Рішення

від 29.03.2013 по справі 910/3457/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3457/13 29.03.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Український універсальний термінал» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Аква Енерджі» Простягнення 139 451,73 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаЄзеров А.А. Від відповідача Суткевич О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український універсальний термінал» (надалі -Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Енерджі» (надалі -Відповідач) про стягнення 139 451,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов Договору №26/04 на транспортно-експедиторське обслуговування від 26.04.2012 р. надав комплекс транспортно-експедиторських послуг стосовно контейнерів TCLU5577694, TRLU5756641, CLHU8830650, CAIU8761610, TCLU5485941, TRLU8246554, а відповідач належним чином не виконав грошове зобов'язання по сплаті наданих послух та не відшкодував витрати позивача на оплату рахунків лінійних агентів стосовно лінійних зборів, демередж, в зв'язку із чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 130 431,45 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 6 648,23 грн., 3% річних у розмірі 1 329,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 042,45 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.03.2012 р.

В судовому засіданні 15.03.2013 р. представником відповідача надано відзив на позовну заяву за змістом якого, останній заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки вартість послуг експедитора встановлюється у разових угодах (заявках), а оплата додаткових послуг наданих відповідачем відповідно до умов договору, здійснюється за умови узгодження таких із замовником, тому оскільки заявлені до стягнення витрати відповідача не були узгоджені з позивачем, то підстави для їх відшкодування останнім відсутні. Крім того, на думку відповідача, він правомірно прострочив виконання грошових зобов'язань по сплаті вартості послуг позивача, що визначені у разових угодах (заявках), оскільки під час приймання вантажу у контейнері CAIU8761610, виявлено недостачу продукції в кількості 3 960,00 грн. пляшок лимонаду, у зв'язку із чим 05.09.2012 р. було складено акт про недовіз товару за участю водія позивача.

У судовому засіданні 15.03.2013 р. оголошена перерва до 29.03.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав додаткові письмові пояснення по справі, за змістом яких відзначив, що контейнер №САІU8764640 був доставлений позивачем на стацію призначення «Київ-Ліски» із справними пломбами та при розкритті контейнеру ні митними органами, ні відповідачем не виявлено недостачі, при цьому, недостача була виявлена після транспортування контейнера на склад відповідача. Відтак, відповідач зазначає, що оскільки транспортування від станції митного очищення «Київ-Ліски» до складу відповідача не передбачено договором та заявкою, тому експедитор не повинен був здійснювати забезпечення збереження вантажу на цій ділянці транспортування. В свою чергу, позивач зазначає, що на підтвердження виконання ним належним чином послуг щодо спірного контейнера, між сторонами підписано акт виконаних послуг. Стосовно, правомірності віднесення до додаткових витрат послуг за інвойсами №ESF-005245, ESF-005412, ESF-006080 позивач посилався на те, що ці інвойси виставлені за доставку контейнерів після митного очищення на склад відповідача, що не передбачено договором, але було зроблено в інтересах клієнта, в зв'язку із чим позивач виставив до сплати відповідачу суму витрат, яку сплатив контейнерному терміналу за вказаними інвойсами, отже вказані витрати мають бути компенсовані відповідачем на підставі п. 4.1.3 Договору. Крім того, у відзиві позивачем зазначено, що віднесення до суми додаткових витрат штрафів за прострочення повернення контейнерного обладнання є лінійною витратою, не пов'язаною з винною експедитора, а обов'язок зі їх сплати відповідно до п. 2.1.5 Договору покладений на відповідача.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав додаткові пояснення по справі, за змістом яких відзначив, що 05.09.2012 р. на місце доставки вантажу прибув представник позивача, який за результатом огляду надав відповідачу записку, в якій повідомив, що пломба №8977543 ушкоджень не має, крім того представниками відповідача на місці розвантаження були зроблені фотографії, у зв'язку із чим відповідач належним чином виконав дії спрямовані на всебічну та об'єктивну фіксацію факту недостачі товару. Стосовно визначення відповідачем ціни однієї пляшки втраченого лимонаду у розмірі 8,04 грн., останній обґрунтовував тим, що вказана ціна є мінімальною ціною реалізації однієї пляшки контрагентам відповідача.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2012 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №26/04 (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а експедитор зобов'язується організувати за рахунок замовника транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних вантажів по території України та в міжнародному сполученні, а також надання послуг замовнику з попереднього узгодження сторін.

Згідно із п. 1.2 Договору умови перевезення, тип вантажу, тип транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови пов'язані з виконанням дійсного договору зазначаються в разової домовленості (Заявці), яка є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 2.1.3 Договору експедитор зобов'язується представляти інтереси замовника у взаємовідносинах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами, брокерськими компаніями та інш., організаціями у зв'язку із перевезенням, розвантаженням та завантаженням вантажів, ТЕО вантажів замовника.

