Постанова

від 28.05.2013 по справі 801/3147/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2013 р. 15:00 Справа №801/3147/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного сільськогосподарського підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1"

до Виконавчого комітету Зуйської селищної Ради Білогірського району АР Крим;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ОСОБА_1

про спонукання до виконання певних дій

Сторони та третя особа явку представників не забезпечили.

До Окружного адміністративного суду АР Крим 25 березня 2013р. надійшов адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі - позивач) до Виконавчого комітету Зуйської селищної Ради Білогірського району АР Крим (далі-відповідач1); Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (далі-відповідач2) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

У вищенаведеному позові позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Зуйської селищної Ради Білогірського району АР Крим № 114 від 21.10.2009р. про оформлення права власності на Тракторний парк (літ. А, Б, А1, а, в/В, В, Г, Д, Е, е/Е, Ж, З, И), розташований за адресою: АДРЕСА_1 та видачі свідоцтва про право власності на громадянку ОСОБА_1;

- визнати протиправними дії Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" по оформленню та реєстрації права власності на комплекс будівель та споруд №19 - Тракторний парк (літ. А, Б, А1, а, в/В, В, Г, Д, Е, е/Е, Ж, З, И), розташованих АДРЕСА_1 на громадянку ОСОБА_1;

- зобов'язати Виконавчий комітет Зуйської селищної Ради Білогірського району АР Крим прийняти рішення, яким оформити право власності на комплекс будівель та споруд №19 - Тракторний парк (літ. А, Б, А1, а, в/В, В, Е. Д, Е, е/Е, Ж, З, И), розташованих АДРЕСА_1 на ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ЕДРПОУ 30771911).

23.04.2013р. до суду надійшло клопотання від відповідача2 про заміну його на належного відповідача.

У запереченнях на позов відповідач1 просить суд позовні вимоги відносно визнання та скасування рішення виконавчого комітету Зуйської селищної ради Білогірського району АРК №144 від 21.10.2009року про оформлення права власності на Тракторний парк (лит. А, Б, А1, в/В, В, Г, Д, Е, е/Е, Ж, З, И), розташованих за адресою : АДРЕСА_1 та видачі свідоцтва про право власності на громадянку ОСОБА_1 передати по підсудності на розгляд Білогірського районного суду АРК. В іншій частині позовних вимов відмовити (а.с.43-45).

У судове засідання, що відбулося 28.05.13р., сторони та третя особа явку представників не забезпечили, про день, час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Відповідач1 надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника. У наведеному клопотанні відповідач1 просив суд застосувати до позивача наслідки пропуску строку для звернення до суду та залишити позов без розгляду.

27.05.2013р. до суду надійшло клопотання від третьої особи про розгляд справи за відсутності представника та заперечення на адміністративний позов, у яких ОСОБА_1 просила суд позовні вимоги про визнання та скасування рішення виконавчого комітету Зуйської селищної ради Білогірського району АРК №144 від 21.10.2009року залишити без розгляду, у задоволені позову в іншій частині відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 21 КАС України, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Враховуючи те, що у цьому позові висувалися вимоги до Виконавчого комітету Зуйської селищної Ради Білогірського району АР Крим, розгляд яких належить до підсудності місцевого загального суду як адміністративного та вимоги до Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", розгляд яких належить до підсудності окружного адміністративного суду, провадження у справі було відкрито з урахуванням вимог ст. 21 КАС України.

Ухвалою суду від 28.05.2013р. позовну заяву у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Зуйської селищної Ради Білогірського району АР Крим № 114 від 21.10.2009р. та визнання протиправними дій Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" по оформленню та реєстрації права власності на нерухоме майно (Тракторний парк) залишено без розгляду.

Таким чином суд вважає за необхідне розглянути позовні вимоги про зобов'язання Виконавчого комітету Зуйської селищної Ради Білогірського району АР Крим прийняти рішення, яким оформити право власності на комплекс будівель та споруд №19 - Тракторний парк (літ. А, Б, А1, а, в/В, В, Е. Д, Е, е/Е, Ж, З, И), розташованих АДРЕСА_1 на ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ЕДРПОУ 30771911).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 21.10.2009р. Виконавчий комітет Зуйської селищної Ради прийняв рішення № 144 «Про оформлення права власності на нерухоме майно за ФОП ОСОБА_1» (а.с.16).

