Рішення

від 29.05.2013 по справі 922/1442/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р.Справа № 922/1442/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонбудінвест", м.Харків до Приватного підприємства "Фасад-сервіс", м.Харків про стягнення 24280,80 гривень за участю представників:

позивача - Юрченка Д.В. (довіреність №б/н від 23 січня 2013 року)

відповідача - не з'явися

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталонбудінвест", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Фасад-сервіс" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 24280,80 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №б/н, укладеного між сторонами 01 січня 2012 року. Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 квітня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 23 квітня 2013 року.

23 квітня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№15765) витребувані судом документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2013 року було відкладено розгляд справи на 29 травня 2013 року, у зв'язку з неявкою Відповідача.

29 травня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№19505) додаткові документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 29 травня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 29 травня 2013 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 07 травня 2013 року.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу без участі Відповідача, за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

01 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталонбудінвест" (Позивачем) та Приватним підприємством "Фасад-сервіс" (Відповідачем) було укладено договір поставки №б/н. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Згідно з умовами договору, постачальник (Позивач) зобов'язався поставляти плити пінополістирольні (далі - товар) у кількості, асортименті і за ціною, згідно рахунку-фактури і накладної, а покупець (Відповідач) зобов'язався приймати і оплачувати відповідний товар.

Кількість товару, що відвантажується, визначається постачальником шляхом зважування. На кожну партію товару, що відвантажується, постачальником виписується накладна, із зазначенням у ній найменування товару, загальної ваги, кількості одиниць тари (п.4.5. договору).

Відповідно до п.2.1. даного договору, днем поставки вважається день підписання сторонами накладних по здачі.

На виконання вказаного договору, Позивач поставив на адресу Відповідача товар, загальною вартістю 54903,04 гривень. Факт часткової поставки товару підтверджується підписаними з обох сторін наступними видатковими накладними:

- в/н №РН-0000047 від 07 серпня 2012 року на суму 9129,60 гривень;

- в/н №РН-0000049 від 09 серпня 2012 року на суму 7608,00 гривень.

Відповідно до п.6.1 спірного договору, покупець оплачує товар за договірними цінами протягом 5 банківських днів з моменту поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму 30622,24 гривень, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 24280,80 гривень.

До того ж, факт відповідної заборгованості підтверджується підписаним з обох сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 14 серпня 2012 року (а.с.12) та податковими накладними (а.с.14-15).

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив на адресу Відповідача претензію (вих.№134) від 18 жовтня 2012 року про сплату виниклої заборгованості, але відповіді не отримав. Факт направлення відповідної претензії підтверджується описом вкладення, наявним у матеріалах справи.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що Позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, Відповідач, у свою чергу, зобов'язання за спірним договором виконав частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 24280,80 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч.2 цієї статті).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази повного погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 24280,80 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 599, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Фасад-сервіс" (61141, м.Харків, вул.Клочківська, 197-В, кв.146, код ЄДРПОУ 32438415) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонбудінвест" (61066, м.Харків, вул.Велозаводська, 3, код ЄДРПОУ 35589689) 24280,80 гривень заборгованості та 1720,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 червня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №922/1442/13