За змістом п. 2.1.5 Договору вбачається, що експедитор зобов'язується виставляти рахунки за лінійні видатки (ПРР, агентські, льодові збори, страхування, демередж, детеншн, зберігання, та інші видатки) у відповідності з сумами та рахунками Ліній та Порту. Експедитор за вимогою замовника повинен надати документи, що підтверджують суми лінійних видатків, на протязі двох днів з моменту повернення контейнеру в порт.

Відповідно до п.п. 2.1.7, 2.1.8 Договору експедитор зобов'язується на протязі одного-двох календарних днів (в залежності від погодних умов) після виїзду контейнеру з порту, здійснити його доставку в місце митного оформлення замовником, що вказане у разовій угоді (Заявці). Здійснити доставку вантажу після митного оформлення вантажу замовником у місце відвантаження, вказане замовником, на протязі того ж робочого дня.

Положеннями п. 2.2.2 Договору визначено, що експедитор у відповідності з дійсним договором має право здійснювати розрахунки з портами, транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання свої обов'язків за договором.

Згідно п. 3.1.4 Договору замовник зобов'язується сплачувати послуги експедитора на умовах договору згідно вартості послуг, що встановлені у разових угодах (заявках).

Відповідно до п. 3.2.2 Договору замовник зобов'язується на протязі 48 годин здійснювати митне оформлення/розвантаження вантажу у місцях, вказаних у разовій угоді. Дата доставки порожнього/завантаженого контейнеру в місце митного оформлення/розвантаження вантажу рахується першим календарним днем при умові прибуття контейнеру до 12.00 годин того ж дня.

Пунктом 4.1.3 Договору передбачено, що у випадку якщо виконання доручення замовника потребує додаткових витрат експедитора, замовник зобов'язується компенсувати такі витрати відповідно виставленого експедитором рахунку, на підставі підтверджуючих документів та узгодженню/підтвердженню таких замовником.

Положеннями п. 5.1.3 Договору визначено, що відповідальність за втрату, пошкодження або несвоєчасне повернення контейнерного або іншого обладнання несе сторона, з вини якої допущені вказані порушення.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що строк дії договору встановлюється з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р.

16.07.2012 р. сторони підписали Додаток №2 до Договору (Тарифи) відповідно якого, визначили схему роботи, а саме: не навантажені контейнери подаються на завод під завантаження/митне оформлення, завод завантажує/здійснює митне оформлення, повертає завантажені контейнери в порт «Поті», фрахт с порту «Поті» до порту «Одеса», контейнери прибувають в порт Одесу, перезавантажуються на залізничні платформи та слідують на термінал Київ-Ліски, проходять розмитнення та розвантажуються одержувачем, після чого розвантажені контейнери повертаються в порт «Одеса».

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем на підставі Договору було укладено Заявку №1 від 16.07.2012 р., №2 від 16.07.2012 р., №3 від 25.07.2012 р., №4 від 30.07.2012 р., №5 від 30.07.2012 р., №6 від 02.08.2012 р., відповідно до яких позивач здійснював комплекс транспортно-експедиторських послуг стосовно вантажів відповідача у контейнерах на палетах, а саме послуги надавались стосовно контейнерів TCLU5577694, TRLU5756641, CLHU8830650, CAIU8761610, TCLU5485941, TRLU8246554 по маршруту с. Натахтарі (Грузія) - станція Київ-Ліски (Україна).

Відповідно до змісту вказаних заявок, вартість кожного перевезення становить 21 581,00 грн.

Згідно із п. 4.1.5 Договору визначено, що виконанні послуги регламентуються актом виконаних робіт, а також підтверджувальним рахунком експедитора.

Відносно наданих відповідачу послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (надалі - «ТЕО») по контейнеру TCLU5577694 відповідачем 03.08.2012 р. складено рахунок №1212/12-01 на суму 21 581,00 грн. (найменування наданих послуг згідно рахунку: ТЕО до кордону України та ТЕО по території України).

Стосовно надання послуг з ТЕО по контейнеру TRLU5756641 складено рахунок 1212/12-01 від 03.08.2012 р. на суму 21 581,00 грн. (найменування наданих послуг згідно рахунку: ТЕО до кордону України та ТЕО по території України).

Стосовно надання послуг з ТЕО по контейнеру CLHU8830650 складено рахунок №2131201 від 15.08.2012 р. на суму 21 581,00 грн. (найменування наданих послуг згідно рахунку: ТЕО до кордону України та ТЕО по території України).

Стосовно надання послуг з ТЕО по контейнеру CAIU8761610 складено рахунок №1214/12-01 від 10.09.2012 р. на суму 21 581,00 грн. (найменування наданих послуг згідно рахунку: ТЕО до кордону України та ТЕО по території України).

