Постанова

від 24.05.2013 по справі 807/1239/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1239/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ващиліна Р. О.,

при секретарі судового засідання - Кібкало І. А.,

за участю:

позивача: Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, представник - Біровчак А. С.,

відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Кнюппель Ферпакунг", представник - Шалапаюк В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Кнюппель Ферпакунг" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 18292,41 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України 24 травня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 травня 2013 року .

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Кнюппель Ферпакунг" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 18292,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік ТОВ "Кнюппель Ферпакунг" не виконало вимогу Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII, із змінами і доповненнями (далі - Закон України № 875), щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. У зв'язку з цим, до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати на ТОВ "Кнюппель Ферпакунг" за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом (18282,41 грн.). Відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Однак, до 15.04.2013, у строк, встановлений законом, відповідач самостійно їх не сплатив.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

25.04.2013 до суду від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову вих. № 73 від 25.04.2013, згідно яких позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що у 2012 році ТОВ "Кнюппель Ферпакунг" було вжито всі, залежні від нього, заходи для недопущення правопорушення у вигляді недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову з підстав, наведених у письмових запереченнях, та просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Кнюппель Ферпакунг" було подано до Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми № 10-ПІ, затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007 № 42. Відповідно до рядка 01 звіту середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві - 79 осіб. Згідно рядка 03 звіту кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України № 875 становить 3 особи. В той час, як згідно рядка 02 звіту на підприємстві протягом 2012 року середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 2 особи. Тобто, відповідачем не працевлаштовано, відповідно до нормативу, інвалідів у кількості 1 особи (а. с. 5).

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (ч. 9 ст. 19 Закону України № 875).

У відповідності до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-XII (який був чинним до 01.01.2013) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

За змістом ст. 19 Закону України № 875 для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно ч. 3 ст. 19 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У відповідності до ч. 5 ст. 19 Закону України № 875 виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Частиною 1 статті 20 Закону України № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Судом встановлено, що протягом 2012 року середня кількість працівників на ТОВ "Кнюппель Ферпакунг" постійно збільшувалася, станом на січень 2012 року така становила 46 осіб, а за період січень-серпень 2012 року вже 56 осіб (а. с. 92-104).

У 2012 році товариством було подано до Берегівського міськрайонного центру зайнятості лише три звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів форми № 3-ПН, затвердженої наказом Мінпраці України від 19.12.2005 № 420, зокрема, станом на 23.08.2012, 12.10.2012 та 21.11.2012, що підтверджується листом Берегівського міськрайонного центру зайнятості від 07.05.2013 № 248 (а. с. 105).

Отже, ТОВ "Кнюппель Ферпакунг" порушено вимоги ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" (який був чинний на той час) щодо щомісячного подання місцевому центру зайнятості адміністративних даних у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, оскільки, починаючи, зокрема, з серпня 2012 року, відповідачем було подано тільки три звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів форми № 3-ПН.

Твердження представника відповідача про те, що на протязі 2012 року ТОВ "Кнюппель Ферпакунг" вживало усі, залежні від нього, заходи для недопущення правопорушення у вигляді недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, не відповідає дійсності.

Докази того, що товариство зверталось до Берегівського міськрайонного центру зайнятості із проханням направити на роботу інвалідів, розміщувало в засобах масової інформації оголошення з питань працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і нездатні конкурувати на ринку праці, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи законодавчі вимоги, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Кнюппель Ферпакунг" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 18292,41 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кнюппель Ферпакунг" (вул. Перемоги, буд. 35, корп. А, с. Велика Бакта, Берегівський район, Закарпатська область, 90252, код ЄДРПОУ 36832052) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції в сумі 18292,41 (вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто дві гривні сорок одна копійка) грн.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін