Постанова

від 04.03.2009 по справі 54/166-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

54/166-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2009 р.                                                         Справа № 54/166-08

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя –доповідач  Карбань І.С., судді Гончар Т.В., судді Шутенко І.А.,

при секретарі  - Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача -  не прибув,

відповідача – Бикова П.В. за довіреністю  від 08.01.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання (вх. № 354Х/2-4) ВАТ «Південспецбуд», м. Харків,  на рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2009  р.  № 54/166-08

за позовом     ТОВ «ВКФ Профіт», м. Нікополь,  

до  відповідача ВАТ «Південспецбуд», м. Харків,  

про стягнення 54423,29 грн., -

встановила:

ТОВ «ВКФ Профіт» звернулось до господарського суд з позовом про стягнення з ВАТ «Південспецбуд»  на свою користь заборгованість в сумі 54423,29 грн., за поставлений товар. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.01.2009 р. по справі № 54/166-08 (суддя Хачатрян В.С.) позов задоволено повністю. Стягнено з ВАТ «Південспецбуд»на користь ТОВ «ВКФ Профіт»  - 54423,29 грн. боргу, 245,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач,  не погоджуючись з рішення господарського суду Харківської області від  19.01.2009р. по даній справі  подав апеляційну скаргу, в якій просив  скасувати  вказане рішення та прийняти нове,  яким  відмовити в задоволенні позовних вимог,  посилаючись на    порушення норм чинного законодавства. Обґрунтовуючи свої доводи, апелянт вказував, що станом на  31.12.2007р. у нього була заборгованість за договором № 105 від 12.10.2006р. у розмірі 7361,55 грн. В період з  17.01.2008р. по 22.01.2008р.,  коли договір № 105 від 12.10.2006р. вже не мав чинності, позивач поставив  відповідачу товар на суму 57061,74 грн., що підтверджується видатковими накладними (№ РН-0000021 від 17.01.2008 р., № РН-0000020 від 18.01.2008 р., № РН-0000027 від 20.01.2008 р., № РН-0000028 від 21.01.2008 р., № РН-0000030 від 22.01.2008 р.). Апелянт вважав, що оскільки даний товар було поставлено вже після закінчення строку дії договору № 105 від 12.10.2006р., тому строк оплати за поставлений позивачем у січні 2008 р. товар не встановлено. У зв'язку  з чим апелянт вважав, що у відповідача не було підстав для оплати поставленого позивачем у січні 2008 р. товару, оскільки  позивач згідно зі ст. 530 ЦК України  не  направляв відповідачу вимогу щодо оплати  за поставлений товар.

Позивач надав відзив на   апеляційну скаргу, в якому вважав рішення господарського суду Харківської області від  19.01.2009р. по даній справі законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав, в зв'язку з чим просив рішення  суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказував, що 12.10.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 105 на поставку товару в кількості, строки та за ціною згідно умов договору, але в зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов за вказаним  договором, у нього перед позивачем   станом на 01.01.2008р. утворилась заборгованість у розмірі 7361, 55 грн. Також протягом січня 2008р позивачем в адресу відповідача було зроблено ще декілька поставок товару на загальну суму 57 061,74грн., товар відповідач прийняв, погодився з якістю отриманого товару, його кількістю та завірив підписом накладні: № РН-0000021 (17.01.08) на суму 11 658,71грн; № РН-0000020 (18.01.08) на суму 7 763,65грн; № РН-0000027 (20.01.08) на суму 7 668,78грн; № РН-0000028 (21.01.08) на суму 15 385,44грн; № РН-0000030 (22.01.08) на суму 14 585,16грн. Однак, відповідач вартість отриманого товару сплатив частково, у зв'язку з чим у нього перед позивачем за поставлений товар виникла заборгованість, яка становить 47 061,74 грн.  На адресу відповідача   05.08.2008р було направлено листа № 04-08/ю, а  10.09.2008 р.  претензію № 10-9/ю з проханням сплатити у повному обсязі наявний борг у сумі 54 423,29 грн., але сума даної заборгованості на даний час так і залишилась несплаченою.

В судовому засіданні 02.03.2009р. було оголошено перерву до 12-00 год.  04.03.2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  правильність  застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду   погоджується з висновками  господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони є обґрунтованими  та базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи.

Між ТОВ «ВКФ Профіт»та ВАТ «Південспецбуд»було укладений договір № 105/2 від 12.10.2006 р. Відповідно до п.п. 1.1. договору, позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар, а відповідач зобов`язувався  прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у договорі. В п. 8.1. зазначеного договору вказано строк його дії до 31.12.2007 р. Станом на 01.01.2008 р. у відповідача залишилась заборгованість перед позивачем за договором № 105 від 12.10.2006 р. у розмірі 7361,55 грн., що не спростовується відповідачем.  

В період з 01.01.2008р. по 22.01.2008р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 57061,74 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000021 від 17.01.2008р. на загальну суму 11 658,71 грн.; № РН-0000020 від 18.01.2008р. на загальну суму 7 763,65 грн.; № РН-0000027 від 20.01.2008р. на загальну суму 7 668,78 грн.; № РН-0000028 від 21.01.2008р. на загальну суму 15 385,44 грн.; № РН-0000030 від 22.01.2008р. на загальну суму 14 585,16 грн., в яких вказано, що товар поставляється на підставі договору № 105/2 від 12.10.2006 р. Вказані видаткові накладні підписані представниками сторін по справі, а їх підписи скріплені печатками. Відповідач підтверджував факт отримання товару вказаного в видаткових накладних.

В рахунок оплати за поставлений позивачем товар відповідач перерахував позивачу за платіжним дорученням № 3365 від 31.07.2008р. 10000 грн., в зв'язку з чим несплаченою за поставлений товар по видатковим накладним залишилась сума у розмір 47061,74 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість  у розмірі  54423,29 грн., з яких борг за товар, отриманий у 2007 р. в сумі 7361, 55грн., за товар отриманий у 2008 р. в сумі 47061,74грн.

Враховуючи, що позивач поставляв, а відповідач отримував спірний товар і частково сплачував його вартість, у суду є всі підстави вважати, що між сторонами існували договірні відносини, а істотні умови договору, визначені у вищезазначений видаткових накладних.

04.08.2008р. за № 04-8/ю  позивач надіслав на адресу відповідача вимогу, в якій просив  сплати  до кінця серпня 2008р.  наявний борг.

10.09.2008р. за № 10-9/ю позивач надіслав на адресу відповідача претензію, в якій просив у 5-ти денний  термін перерахувати  суму боргу у розмірі 54 423, 29 грн.

Дані вимоги були отримані відповідачем, але залишені ним без відповіді і задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею  526 ЦК України визначено, що  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем у відповідності до ст. 33 ГПК України не було надано доказів сплати заборгованості у розмір 54 423,29 грн.

Посилання апелянта на те, що в листах та претензії позивач не посилався на ст.  530 ЦК України, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення та відмови у задоволенні позовних вимог.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив  вимоги позивача і стягнув з відповідача суму основної заборгованості  у розмірі 54 423,29 грн., яка є обґрунтованою і доведеною.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що  рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2009  р.  № 54/166-08 прийнято у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає  залишенню без змін. Апеляційна скарга є  необґрунтованою і не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 75, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2009  р.  № 54/166-08  залишити без змін.

Повний текст постанови оголошено в судовому засіданні 04.03.2009 року.

Головуючий суддя                                                           Карбань І.С.

                        суддя                                                           Гончар  Т.В.

                        суддя                                                          Шутенко І.А.