Рішення

від 11.03.2009 по справі 6/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/54

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.03.09 р.                                                                                                       Справа № 6/54                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Настич Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТЕКС-2000” м.Дружківка, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничої компанії „ЮСИ” м.Дружківка, Донецької області

третьої особи

про стягнення 46 733грн. 98коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Кайдан О.В. – представник по довіреності №17 від 10.03.2009р.  

від відповідача –  не з”явився

від третьої особи –

СУТЬ СПОРУ:

           Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „МЕТЕКС-2000” м.Дружківка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничої компанії „ЮСИ” м.Дружківка, Донецької області основного боргу за поставлену продукцію у сумі 43 000грн., інфляційних у сумі 3 175грн. 07коп., 3% річних у сумі 558грн. 91коп. відповідно договору купівлі-продажу №58/09-08 від 03.01.2008р. (Усього 46 733грн. 98коп.)

         У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою про зменшення  розміру позовних вимог, у порядку ст.22 ГПК України та просить суд стягнути з відповідача борг за поставлену продукцію у сумі 43 000грн., інфляційні у сумі 1 624грн. 59коп. та 3% річних у сумі 245грн. 12коп. (Усього 44 869грн. 71коп.) Витрати по сплаті державного мита у сумі 500грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118грн. покласти на відповідача. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

 Крім того, позивач у позовній заяві та у уточненні позовних вимог звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме просив накласти арешт на грошові кошти у сумі 50 000грн., які знаходяться на поточних рахунках ТОВ “ВК „ЮСИ”. Позивач не навів  належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому клопотання судом задоволено не було.

         11 березня 2009р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 16.02.2009р. була направлена відповідачу 16.02.2009р. рекомендованим листом з повідомленням. Дана ухвала була направлена відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі купівлі-продажу №58/09-08 від 03.01.2008р., витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вих.№14/4-20/704 від 20.02.2009р. про що свідчить штамп канцелярії господарського суду. Повідомлення про вручення рекомендованого листа було повернуто з поштового відділення з відміткою  про його вручення відповідачу. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив.   

         Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в :             

          3 січня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТЕКС-2000” м.Дружківка, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничою компанією „ЮСИ” м.Дружківка, Донецької області був укладений договір  купівлі-продажу №58/09-08, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання передати у власність відповідача продукцію, а саме: метизи в найменуванні, кількості, в строки та за ціною, яка узгоджена сторонами, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити її вартість.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов”язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору, по видатковій накладній №РН-0001815 від 11.09.2008р. за довіреністю серії ЯМЛ№624298 від 11.09.2008р. здійснив поставку продукції у адресу відповідача на суму 59 647грн. 24коп. та виставив для сплати  рахунок-фактури №СФ-0002029 від 05.09.2008р. на загальну суму поставки. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені докази поставки продукції, а саме:  видаткова накладна, довіреність, рахунок та акти звірки взаєморозрахунків станом на 21.11.2008р., 10.03.2009р. підписані уповноваженими особами обох підприємств та скріплені печатками, і переконав суд у факті поставки продукції у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничої компанії „ЮСИ”” м.Дружківка, Донецької області.

Позивач у довідці вих.№0010 від 11.03.2009р. зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю „МЕТЕКС-2000” м.Дружківка, Донецької області не має жодних інших договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія „ЮСИ” м.Дружківка, Донецької області окрім договору купівлі-продажу №58/09-08 від 03.01.2008р.

         Пунктом 4.1 договору купівлі-продажу №58/09-08 від 03.01.2008р. сторони встановили, що розрахунки здійснюються в валюті України (гривні) при умові 100% попередньої оплати. Але  відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково, у сумі 16 647грн. 24коп. В результаті  чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничої компанії „ЮСИ” м.Дружківка, Донецької області перед позивачем  виник борг за поставлену продукцію у сумі 43 000грн., який  до теперішнього часу  ним не погашений.

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

          Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання   по оплаті  поставленої продукції своєчасно  не виконав.  

          Статтею 692 ЦК  зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

За приписом п.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором.

         Сторони  у договорі  термін оплати товару не  встановлювали у випадку його відвантаження  без попередньої оплати. Відповідно до ст.530 ч.2 ЦК України, коли строк виконання зобов'язання не встановлений, то боржник  повинен  виконати таке зобов'язання  у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така вимога була надіслана відповідачу 23.12.2007р., в якій позивач запропонував відповідачу протягом десяти календарних днів з дати отримання вимоги перерахувати грошові кошти на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТЕКС-2000” м.Дружківка, Донецької області за отриману продукцію. Але відповідач на претензію не відповів  та борг не погасив.  

Статтею 538 ЦК України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 1 624грн. 59коп. за період з 03.01.2009р. по 28.02.2009р. включно та 3% річних у сумі 245грн. 12коп. за період з 03.01.2009р. по 11.03.2009р. включно,  які  підлягають стягненню у повному обсязі.

          Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем  взяті на себе зобов'язання по договору купівлі-продажу №58/09-08 від 03.01.2008р. до теперішнього часу не виконані і отримана продукція не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обгрунтованими  та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно стягнутої суми, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.525, 526, 530, 538, 625, 693 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82,  84, 85  ГПК  України, суд –

                                                 В И Р І Ш И В  :

          Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТЕКС-2000” м.Дружківка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії „ЮСИ” м.Дружківка, Донецької області про стягнення 44 869грн. 71коп. задовольнити  повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія „ЮСИ” (84200 м.Дружківка, Донецької області, вул.Космонавтів,9,кв.45, п/р2600813165 в „Райфайзен Банк”Аваль” МФО 335076, ІНН 344213405102, ЄДРПОУ 34421345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТЕКС-2000” (84205 м.Дружківка, Донецької області, вул.Салтикова,11, п/р26008053602084 КБ „Приватбанк” м.Краматорськ, МФО 335548, ІНН342470005102, ЄДРПОУ 34247003) борг за поставлену продукцію у сумі 43 000грн., інфляційні у сумі 1 624грн. 59коп., 3% річних у сумі 245грн. 12коп., витрати по сплаті держмита у сумі 448грн. 70коп. та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні    11.03.2009р.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя