Постанова

від 03.03.2009 по справі 21/78-08-3053

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/78-08-3053

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 березня 2009 р.                                                                                    № 21/78-08-3053  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючогоН.О. Волковицької Л.І. Рогач

за участю представників:

позивачаМенденко А.П., дир., Костєв О.А.

відповідачів не з'явилися (про час та дату судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Приватного підприємства "Березень-ХХІ"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р.

у справі№ 21/78-08-3053 господарського суду Одеської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Руно-Агро"

до

- Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Світанок";- Приватного підприємства "Березень-ХХІ"

провизнання недійсним договору та акта взаємних розрахунків

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Руно-Агро" звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору від 05.02.2006р. переведення боргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Світанок" перед приватним підприємством "Березень-ХХІ" на позивача (в редакції уточнень від 30.09.08р., а.с.97).

В обґрунтування позову позивач послався на статті 203, 215, 227, 232, 257, 517 Цивільного кодексу України, статті 194, 202, 207 Господарського кодексу України, зазначив про складання акта звірки взаємних розрахунків та підписання спірного договору внаслідок зловживання директора позивача своїм службовим становищем, в порушення пункту 4.7.6. Статуту підприємства без відповідного рішення зборів засновників підприємства.

Відповідач Сільськогосподарський виробничий кооператив "Світанок" повідомив, що спірний договір не погоджувався з розпорядником майна кооперативу, що знаходиться в процедурі банкрутства, не відображений в його бухгалтерському обліку.

Відповідач Приватне підприємство "Березень-ХХІ" не виклав письмової позиції по суті спору, усно заперечував проти задоволення позовних вимог.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.10.08р. (суддя Зеленов Г.М.)  позов задоволено повністю; визнано угоду про перевід боргу від 05.02.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Руно-Агро", Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Світанок" та приватним підприємством "Березень-ХХІ" на загальну суму 199430,75грн. недійсною; з відповідачів стягнуто на користь позивача пропорційно 203грн. судових витрат.

Судове рішення вмотивовано встановленими обставинами справи щодо вчинення головою СВК "Світанок" Балабан А.Д. угоди про перевід боргу від 05.02.2006р. без згоди загальних зборів учасників ТОВ "Руно-Агро" на її укладення, тобто, з перевищенням повноважень, тобто, наявні підстави недійсності правочину за частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. (судді: Мацюра П.Ф. –головуючий, Андрєєва Е.І., Ліпчанська Н.В.) судове рішення залишено без змін з мотивів його відповідності фактичним обставинам справи та чинному законодавству; доводи апеляційної скарги відхилено як такі, що не містять підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Приватне підприємство "Березень-ХХІ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення у даній справі та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме статей 7 та 241 Цивільного кодексу України, статті 33 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає про недослідженість судами обставин справи щодо предмету спірного договору, яким не передбачено відчуження майна товариства, та помилковість висновків про перевищення повноважень особою, що підписала договір про переведення боргу.

Позивач не подав письмовий відзив на касаційну скаргу, усно в судовому засіданні заперечив її доводи, вказавши на законність та обґрунтованість судових рішень.

Інші учасники спору не подали відзив на касаційну скаргу, не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників позивача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти їх.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 05.02.2006р. між СВК "Світанок" (боржник), від імені якого діяв директор Балабан А.Д., та ТОВ "Руно-Агро" (новий боржник), від імені якого діяв директор Балабан А.Д., укладено угоду про перевід боргу, відповідно до умов якої боржник передає, а новий кредитор приймає на себе зобовязання першого перед кредитором - ПП "Березень-ХХІ" на загальну суму з173418,05грн. (з урахуванням додаткових платежів) за наступними договорами:

- угода про уступку права на вимогу б/н від 24.11.2004р. на суму 2423,05грн., заборгованість боржника за якою становить 2786,51грн. (з урахуванням неустойки, додаткової угоди та платежів за користування чужими коштами);

- договір № 09/09-04 купівлі-продажу нафтопродуктів від 09.09.2004р. на суму 39597грн., заборгованість боржника за яким становить 45536,55грн. (з урахуванням неустойки, додаткової угоди та платежів за користування чужими коштами);

- договір № 06/10-04 купівлі-продажу нафтопродуктів від 06.10.2004р. на суму 13999грн., заборгованість боржника за яким становить 15178,85грн. (з урахуванням неустойки, додаткової угоди та платежів за користування чужими коштами);