Відносно надання послуг з ТЕО по контейнеру TCLU5485941 складено рахунок №1212/12-02 від 19.09.2012 р. на суму 21 581,00 грн. (найменування наданих послуг згідно рахунку: ТЕО до кордону України та ТЕО по території України).

Стосовно надання послуг з ТЕО по контейнеру TRLU8246554 позивачем складено рахунок №1214/12-03 від 19.09.2012 р. на суму 21 581,00 грн. (найменування наданих послуг згідно рахунку: ТЕО до кордону України та ТЕО по території України).

Отже, загальна вартість послуг з транспортно-експедиторського обслуговування до кордону України та по її території контейнерів: TCLU5577694, TRLU5756641, CLHU8830650, CAIU8761610, TCLU5485941, TRLU8246554 згідно виставлених позивачем рахунків становить 129 486,00 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, факт надання позивачем послуг з транспортно-експедиторського обслуговування до кордону України та по її території по усім контейнерам та прийняття їх відповідачем без зауважень, підтверджується підписаними між сторонами, а також скріпленими їх печатками, актами виконаних послуг: №000001582 від 04.08.2012 р., №000001583 від 04.08.2012 р., №000001584 від 15.08.2012 р., №000002152 від 13.09.2012 р., №000002153 від 13.09.2012 р., №00002154 від 13.09.2012 р. на загальну суму 129 486,00 грн.

В свою чергу, відповідачем частково виконано взяте на себе грошове зобов'язання по сплаті вартості послуг з транспортно-експедиторського обслуговування контейнерів у розмірі 21 581,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5818 від 26.10.2012 р. (призначення платежу: оплата за транспортно-експедиторське обслуговування згідно рахунку №1212/12-02 від 03.08.2012 р. у т.ч. ПДВ 988,67 грн.).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажу, а також відшкодуванню витрат позивача на оплату рахунків лінійних агентів (лінійних зборів) та демереджу, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 130 431,45грн.

Договір є договором транспортного експедирування, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно умовам разових заявок №1-6, вартість перевезення за кожною заявкою становить 21 581,00 грн., а загалом за всіма спірним заявкам - 129 486,00 грн.

Матеріалами справи (актами виконаних послуг) підтверджується надання позивачем послуг з ТЕО до кордону України та ТЕО по території України вантажів у контейнерах на суму 129 486,00 грн., прийняття їх відповідачем без зауважень (згідно змісту актів), часткова оплата на суму 21 581,00 грн., та існування заборгованості за відповідачем на користь позивача у розмірі 107 905,00 грн.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1.4 Договору передбачено, що замовник оплачує послуги експедитора на протязі 15-ти банківських днів після отримання замовником контейнера в місце митного оформлення вантажу.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1.4 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг за Договором та заявками на момент розгляду справи настав.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача на користь позивача по сплаті наданих послуг з транспортно-експедиційного обслуговування контейнерів до кордону України та по її території (надання яких входили в обсяг обов'язків експедитора згідно умов договору та Додатку №2) на суму 107 905,00 грн.

Як вбачається, із змісту відзиву на позовну заяву, невиконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з транспортного обслуговування контейнерів, відповідач обґрунтовує тим, що при прийманні вантажу з контейнеру №CAIU8761610 виявлено недостачу товару.

Пунктом 5.2.2 Договору визначено, що експедитор несе відповідальність за збереження вантажу, а також за втрату, гибель або пошкодження вантажу в розмірі доведених прямих збитків.

Відповідно до п. 5.2.3 Договору визначено, що за недостачу або втрату вантажу, які пов'язані з винними діями або бездіяльністю експедитора, останній відшкодовує замовнику збитки у відповідності з діючим законодавством.

Таким чином, з зазначених умов Договору вбачається, що у випадку недостачі або втрати вантажу з вини експедитора, останній зобов'язаний відшкодувати замовнику саме вартість збитків, пов'язаних із недостачею вантажу в порядку відшкодування збитків (шкоди), при цьому умовами договору не передбачено право замовника в таких випадках на пропорційне зменшення погодженої вартості послуг експедитора.

За таких обставин, вимоги відповідача щодо відшкодування позивачем вартості недостачі вантажу, можуть бути предметом самостійного позову, поданого відповідачем у встановленому законом порядку.

Крім того п. 5.1.2 Договору встановлено, що у випадку завдання збитків з вини однієї із сторін, винна сторона зобов'язана відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції, передбачені законодавством України та дійсним договором. Виплата штрафних санкцій не звільняє сторін від виконання своїх зобов'язань по дійсному договору .

