Рішення

від 30.05.2013 по справі 905/2332/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.05.2013р. Справа № 905/2332/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000», м.Лубни Полтавської області, ЄДРПОУ 30568711,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс», м.Селидове Донецької області, ЄДРПОУ 31621550,

про стягнення 28 505,24 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Бондаренко А.А. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000», м.Лубни Полтавської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс», м.Селидове Донецької області, про стягнення заборгованості за проданий товар в розмірі 28 505,24 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки товару №49 від 10.02.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми боргу, копії: договору поставки товару (на умовах відстрочки платежу) №49 від 10.02.2011р., видаткових накладних №3593/2 від 14.11.2011р., №3612/2 від 15.11.2011р., №3755/2 від 24.11.23011р., №3759/2 від 24.11.2011р. та №3840/2 від 29.11.2011р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №24 від 13.11.2011р., банківських виписок, претензії №16 від 15.01.2013р. із підтвердженням її відправлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України.

23.04.2013р. та 14.05.2013р. Позивачем із відповідними супровідними листами до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16314236 стосовно Відповідача, а також рахунки-фактури №4190/2 від 29.11.2011р, №4091/2 від 24.11.2011р., №4087/2 від 24.11.2011р., №2740/2 від 31.08.2011р., №3910/2 від 14.11.2011р.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, у тому числі у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16314236, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

10.02.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транссервіс» укладено договір поставки товару (на умовах відстрочки платежу) №49 строком дії у відповідності до п.9.1 даної угоди до 31.12.2011р., а в частині здійснення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору Позивач (Постачальник) зобов'язується поставити і передати у власність Відповідачу (Покупець) товар, а останній зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного договору.

У відповідності до п.1.2 договору предметом постачання є автомобільні запасні частини, мастила, інші комплектуючи для транспортних засобів, найменування, асортимент та кількість якого зазначаються в заявці Покупця, яка узгоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти.

Підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття Покупцем товару по видатковій накладній Постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації і є невід'ємною частиною цього договору (1.3 договору).

Згідно п.1.4 договору, сторони домовились, що всі товари, отримані Покупцем від Постачальника, в період дії даного договору, вважаються отриманими на виконання цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що найменування, асортимент, марка товару, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Кількість та асортимент товару по кожній окремій партії поставки визначається згідно із замовленням Покупця та вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних на товар (п.2.2 договору).

Умови поставки: EXW (редакція «Інкотермс», 2010р.), склад Постачальника: м.Донецьк, вул.Баумана, 12. Умови поставки можуть бути змінені за домовленістю сторін. (п.4.2 договору.).

За приписами п.4.3 договору моментом поставки вважається момент підписання представником Покупця видаткової накладної на товар та, згідно п.4.4. договору, зобов'язання Постачальника по поставці товару вважаються виконаними з моменту передачі товару Покупцю за видатковою накладною на товар.

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару за видатковою накладною на товар. Ризик загибелі чи випадкового пошкодження товару переходить одночасно з переходом права власності (п.4.5 договору).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно видаткових накладних №3593/2 від 14.11.2011р., №3612/2 від 15.11.2011р., №3755/2 від 24.11.23011р., №3759/2 від 24.11.2011р. та №3840/2 від 29.11.2011р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000» передало продукцію Відповідачу на загальну суму 32 247,18 грн. Предмет постачання відповідає обумовленому наведеним правочином та правовою підставою здійснення даних спірних господарських операцій з поставки товару у вказаній первинній документації визначений договір №49 від 10.02.2011р.

Останнім товар прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на даному документі.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №24 від 13.11.2011р., правовою підставою отримання товару у якій визначений договір.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного првочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №49 від 10.02.2011р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 3.6 договору №49 від 10.02.2011р. визначені умови оплати товару, які полягають у здійснені розрахунку у національній валюті України, на умовах відстрочки платежу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10-ти календарних днів з моменту поставки товару.

Приймаючи до уваги дати поставок (14.11.2011р. на суму 8 822,28 грн., 15.11.2011р. на суму 6 722,52 грн., 24.11.2011р. на суму 3 397,56 грн. та на суму 6 368,22 грн., 29.11.2011р. на суму 6 936,60 грн.) та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар на дату подання позовної заяви повинен був бути здійсненим.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Постачальником не виконано належним чином та з порушенням строків встановлених договором.

Згідно представлених суду копій банківський виписок, Відповідач 14.11.2011р. перерахував на рахунок Позивача 3 000,00 грн., як оплату за запчастини за рахунком №2740/2 від 31.08.2011р. (у тому числі податок на додану вартість).

За змістом рахунку №2740/2 від 31.08.2011р. вбачається, що останній виставлено на оплату товару за накладною №3612/2 від 15.11.2011р. на загальну суму 6 722,52 грн.

Також, Відповідачем на рахунок Позивача 11.09.2012р. перераховано 241,94 грн., як оплату за акумулятор згідно рахунку-фактури №4087/2 від 24.11.2011р., який виставлено на оплату товару за накладною №3755/2 від 24.11.2011р. на загальну суму 3 397,56 грн., та 19.09.2012р. суму у розмірі 500,00 грн., як оплату за запчастини згідно цього ж рахунку-фактури.

Інших доказів, що свідчать про повну сплату чи частково вартості поставленого спірного товару у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

Таким чином слідує, що Відповідачем частково здійснений розрахунок за товар поставлений за накладною №3612/2 від 15.11.2011р. в сумі 3 000,00 грн., в наслідок чого заборгованість по ній становить залишок у розмірі 3 722,52 грн., за накладною №3755/2 від 24.11.2011р. на загальну суму 741,94 грн. - залишок в розмірі 2 655,62 грн. Вартість товару поставленого відповідно до накладних №3593/2 від 14.11.2011р., №3759/2 від 24.11.2011р. та №3840/2 від 29.11.2011р. неоплачена у повному обсязі.

Відтак, сума заборгованості за поставлений товар згідно перелічених первинних документів на підставі договору поставки товару (на умовах відстрочки платежу) №49 від 10.02.2011р. становить загальний розмір, який складає 28 505,24 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000», м.Лубни Полтавської області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс», м.Селидове Донецької області, про стягнення заборгованості за проданий товар в розмірі 28 505,24 грн., задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс» (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Гоголя, 43, ЄДРПОУ 31621550, п/р2600004980028581 у ДФ ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000» (37500, Полтавська область, м.Лубни, вул.Франка, б.1, ЄДРПОУ 30568711, п/р26004179500001 у ПРУ КБ «ПриватБанк» м.Полтава, МФО 331401) заборгованість за проданий товар в розмірі 28 505,24 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс» (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Гоголя, 43, ЄДРПОУ 31621550, п/р2600004980028581 у ДФ ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000» (37500, Полтавська область, м.Лубни, вул.Франка, б.1, ЄДРПОУ 30568711, п/р26004179500001 у ПРУ КБ «ПриватБанк» м.Полтава, МФО 331401) відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1 720,50 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У судовому засіданні 30.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст складено 03.06.2013р.

Суддя С.М. Соболєва