Рішення

від 04.06.2013 по справі 909/434/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 р. Справа № 909/434/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Атаманчук І. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЦ Баухемі", вул.Маяковського, 38, м. Березань, Баришівський район, Київська область, 07541; адреса представника Піка М.Є.: вул. Героїв УПА, 72, корп. 41 м. Львів, 79015;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК 62", вул. Горбачевського, 11, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 26322 грн. 75 коп., з яких 26200 грн. основного боргу, 122 грн. 75 коп. 3% річних;

за участю представників сторін:

Від позивача: Піка М.Є. - адвокат, (довіреність б/н від 10.01.2013 р.) ;

Від відповідача: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "МЦ Баухемі" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК 62" про стягнення 26322 грн. 75 коп., з яких 26200 грн. основного боргу, 122 грн. 75 коп. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, подав суду заяву (вх. № 9449/13 від 04.06.13), в якій просить суд припинити провадження у частині стягнення з відповідача 3000 грн. в зв'язку з оплатою відповідачем вказаної суми.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.01.11 Товариство з обмеженою відповідальністю "МЦ Баухемі" (позивач) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК 62" (відповідач) прийнято товар - суперпластифікатор Muraplast fk 63,30, у кількості 1000 кг. загальною вартістю 35004 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1-00000026 від 17.01.2011 р.

За отриманий товар відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову борг відповідача перед позивачем становив 26200 грн.

Позивачем надіслано відповідачу претензія вих. УН665Р від 29.10.12 з вимогою здійснити оплату боргу. Однак вимога позивача залишена без відповіді та задоволення.

Як вбачається з довідки банку № 70-1-1/1299 від 28.05.13, після звернення позивача до суду з позовом, а саме 11.04.13, відповідачем здійснено часткову оплату боргу в розмірі 3000 грн. З врахуванням вказаної оплати сума боргу становить 23200 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відпуск товару позивачем відповідачу та часткова оплата ним одержаного товару свідчать про існування між сторонами зобов'язань з приводу поставки товару.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що у даному випадку має місце постачання товару по накладній без укладення договору поставки у письмовій формі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Після звернення позивача до суду з позовом, а саме 11.04.13, відповідачем здійснено часткову оплату боргу в розмірі 3000 грн.

У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на встановлені судом обставини, в частині позовних вимог про стягнення 3000 грн. боргу слід припинити провадження.

Відповідачем не спростовано доводів позивача щодо наявності боргу в сумі 23200 грн., доказів сплати вказаного боргу суду не надано.

З огляду вказане, вимога позивача про стягнення 23200 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 122 грн. 75 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 23200 грн. боргу, 122 грн. 75 коп. 3 % річних. В частині позовних вимог щодо стягнення 3000 грн. боргу - припинити провадження.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, у відповідності до приписів встановлених ст.49 ГПК України, судові витрати по оплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 610, 625 692 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 43, 75, 49, 80, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЦ Баухемі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК 62" про стягнення 26322 грн. 75 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК 62", вул. Горбачевського, 11, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 37182782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЦ Баухемі", вул. Маяковського, 38, м. Березань, Київська область, 07541 (ідентифікаційний код 33482370) 23200 (двадцять три тисячі двісті) грн. - боргу, 122 (сто двадцять дві) грн. 75 коп. - 3 % річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог щодо стягнення 3000 грн. основного боргу - припинити провадження.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.06.13

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"