Рішення

від 12.03.2009 по справі 2/33-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/33-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12.03.2009                                                                Справа №  2/33-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Котенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер", м.Каховка Херсонської області

до Приватного підприємства "Аграрій 3000", смт.Новотроїцьке Херсонської області   

про   стягнення 91919,44 грн.

за участю представників сторін:

від  позивача   - Мінін М.В., довіреність у справі

від  відповідача   - не прибув

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю  "Уніфер" звернулось до суду з позовом до приватного підприємства "Аграрій 3000"  про стягнення  91919,44 грн. за отриманий товар, включаючи пеню, штраф, 3% річних, збитки від курсової різниці та інфляції.

В ході розгляду справи позивач збільшив об'єм  позовних вимог відносно пені, 3% річних та збитків від інфляції згідно Доповнення до позовної заяви (вх.2/1024 від 12.03.2009р.), також враховуючи сплату відповідачем  25000,00грн. основного боргу у лютому 2009 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав  заявлені вимоги, за виключенням стягнення  основного боргу у сумі 25000,00 грн., сплачених відповідачем у лютому 2009 року. На дани час ТзОВ "Уніфер" просить стягнути з ПП "Аграрій 3000" 22458,77 грн. основного боргу, 10371,16 грн. пені, 10745,88 грн. штрафу, 21119,15 грн. збитків від курсової  різниці. 4228,49 грн. збитків від інфляції, 1261,82 грн. - 3% річних, а також 919,19 грн. по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Зазначене нарахування здійснено по 12.03.2009 року (включно), з наданням відповідних розрахунків кожної із вищезазначених сум.

Відповідач вдруге до суду не прибув, про причини неприбуття в судове засідання не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу не надав. В той же час, відповідач отримав позовну заяву, ухвалу про порушення справи з викликом до суду, надав письмовий відзив. З відзиву ПП "Аграрій 3000" вбачається, що відповідач позовні вимоги ТзОВ "Уніфер" не визнає, за виключенням штрафу у розмірі 10745,88 грн.

Згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарсько-процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть  участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Призначаючи розгляд справи на 24.02.2009р. та 12.03.2009р., суд надавав можливість сторонам, в тому числі і відповідачу, підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому  засіданні.

Відповідач не прибув, наданими йому правами не скористався, доказів сплати боргу не надав.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі матеріалів і доказів, що знаходяться у справі і надані позивачем.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, заслухавши представника позивача, дослідивши правовідносини сторін і умови договору між ними, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи,  28.12.2007 року Товариство з обмеженою відповідальність "Уніфер" (надалі - позивач) уклало з Приватним підприємством "Аграрій 3000" (далі - відповідач) Договір-поставки № 08/08 - КО (далі - Договір) відповідно до якого позивач поставив у власність відповідача товару на загальну суму 262 135,77 гривен в тому числі ПДВ, про що свідчать видаткові накладні, а саме: УТ-00430 від 26.03.2008 року, УТ-00801 від 19.04.2008 року, УТ-00810 від 21.04.2008 року, УТ-00883 від 24.04.2008 року, УТ-00906 від 25.04.2008 року, УТ-01007 від 07.05,2008 року, УТ-01136 від 16.05.2008 року, УТ-01137 від 16.05.2008 року, УТ-01592 від 18.06.2008 року, УГ-01722 від 27.06.2008 року.

Ст.526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до додатку № 1, 2, 3, 4, 5, який є невід'ємною частиною Договору відповідач повинен був сплатити вартість отриманого товару в термін до 01 жовтня 2008р., але оплата була здійсненна частково у сумі 214 677,00 грн. і на день звернення позивача до суду сума заборгованості по Договору 1 складала 47 458,77 грн., а у подальшому  позивач повідомив про часткове погашення боргу у сумі 25 000,00 грн., і таким чином, на даний час  сума  основного боргу складає 22 458,77 грн., яка підлягає  стягненню.

Відповідно до п.2.3. договору ПП "Аграрій 3000" (відповідач) зобов'язаний сплатити суму збитків від курсової різниці, а відповідно до п.5.3. Договору у випадку недотримання договірних термінів розрахунків відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. У випадку прострочення оплати товару більше ніж 10 днів відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми заборгованості по договору.

Відповідно до ст.625  Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний  сплатити суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Перевіривши здійснені позивачем  нарахування, суд визнає  правильним, законним та обґрунтованим нарахування 10371,16 грн. пені, 10745,88 грн. штрафу, 4228,49 грн. збитків від інфляції, 1261,82 грн. - 3% річних.

В той же час, суд не погоджується з вимогами ТзОВ "Уніфер" щодо стягнення 21119,15 грн. нарахованих  позивачем збитків від курсової  різниці. Підставами  для  нарахування зазначеної  суми є посилання на пункт 2.3. договору поставки  № 08/08-КО від 28.12.2007 року, відповідно  до умов якого, якщо на день оплати  товару курс  гривні до євро ЄС виріс більше ніж на 1% по відношенню до такого ж курсу на момент передачі товару, то покупець  на вимогу постачальника повинен оплатити  додатковий рахунок, що дорівнює сумі відсотка  збільшення курсу  гривні по відношенню до євро ЄС, який повинен бути  сплачений  протягом трьох банківських днів з дати виставлення цього рахунку.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що позивач не дотримався умов  зазначеного пункту договору (2.3.),  оскільки доказів  виставлення  таких  рахунків за отриманий відповідачем у різний час товар у справі немає, а в судовому засіданні таких доказів з боку представника позивача теж не надано.  Пункт 2.3. договору передбачає  індексацію ціни товару на день його оплати  покупцем, тобто на момент здійснення  платежу. Проте, відповідачем оплата вартості товару не здійснювалась, у зв'язку з чим, за відсутністю часу розрахунку за товар покупцем індексацію вартості товару неможливо, а тому позовні вимоги  про стягнення  21 119,15 грн. збитків від курсової різниці задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до положень ст.ст.692, 691 Цивільного кодексу України, покупець  зобов'язаний  оплатити товар після його прийняття  або товаророзпорядчих  документів на нього, якщо  договором не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний  сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором  купівлі-продажу може бути  передбачено розстрочення платежу. Покупець  зобов'язаний  оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.   Ціна в договорі встановлюється із дотриманням положень ст.632 ЦК України (ціна).

