП/94-000857 від 16.07.2012 р., №нп/94-000908 від 23.07.2012 р., яку просив перерахувати на поточний рахунок: код ЄДРПОУ 31316718; р/р 26004323732001 в ПРУ КБ Приватбанк; МФО 331401.

09.01.2013 р. позивачем повторно надіслано на адресу відповідача претензію №188 від 24.12.2012 р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2012 р., рахунки-фактури: №НП/94-000504 від 28.04.2012 р., №НП/94-000555 від 31.05.2012 р., №НП/94-000685 від 26.06.2012 р., №НП/94-000780 від 27.06.2012 р., №НП/94-000761 від 30.06.2012 р., №НП/94-000857 від 16.07.2012 р. та №НП/94-000908 від 23.07.2012 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з організації перевезення вантажів, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 7 636,43 грн.

Договір є договором транспортного експедирування, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно підписаних та скріплених печаток сторін актів заді прийняття робіт вартість наданих послуг з перевезення вантажів становить 7 636,43 грн.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що оплата виставленого виконавцем рахунку-фактури за надані послуги, в порядку визначеному п. 5.1 цього Договору, здійснюється шляхом внесення замовником вказаної в рахунку - фактурі суми протягом 2 банківських днів з дня отримання рахунку-фактури, на поточний рахунок виконавця, визначений в ст. 12 цього Договору.

Як вбачається з опису вкладення в цінний лист Ф107 та фіскального чеку №09.01.2013 р. позивач направив відповідачу рахунки-фактури на сплату вартості послуг із перевезення 09.01.2013 р.

З урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.2 Договору та дати направлення рахунків строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 7 636,43 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її сплати не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача, про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7 636,43 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 614,46 грн. та 819,28 грн. нарахованих за кожним актом окремо за загальний період з 01.05.2012 р. по 11.01.2013 р. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг з перевезення вантажу.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Положеннями п. 6.4 Договору визначено, що за несвоєчасну сплату наданих послуг з перевезення вантажу, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу та 20% річних від суми заборгованості.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що оплата виставленого виконавцем рахунку-фактури за надані послуги, в порядку визначеному п. 5.1 цього Договору, здійснюється шляхом внесення замовником вказаної в рахунку - фактурі суми протягом 2 банківських днів з дня отримання рахунку-фактури, на поточний рахунок виконавця, визначений в ст. 12 цього Договору.

Відтак, з огляду вказаного пункту договору вбачається, що виконання грошового зобов'язання відповідача на користь позивача здійснюється на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що своє зобов'язання по виставленню рахунків-фактур на оплату вартості послуг, позивач здійснив 09.01.2013 р., відтак, нарахування штрафних санкцій, суд здійснює з урахуванням вказаної дати та строків передбачених п. 5.2 Договору, у період з 12.01.2013 р. по 21.01.2013 р. (дата звернення позивача із позовом до суду).

Суд, з урахуванням встановлено періоду прострочення виконання грошового зобов'язання, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, визначає її розмірі в сумі 31,38 грн.

В іншій частині, заявленої до стягнення пені у розмірі 583,08 грн. необхідно відмовити, оскільки вона обрахована не вірно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Із змісту п. 6.4 Договору вбачається, що за несвоєчасну сплату наданих послуг з перевезення вантажу, замовник сплачує виконавцю 20% річних від суми заборгованості.

За перерахунком суду, з урахуванням встановленого правомірного періоду нарахування штрафних санкцій, розмір 20% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 41,84 грн.

В іншій частині, заявлених до стягнення 20% річних у розмірі 777,44 грн. необхідно відмовити, оскільки вони обраховані не вірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 7 636,43 грн., пені у розмірі 31,38 грн. та 20% річних у розмірі 41,84 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтмонтаж» (03062, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 67; ідентифікаційний номер 32210249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57; ідентифікаційний код 31316718) заборгованість у розмірі 7 636 (сім тисяч шістсот тридцять шість) грн. 43 коп., пеню у розмірі 31 (тридцять одна) грн. 38 коп., 20% річних у розмірі 41 (сорок одна) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 462 (одна тисяча чотириста шістдесят дві) грн. 43 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текс рішення складено та підписано 14.03.2013 р.