Таким чином, суд приходить до висновку про існування обов'язку відповідача по сплаті вартості послуг експедитора, узгоджених договором та заявкою, при цьому, виконання відповідачем такого обов'язку, не залежить від обов'язку експедитора відшкодувати понесені збитки замовником, що пов'язані із недостачею вантажу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 107 905,00 грн. на підставі Договору та Заявок. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Що стосується, заявлених до стягнення з відповідача витрат на оплату рахунків лінійних агентів (лінійних зборів) та демереджу на загальну суму 22 526,45 грн., суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 929 Цивільного кодексу України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 п. 2 ст. 929 Цивільного кодексу України встановлено, що Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг , необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею абз. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

В свою чергу п. 4.1.3 Договору передбачено, що у випадку якщо виконання доручення замовника потребує додаткових витрат експедитора, замовник зобов'язується компенсувати такі витрати відповідно виставленого експедитором рахунку, на підставі підтверджуючих документів та узгодженню/підтвердженню таких замовником .

Доказів узгодження сторонами додаткових витрат, які не входять у погоджену суму вартості послуг позивача, що визначена заявками, матеріали справи не містять, а договором (п.п. 3.1.4, 4.1.1) визначено, що обов'язок замовника полягає у сплаті послуг експедитора згідно вартості послуг, що встановлені у разових (заявках).

Крім того, з додатку №2 до Договору вбачається, що транспортно-експедиторське обслуговування контейнерів здійснюється експедитором до станції митного-оформлення «Київ-Ліски», тобто до обов'язків позивача входить доставка контейнерів до зазначеної станції, на якій контейнери розмитнюються та розвантажуються одержувачем, після чого розвантажені контейнери повертаються в порт Одеса.

З письмових пояснень позивача вбачається, що після прибуття контейнерів на станцію «Київ-Ліски», силами контейнерного терміналу «Київ-Ліски» контейнери з вантажем позивача були доставлені на склад відповідача, що не передбачено договором, але було зроблено в інтересах клієнта.

Доказів узгодження з відповідачем транспортування вантажу у контейнерах від станції «Київ-Ліски» на склади відповідача, матеріали справи не містять, при цьому, факт того, що надана позивачем послуга не входить до його обов'язків за умовами Договору та Заявок підтверджується відповідачем за змістом додаткових письмових пояснень по справі.

Таким чином, за умови відсутності узгодження із відповідачем надання позивачем додаткових послуг, відшкодування яких не входить до обов'язків позивача за умовами Договору та Заявок, вимога позивача про стягнення з відповідача, понесених експедитором додаткових витрат у розмірі 22 526,45 грн. (ТЕО за маршрутом Київ-Ліски - м. Київ вул. Вискозна (склад відповідача), демередж за прострочення повернення контейнерів в порт та інш.) є необґрунтованою.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 648,23 грн., 3% річних у розмірі 1 329,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 042,45 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахованих по кожному рахунку окремо у загальний період з 28.08.2012 р. по 28.01.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.3.3 Договору відповідальність за затримку передбачених Договором платежів на користь експедитора настає у вигляді пені розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат, нарахування штрафних санкцій здійснюється судом лише на суму основної заборгованості за кожним рахунком окремо (№1212/01 від 03.08.2012 р., №2131201 від 15.08.2012 р., №1214/12-01 від 10.09.2012 р., №1212/12-02 від 19.09.2012 р., №1214/12-03 від 19.09.2012 р.), з наступного дня від підписання відповідних актів здачі-приймання робіт до звернення позивачем із позовом до суду.

На підставі викладеного за перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку та встановленої судом заборгованості, розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті послуг експедитора, що підлягає стягненню з відповідача, становить 5 713,65 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 934,58 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті експедиторських послуг необхідно відмовити, оскільки вона обрахована не вірно.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір інфляційних витрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 367,00 грн.

В іншій частині заявлених до інфляційних витрат у розмірі 675,45 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання необхідно відмовити, оскільки вони обраховані не вірно.

За перерахунком суду розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 145,86 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 107 905,00 грн., пені у розмірі 5 713,65 грн., 3% річних у розмірі 1 329,60 грн. та інфляційних втрат у розмірі 367,00 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог необхідно відмови з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український універсальний термінал» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український універсальний термінал» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 61-а, ідентифікаційний код 32826600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український універсальний термінал» (68001, м. Іллічівськ, вул. Шевченка, 7а; ідентифікаційний код 33798831) заборгованість у розмірі 107 905 (сто сім тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 5 713 (п'ять тисяч сімсот тринадцять) грн. 65 коп., інфляційні втрати у розмірі 367 (триста шістдесят сім) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1 329 (одна тисяча триста двадцять дев'ять) грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 306 (дві тисячі триста шість) грн. 30 коп.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Дата підписання повного тексту рішення - 29.03.2013 р.