Статтею  632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється  за домовленістю сторін, а у договірних  відносинах  сторін - суб'єктів господарювання вона є істотною умовою угоди, включаючи таку, як договір купівлі-продажу. Ціна може бути фіксованою або регульованою. Регульована ціна складається на підставі тарифу або ставки, а встановлення ціни в залежності від курсової різниці іноземної валюти за час з моменту отримання товару до моменту його оплати діючим законодавством не передбачено та до категорії регульованих цін,  законодавцем не віднесено. До того ж, регулювання цін, включаючи договірні, здійснюється лише  у випадках, передбачених  законом, або шляхом  встановлення фіксованих  цін, або шляхом  встановлення гранічних рівнів цін чи гранічних  відхилень від фіксованих цін, тарифів і ставок.

Передбачаючи можливість зміни ціни, сторони, як правило, передбачають і порядок її зміни, наприклад, шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору. Якщо необхідність зміни ціни в процесі виконання договору зумовлена  істотною зміною обставин, то, у разі відсутності на це згоди сторін, ціна може бути змінена за рішення суду в порядку встановленому ст.652 ЦК України.  До того ж, слід враховувати й те, що у випадку, коли  ціна є  істотною  умовою договору, вона  має бути  обов'язково встановлена ним. Невизначеність ціни в цьому випадку  є підставою для визнання  договору неукладеним.

З тексту договору вбачається, що ціна товару та порядок її формування визначені у пунктах 2.1., 2.2. цієї угоди. Пункт 2.3. надає право позивачу здійснювати збільшення ціни при умові збільшення курсової різниці валют у період: день отримання товару - день оплати.  Це означає, що в цій  частині договірні відносини укладені під умовою  обставин,  можливість виникнення яких передбачається у майбутньому. Але укладання договору під умовою не передбачено діючим законодавством України та протирічить йому. У таких випадках  суд наділений  правом визнавати окремі  пункти договору недійсними.

Крім того, з матеріалів  справи вбачається, що за таких умов позивач визначився  у остаточній  ціні свого товару лише при зверненні до суду, але, в той же час, позовна заява не містить ціни кожного з отриманих відповідачем найменувань товару на час його передачі у власність ТзОВ "Аграрій 3000" відповідно до пункту 3.4. Договору поставки № 08/08-КО від 28.12.2007 року.

З огляду на викладене вищезазначені вимоги позивача щодо стягнення курсової різниці суд вважає безпідставними.

Таким чином, з ПП "Аграрій 3000" на користь ТзОВ "Уніфер" підлягає  стягненню 22458,77 грн. основного боргу, 10371,16 грн. пені, 10745,88 грн. штрафу, 4228,49 грн. збитків від інфляції, 1261,82 грн. - 3% річних, а також судові витрати по справі відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки з вини відповідача спір доведено до судового розгляду.

Оскільки у період розгляду справи відповідач сплатив частину основного боргу у сумі 25 000,00 грн., то у цій частині суд припиняє провадження у справі  на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору у  частині заявлених вимог щодо стягнення зазначеної вище суми.

Приймаючи рішення по справі, суд враховує  положення ст.ст.173, 193, 218, 230 ГК України, ст.ст.526, 610, 655 ЦК України, на підставі яких визнає позовні вимоги ТзОВ "Уніфер" законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають  задоволенню (крім стягнення курсової різниці).

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 80 ч.1 п.1-1, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аграрій 3000", 75300 Херсонська область, Новотроїцький район, смт.Новотроїцьке, вул.Лугова, 5, код ЄДРПОУ 34638724, р/р.26009215в ХФ ВАТ АБ "Укргазбанк" Новотроїцьке відділення № 4 МФО 342177  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер", 74800 Херсонська область, м.Каховка, вул.Мелітопольська, 17 "Б", код ЄДРПОУ 31431146, р/р.2600201693379 в ФВАТ "Держ.Екс-Імп.Банк України", м.Херсон МФО 352639 - 22458,77 грн. (двадцять дві тисяч чотириста п'ятдесят вісім грн. 77 коп.)  основного боргу, 10371,16 грн. (десять тисяч триста сімдесят одна грн. 16 коп.) пені, 10 745,88 грн. (десять тисяч сімсот сорок п'ять грн. 88 коп.) штрафу, 4228,49 грн. (чотири тисячі двісті двадцять вісім грн. 49 коп.) збитків від інфляції, 1261,82 грн. (одна тисяча двісті шістдесят одна грн. 82 коп.) 3% річних, 919,19 грн. (дев'ятсот дев'ятнадцять грн. 19 коп..) сплати державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення 25 000,00 грн. основного боргу припинити.

4. В іншій частині  позову відмовити.

5. Рішення направити сторонам по справі.

         Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін