Рішення

від 03.06.2013 по справі 920/743/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.2013 Справа № 920/743/13

за позовом: Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України в особі філії «Хлібна база», м. Ворожба, Білопільський район, Сумська область

до відповідача: Приватного підприємства «Агродар - 2007», м. Охтирка, Сумська область

про стягнення 12689 грн. 50 коп.

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

За участі представників сторін:

від позивача : Литвин О.В., довіреність № 1833 від 26.12.2012р.

від відповідача: не прибув

У судовому засіданні брала участь секретар с/з Карабан Є.П.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за невиконання умов договору купівлі-продажу товарів № 3 від 02.04.2010р. у розмірі 12689 грн. 50 коп., з яких: 12074 грн. 50 коп. - основний борг, 615 грн. 00 коп. - штраф, а також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

У дане судове засідання представник позивача подав заяву від 03.06.2013р. про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 12 074 грн. 50 коп. основного боргу за відпущений товар та надання послуг по відвантаженню товару, 639 грн. 78 коп. пені, а також 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Дана заява, у відповідності до ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у дане судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення в матеріалах справи від 10.05.2013р. та від 28.05.2013р., про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялась відповідачу за його юридичною адресою, та враховуючи те, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

У відповідності до наказу голови Державного агентства резерву України 25.05.2011р. № 52, було затверджено нову редакцію статуту Підприємства, який було зареєстровано 30.05.2011р. У відповідності до нової редакції статуту, змінено найменування Підприємства, замість Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з Державного матеріального резерву Підприємство отримало найменування - Державне підприємство «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України. Наказом по ДП «Охтирський КХП» від 02.06.2011р. № 113-А було затверджено Положення про філію «Хлібна база» Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України. На момент розгляду справи назва філії - Філія «Хлібна база» Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України.

02.04.2010р. між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу товарів № 3, згідно з п. 1.1. якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) товар, а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити зазначений товар в порядку, визначеному договором (а.с. 9).

Відповідно дол. п. 1. 2 вищевказаного договору товаром є овес, кількістю 150 тон, по ціні 410 грн. 00 коп. з ПДВ за тону. Загальна сума договору становить 61500 грн. 60 коп. з ПДВ.

Згідно з п. 2.1. договору оплата за цим договором проводиться у формі перерахування покупцем (відповідачем) коштів на рахунок продавця (позивача) не пізніше 30.04.2010р. з моменту відвантаження товару.

У пункті 3.1. договору передбачено, що товар повинен бути вибраний покупцем в строк до 05.04.2010р.

Позивач свої зобов`язання відповідно до умов вищевказаного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи.

Факт передачі товару (вівса) у кількості 150 тон на загальну суму 61500 грн. 60 коп. підтверджується видатковою накладною № X-00000027 від 02.04.2010 р., за якою товар отримано представником відповідача за довіреністю № 14 від 01.04.2010 р.(а.с. 11-11а).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково сплачено за отриманий товар згідно платіжного доручення № 1502 від 30.04.2010р. 13 000 грн. 00 коп. та згідно платіжного доручення № 1493 від 26.04.2010р. - 45 000 грн. 00 коп. ( а.с. 11б-12).

Таким чином, несплаченою відповідачем перед позивачем залишилась сума у розмірі 3500 грн. 60 коп.

Окрім цього, позивач, зазначає, що відповідачеві були надані послуги по відвантаженню та послуги залізниці щодо зазначеного в договорі товару на загальну суму 8 573 грн. 90 коп.

Факт надання послуг позивачем відповідачеві підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 146 від 02.04.2010р. та актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 148 від 02.04.2010р., які підписані та скріплені печатками сторін (а.с. 14, 16).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив поставлений товар в повному обсязі в сумі 3500 грн. 60 коп., а також не здійснив оплату наданих позивачем послуг в сумі 8 573 грн. 90 коп., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 12074 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлений товар та надані послуги провів не повністю, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм, а також умови укладеного між сторонами договору купівлі - продажу товарів № 3 від 02.04.2010р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 12 074 грн. 509 коп. заборгованості за поставлений товар та надані послуги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 639 грн. 78 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаного товару у вигляді стягнення пені передбачена п. 5.3. договору, за яким в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання відповідачем згідно п. 2.1. договору, він сплачує позивачу пеню у розмірі 1% від суми договору.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Агродар - 2007» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 8, код 34802487) на користь Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України в особі Філії «Хлібна база» (41811, Сумська область, Білопільський район, м. Ворожба, вул. Перемоги, буд. 19, код 35603996) 12 074 грн. 50 коп. основного боргу, 639 грн. 78 коп. пені, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.06.2013р.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