Рішення

від 29.05.2013 по справі 922/1566/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р.Справа № 922/1566/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагротек", м.Переяслав-Хмельницький, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро сенс Україна", м.Харків про стягнення 56750,00 гривень за участю представників:

позивача - Самойлика О.М. (довіреність №28/05-01 від 28 травня 2013 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроагротек", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро сенс Україна" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 56750,00 гривень основної заборгованості. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням Відповідачем умов договору №15/08-ПН про надання послуг по навантажуванню, укладеного між сторонами 15 серпня 2012 року. Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 квітня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 травня 2013 року.

29 травня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№19484) витребувані судом документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 29 травня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 29 травня 2013 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 24 квітня 2013 року.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу без участі Відповідача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

15 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроагротек" (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро сенс Україна" (Відповідачем) було укладено договір №15/08-ПН про надання послуг по навантажуванню. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов даного договору, виконавець (Позивач) зобов'язався за завданням замовника (Відповідача) надавати послуги по навантажуванню транспортних засобів замовника, в порядку та на умовах цього договору, а замовник, в свою чергу, зобов'язався приймати та оплачувати відповідні послуги.

Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги (п.3.1 договору).

На виконання вищевказаного договору, Позивач надав послуги Відповідачу на загальну суму 191750,00 гривень. Даний факт підтверджується підписаними з обох сторін наступними актами надання послуг:

- акт №Е-2812/01 від 28 грудня 2012 року на суму 50500,00 гривень;

- акт №Е-3110/04 від 31 жовтня 2012 року на суму 73250,00 гривень;

- акт №Е-3011/02 від 30 листопада 2012 року на суму 68000,00 гривень.

Відповідно до п.3.2 договору, замовник робить попередню оплату із розрахунку 10 робочіх днів, по 8 робочих годин, помножину на ціну робочої години.

Замовник зобов'язаний оплачувати послуги на умовах та в порядку, зазначеному в п.3 цього договору (п.4.2.5. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач частково розрахувався з Позивачем за отримані послуги на суму 135000,00 гривень. Доказів повної сплати заборгованості до суду не надав.

До того ж, факт відповідної заборгованості підтверджується підписаним з обох сторін актом звірки взаєморозрахунків станом за період з 01 липня 2012 року по 03 січня 2013 року (а.с.10).

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що Позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, Відповідач, у свою чергу, зобов'язання за спірним договором повністю не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 56750,00 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч.2 цієї статті).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази повного погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 56750,00 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.599, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро сенс Україна" (61082, м.Харків, пр. Московський, 144, офіс 811/2, код ЄДРПОУ 36815215, р/р №260000101141530 у ЗАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагротек" (08400, Київська область, м.Переяслав-Хмельницький, вул. Парижської Комуни, 101, код ЄДРПОУ 36544591, р/р №260070249401 в ПАТ КБ "ЄвроБанк", МФО 380355) 56750,00 гривень основної заборгованості та 1720,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 червня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.