Рішення

від 30.05.2013 по справі 905/1962/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.05.2013р. Справа № 905/1962/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.,

За участю представників сторін:

від позивача: Гончарова Л.В. за довіреністю

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Колективного підприємства «Обласне виробниче автотранспортне об'єднання Донецької облспоживспілки, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства «Фірма «КАМ», м. Донецьк

про стягнення 65 657,6грн., з яких заборгованість по орендній платі - 32 828,8грн., штраф - 32 828,8грн.,-

На підставі ст.69 ГПК України за клопотанням позивача строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 04.06.2013р.

Колективне підприємство «Обласне виробниче автотранспортне об'єднання Донецької облспоживспілки, м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Фірма «КАМ», м. Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення 65 657,6грн., з яких заборгованість по орендній платі - 32 828,8грн., штраф - 32 828,8грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди за період з жовтня 2012р. по лютий 2013р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 12, 14-16, 509, 526, 527, 530, 610, 612, 614, 624, 629, 759 Цивільного кодексу України, ст. 198 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 5, 22, 54, 57, 82-84 Господарського процесуального кодексу України.

17 травня 2013р. Позивач надав заяву, в якій просив суд зменшити розмір позовних вимог на суму штрафу в розмірі 32 828,80грн. та стягнути з Відповідача суму основного боргу.

Проаналізувавши зміст зазначеної заяви, суд дійшов висновку, що Позивач фактично відмовився від позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 32 828,8грн.

Виходячи зі змісту ст.78 ГПК України, відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній позивачем та долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Судом проаналізовано зміст заяви позивача про відмову від позову в частині та встановлено її відповідність вищевказаним вимогам: зазначена заява підписана представником Позивача, уповноваженим на вчинення таких дій.

У судовому засіданні судом роз'яснено Позивачу наслідки вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до п.4 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб, тому має бути прийнята судом.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 32 828,8грн. підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Представник позивача у судовому підтримав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та за адресою, визначеною Позивачем, як адреса для листування.

На адресу суду надійшли поштові повернення №№28097360, 28824904, 28824890, надіслані на адресу Відповідача, з відміткою органу поштового зв'язку «за зазначеною адресою не проживає». До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2012р. між Колективним підприємства «Обласне виробниче автотранспортне об'єднання Донецької облспоживспілки, далі - Орендодавець, та Приватним підприємством «Фірма «КАМ», далі - Орендар, укладено договір оренди №36 (далі-Договір, а.с.8-9), згідно пункту 1.1, 1.2 якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в тимчасове платне користування на умовах оренди нежитлові приміщення загальною площею - 2521,7 кв.м., за адресою: м. Донецьк, вул. Пожарського, 5/5, з правом здачі в суборенду з метою використання для підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Договору за оренду приміщення Орендар сплачує Орендодавцю щомісячно орендну плату в розмірі 40 000,00грн. та платежі по утриманню приміщень, комунальні послуги (електроенергія, вода, телефони та ін.). Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі шляхом перерахування у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа поточного місяця згідно виставлених рахунків.

Пунктом 5.1 Договору на Орендаря покладено обов'язок своєчасно здійснювати орендні платежі.

За приписами п.7.1 Договору в разі прострочення сплати орендних платежів більш, ніж на місяць орендар сплачує штраф у розмірі 100% від суми заборгованості за цим Договором.

Згідно п.3.1 Договору строк оренди встановлюється з 01.10.2012р. по 31.12.2012р.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2012р.

31 жовтня 2012р. сторони уклали Додаткову угоду до Договору, в якій дійшли згоди п.2.1 Договору викласти в наступній редакції: «За оренду приміщення Орендар сплачує Орендодавцю щомісячно орендну плату в розмірі 37 000,00грн.».

31 грудня 2012р. між тими ж сторонами укладено договір оренди №3 на тих самих умовах строком дії з 01.01.2013р. до 31.03.2013р.

31.01.2013р. сторони уклали угоду про розірвання Договору оренди №3 від 31.12.2012р. у відповідності до п.8.1.2 Договору з 01.02.2013р..

Тієї ж дати Орендар передав Орендодавцю об'єкт оренди, про що складено акт приймання-передачі майна.

Листом від 21.01.2013р. №9 Позивач звертався до Відповідача з вимогою погасити заборгованість по орендній платі та комунальних послугам в сумі 68825,30грн.

12.02.2013р. Позивачем складено та направлено Відповідачу претензію №14 від 12.02.2013р. про стягнення заборгованості за договором оренди №3 від 31.12.2012р. в сумі 32 828,8грн. Проте, як вбачається з матеріалів справи зазначена претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди з жовтня 2012р. по лютий 2013р., Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, та з урахуванням часткової відмови від позову просить стягнути з відповідача 32 828,8грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди .

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, а також - умовами договорів оренди.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладені між Позивачем та Відповідачем договори оренди №36 від 01.10.2012р. та №3 від 31.12.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати та платежів на утримання приміщень та комунальних послуг шляхом перерахування у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа поточного місяця згідно виставлених рахунків відповідно до п.2.1,2.2 Договору.

Наявні в матеріалах справи акти звіряння взаємних розрахунків за період жовтня 2012р. - лютий 2013р., підписані сторонами без зауважень, підтверджують факт отримання Відповідачем виставлених Позивачем рахунків на оплату та факт наявності заборгованості Відповідача перед Позивачем в сумі 32 828,8грн.

Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу доказів сплати заборгованості в повному обсязі за договорами оренди №36 від 01.10.2012р. та №3 від 31.12.2012р. в сумі 32 828,8грн. не надано.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом, як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд перевіривши відповідність наданого Позивачем розрахунку умовам договору і встановленим обставинам, дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 32 828,8грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Колективного підприємства «Обласне виробниче автотранспортне об'єднання Донецької облспоживспілки, м. Донецьк до відповідача Приватного підприємства «Фірма «КАМ», м. Донецьк про стягнення штрафу в розмірі 32 828,8грн.

Позовні вимоги Колективного підприємства «Обласне виробниче автотранспортне об'єднання Донецької облспоживспілки, м. Донецьк до відповідача Приватного підприємства «Фірма «КАМ», м. Донецьк про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 32 828,8грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «КАМ», м. Донецьк (83027, м. Донецьк, вул. Д. Пожарського, 5/5, код ЄДРПОУ 38356799) на користь Колективного підприємства «Обласне виробниче автотранспортне об'єднання Донецької облспоживспілки, м. Донецьк (83027, м. Донецьк, вул. Д. Пожарського, 5/5, ЄДРПОУ 01738274) заборгованість в сумі 32 828,8грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «КАМ», м. Донецьк (83027, м. Донецьк, вул. Д. Пожарського, 5/5, код ЄДРПОУ 38356799) на користь Колективного підприємства «Обласне виробниче автотранспортне об'єднання Донецької облспоживспілки, м. Донецьк (83027, м. Донецьк, вул. Д. Пожарського, 5/5, ЄДРПОУ 01738274) витрати зі сплати судового збору в сумі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 03.06.2013р.