- договір № 11/10-04 купівлі-продажу нафтопродуктів від 11.10.2004р. на суму 13199грн., заборгованість боржника за яким становить 15178,85грн. (з урахуванням неустойки, додаткової угоди та платежів за користування чужими коштами);

- договір № 18/03/05 купівлі-продажу від 18.03.2005р. на суму 25000грн., заборгованість боржника за яким з урахуванням додаткової угоди становить 28750грн.;

- договір № 19/04/05 купівлі-продажу від 19.04.2005р. на суму 80000грн., заборгованість боржника за яким становить 92000грн. (з урахуванням неустойки, додаткової угоди та платежів за користування чужими коштами).

Умовами договору передбачено, що боржник зобов'язаний в 10-денний строк від підписання даної угоди повідомити про неї кредитора; кредитор надав згоду на переведення боргу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, договір про переведення боргу від імені її обох учасників підписана тією ж особою –Балабаном А.Д., що на момент його вчинення був одночасно головою СВК "Світанок" та головою ТОВ "Руно-Агро".

Розглянувши положення Статут ТОВ "Руно-Агро", суди встановили, що повноваження директора визначено пунктами 5.2 та 5.3 Статуту, за якими передбачено вирішення ним всіх питань діяльності товариства, за винятком тих, які входять до компетенції загальних зборів учасників товариства; директор без доручення діє від імені товариства, представляє його інтереси, розпоряджається майном та коштами товариства, крім випадків, віднесених до компетенції загальних зборів товариства.

За пунктом 4.7.6. Статуту ТОВ "Руно-Агро" до виключної компетенції загальних зборів товариства віднесено відчуження майна товариства, що становить більш ніж 20% статутного фонду, тобто, на суму 6640грн.

Актом про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ "Руно-Агро" підтверджено допущені порушення.

На підставі викладених вище встановлених обставин справи господарські суди дійшли висновку, що угоду про перевід боргу вчинено з перевищенням повноважень, оскільки відповідачами не надано рішення загальних зборів учасників товариства про наступне схвалення укладеної угоди загальними зборами учасників ТОВ "Руно-Агро", відтак спірний правочин не відповідає вимогам статей 202, 203, 207 Цивільного кодексу України.

Однак судова колегія вважає висновки місцевого та апеляційного господарських судів передчасними та такими, що не ґрунтуються на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, з наступних підстав.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про визнання угод недійсними" від 28 квітня 1978 року № 3, угода може бути визнана недійсною лише на підставах і з наслідками, передбаченими законом; до того ж суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, недійсним є правочин, який вчинений особою, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках –учасники товариства (стаття 89 Господарського кодексу України).

Статтею 143 Цивільного кодексу України, статтею 82 Господарського кодексу України, статтею 4 Закону України "Про господарські товариства" закріплено, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Правові висновки господарських судів щодо наслідків розгляду позову та апеляційної скарги  повинні ґрунтуватися на належно встановлених обставинах справи, тобто, положеннях статуту товариства та змісту угоди.

Визнаючи недійсним правочин, вчинений головою правління ТОВ "Руно-Агро", з огляду на обмеження, передбачені пунктом 4.7.6 Статуту Товариства, суди попередніх інстанцій не встановили, чи був зміст цього правочину спрямований на відчуження майна товариства, та не перевірили, чи містяться обмеження повноважень голови товариства у статуті  товариства на вчинення даного виду правочинів.

Посилаючись на акт про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача від 26.06.2008р., суди не врахували, що такий акт не має переважної доказової сили та повинен оцінюватися нарівні з іншими доказами у справі.

Водночас суди попередніх інстанцій не звернули увагу на зміст позовних вимог, що містять посилання й на інші підстави недійсності спірного правочину, крім викладених у судових рішеннях (внаслідок зловживання своїм службовим становищем, зловмисної домовленості сторін), та не надали правової оцінки цим підставам.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають з вказаних вище підстав.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справа -  направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час розгляду  справи  суду слід взяти до уваги наведене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи та вирішити  спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 43, 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського  процесуального кодексу України, Вищий  господарський  суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Березень-ХХІ" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. у справі № 21/78-08-3053 господарського суду Одеської області та рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2008 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий                                                                                    Т. Дроботова

Судді:                                                                                               Н. Волковицька

                                                                                                         Л. Рогач