Рішення

від 31.05.2013 по справі 910/8363/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8363/13 31.05.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Край - 2»

До Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща - Озерна»

Про стягнення 127 402,10 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Черевик Ю.В., довіреність № 50/13 від 25.02.2013р.

від відповідача Грабчак В.М., довіреність № 77 від 17.04.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Край - 2» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща - Озерна» (далі - відповідач ) про стягнення 127 402,10 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 26 від 06.02.2012р.

Ухвалою суду від 07.05.2013р. порушено провадження у справі № 910/8363/13 та призначено розгляд на 31.05.2013 р.

27.05.2013р. відповідач подав через канцелярію суду документи по справі.

31.05.2013р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.

31.05.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

31.05.2013 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти позову частково заперечив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги частково.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2012р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 26 з протоколом розбіжностей, згідно умов якого постачальник зобов'язався здійснювати поставку замовнику товару (цукерок), а замовник зобов"язався приймати та оплачувати поставлений товар (п.п.1.1., 1,3 договору).

Вказаний договір було укладено, з урахуванням Закону України «Про здійснення державних закупівель», оскільки відповідач є державним підприємством.

На виконання взятих на себе зобов"язань, позивач в період з 13.03.2012 - 30.08.2012 поставив відповідачу товару на загальну суму 120 208,58 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно п.2.4 договору (в редакції протоколу розбіжностей) розрахунки проводяться протягом 30 календарних днів з дати отримання товару.

В порушення умов договору, відповідач за отриманий товар не розрахувався, що підтверджується актом звірки поставок і розрахунків за договором станом на 21.02.2013р.

Пунктом 7.4 договору , з урахуванням протоколу розбіжностей, у разі порушення строків оплати поставленого товару замовник сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від вартості поставленого, але не оплаченого товару, за кожен день прострочення.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 127 402,10 грн. боргу, а саме: 120 208 58 грн. - основного боргу, 2698,13 грн. - 3% річних, 4 495,39 грн. - пені, та судовий збір у розмірі 2 548,04 грн.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

У судовому засіданні 31.05.2013р. відповідач проти позовних вимог частково заперечив, посилаючись на те, що поставка дійсно здійснювалась на виконання договору № 26 від 06.02.2012р., що підтверджується видатковими накладними та актом звірки, копії яких долучені до матеріалів справи, проте до позову додана накладна № 11493 від 18.07.2012, в якій зазначено про те, що поставка товару на суму 8 282,40 грн. була здійснена на виконання договору № 26 від 05.01.2011р., а такий договір, за твердженням відповідача, між сторонами не укладався.

Судом встановлено, що підставою для звернення позивача до суду є порушення виконання відповідачем умов договору № 26 від 06.02.2012р., в частині сплати вартості поставленого товару за ним. В підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано копії видаткових накладних та акт звірки розрахунків, згідно якого відповідач не погодився з поставкою товару по накладній № 11493 від 18.07.2012, оскільки у вказаній накладній зазначено інший номер договору, а не той за яким в даному позовному провадженні розглядається спір.

Позивач не зміг підтвердити наявність спірного договору № 26 від 05.01.2011р., про який вказано у накладній № 11493 від 18.07.2012, а беручи до уваги той факт, що закупівля товару здійснювалась, з урахуванням умов Закону України «Про здійснення державних закупівель», так як відповідач є державним підприємствам, а закупівля здійснювалась за державні кошти, суд вирішив залишити вимогу позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 8 282,40 грн. за накладною № 11493 від 18.07.2012 - без розгляду, оскільки позивач може звернутись до суду з новим позовом, в якому новими доказами доведе факт здійснення поставки за спірною накладною.

У зв"язку із стягненням суми боргу у розмірі 111 926,18 грн., а не у заявленому розмірі згідно позову 120 208,58 грн., штрафні санкції, який просив стягнути позивач з відповідача у вигляді 3% річних та пені підлягають перерахунку, та за розрахунком суду становлять: 2524,54 грн. - 3% річних та 4183,07 грн. - пені.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням наявності спірної накладної не за договором, зазначеним у позові.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

Стягнути з Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща - Озерна» (04075, м. Київ, Пуща - Водицька, 14-а лінія, код ЄДРПОУ 05907147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Край - 2» (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Леніна 22, код ЄДРПОУ 35231874) 111 926 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 18 коп. - основного боргу, 2524 (дві тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 54 коп. - 3% річних та 4183 (чотири тисячі сто вісімдесят три) грн. 07 коп. - пені, 2369 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять) грн. 68 коп. - судового збору

В частині стягнення 8 282, 40 грн. боргу та штрафних санкцій за невиконання зобов"язань за накладною № 11493 від 18.07.2012 - залишити без розгляду.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено: 05.06.2013)

Суддя В.І. Мельник