Ухвала

від 03.03.2009 по справі 3/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"03" березня 2009 р.                                                                            Справа  № 3/27

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»в особі філії у м.Рівне

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ательє реклами Профіс»

про стягнення заборгованості в розмірі 3412 грн. 61 коп.

                                                                                                               Суддя  Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача :   Дербеньов Л.В. (довіреність №14 від 03.12.2008 року) ;    

від відповідача :   не з'явився.   

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ  СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» в особі філії у м.Рівне  звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ательє реклами Профіс»про стягнення грошової заборгованості за поставку товару на суму 3412 грн. 61 коп. з врахуванням трьох відсотків річних. В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.  

          Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №4700840. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

          Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі сторін за наявними у справі матеріалами. Явка сторін визнавалась судом обов'язковою.     

          Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача,  вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Положення, затвердженого рішенням зборів учасників (протокол №14/1-ф від 27.12.2006 року) керівник Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»у м.Рівне має право виступати від імені Товариства у судових органах як позивач чи відповідач та здійснювати повноваження сторони по справі, у справах, що пов'язані з діяльністю філії. Пунктом 3.1. Положення визначено, що філія має право самостійно від імені товариства укладати угоди з фізичними та юридичними особами, а також подавати від імені товариства позови до юридичних та фізичних осіб у відповідні суди, користуватися всіма процесуальними правами відповідної сторони процесу.   

Філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»в м.Рівне здійснено поставку електрообладнання Товариству з обмеженою відповідальністю «Ательє реклами Профіс»на загальну суму 3412 грн. 61 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними РН№2810-03/14 від 28.10.2008 року на суму 4197 грн. 82 коп., РН№0311-04/14 від 03.11.2008 року на суму 207 грн. 23 коп. (довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПА №917806 від 28.10.2008 року та ЯПА №917807 від 03.11.2008 року на ім'я Петрухіна О.О.) на загальну суму 4405 грн. 05 коп..

Відповідачем частково оплачено заборгованість в розмірі 1000,00 грн. (накладна БВ БВ 785 від 31.10.2008 року).  Згідно з підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом 01.12.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 3405 грн. 05 коп..

З метою врегулювання розрахунків позивачем 22.12.2008 року надіслано  відповідачу вимогу про погашення боргу за поставлену продукцію на суму 3405 грн. 05 коп., залишену останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1  цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Передача товару за видатковими накладними та довіреностями не суперечить вимогам ч. 4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України  договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.     

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»в особі Рівненської філії.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не  встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст..625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму боргу нараховано три відсотки річних в розмірі 7 грн. 56 коп..

З врахуванням вищевикладеного позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3412 грн. 61 коп. з врахуванням трьох відсотків річних підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ательє реклами Профіс» (33000, м.Рівне, вул. Струтинської, 35, кв.9,  р/р 2600301000584 в РФ ВАТ «Кредобанк», ЗКПО 32683141, МФО 333670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»в особі філії у м. Рівне (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 25,  р/р 260086961 в РФ «Райффайзен банк Аваль», ЗКПО 33596533, МФО 333227) заборгованість за поставлений товар з врахуванням трьох відсотків річних в розмірі 3412 грн. 61 коп.; 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті держмита та 118 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                              Суддя                                                           Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано «10»березня 2009 року