Вищенаведеним рішенням вирішено оформити право власності на Тракторний парк (літ. А, Б, а, в/В, В, Г, Д, Е, е/Е, Ж, З, И), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1; доручено Кримському республіканському підприємству "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" видати свідоцтво про право власності на вищенаведені об'єкти та зареєструвати його у встановленому законом порядку.

Підставою для прийняття вказаного рішення став договір купівлі-продажу нерухомого майна № 5 від 17.11.2008р., складений між ПСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" в особі ліквідатора Майстренко П.В. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.12-13). На підставі вказаного договору купівлі-продажу 17.11.2008р. між сторонами складено акт прийому-передачі (а.с.14).

У виконання рішення Виконавчого комітету Зуйської селищної Ради від 21.10.2009р. № 144 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на вищенаведене майно.

З матеріалів справи вбачається, що на зборах комітету кредиторів у справі №2-3/8483-2007 про банкротство ПСП "ІНФОРМАЦІЯ_1", що відбулися 16.11.2008р., вирішено спірне майно - Тракторний парк включити до ліквідаційної маси (протокол №1 від 16.11.2008р., уточнення до протоколу №1 від 16.11.2008р. від 17.11.2008р.); договір купівлі-продажу майна з боку позивача підписано уповноваженою особою (ліквідатором Майстренко П.В.), підпис скріплено печаткою; майно передано покупцю (Акт приймання-передачі від 17.11.2008р.), покупець за майно уплатив до каси позивача усю суму за договором (квитанції до приходного касового ордеру на загальну суму 60000,00грн.).

З вищенаведеного вбачається що протягом більш 3-х років ФОП ОСОБА_1 відкрито користується майном, право власності на яке зареєстровано на підставі рішення Виконавчого комітету Зуйської селищної Ради від 21.10.2009р. № 144.

Суд звертає увагу на те, що позивач не надав до матеріалів справи жодного доказу належності на правах власності спірного майна ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1», та навпаки, судом встановлено, що на момент розгляду цієї справи спірне майно зареєстровано за конкретною особою і цю реєстрацію не визнано незаконною та вона не скасована.

Ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 10 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве

самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних,

міських рад належать делеговані повноваження щодо обліку відповідно до закону

об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року (далі - Закон № 1952) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1952 цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952 визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майна.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Як передбачено ч. 1 ст. 6 Закону № 1952 систему органів державної реєстрації прав становлять:

Міністерство юстиції України;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав;

органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Статтею 8 Закону № 1952 визначено, що орган державної реєстрації прав:

1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації;

2) забезпечує ведення Державного реєстру прав;

3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом;

4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна;

5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 15 Закону № 1952).

Відповідно до ч. 13 ст. 15 Закону № 1952 порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 703).

Згідно п. 7 розділу "Загальні засади проведення державної реєстрації прав" Порядку № 703 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Пунктом 10 розділу "Загальні засади проведення державної реєстрації прав" Порядку № 703 визначено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Як передбачено ч. 1 ст. 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Суд зазначає, що даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Пунктом 23 розділу "Загальні засади проведення державної реєстрації прав" Порядку № 703 визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Суд звертає увагу на те, що органом державної реєстрації прав, що здійснює державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна, що розміщені у м. Білогірські є Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції АРК.

Аналіз наведених норм приводить суд до висновку про те, що саме Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції АРК наділений чинним законодавством правом проводити державну реєстрацію прав на спірне нерухоме майно (Тракторний парк) або відмовляти у їх реєстрації, тоді як до повноважень Виконавчого комітету Зуйської селищної Ради Білогірського району АР Крим належить тільки облік, відповідно до закону

об'єктів нерухомого майна.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги що до повноважень Виконавчого комітету Зуйської селищної Ради Білогірського району АР Крим не входить оформлення права власності на спірне майно, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог суд також прийняв до уваги те, що позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача з проханням оформити право власності, доказів отримання офіційних відповідей з цього приводу, з чого не вбачається порушення будь-яких прав позивача з боку відповідача.

За таких обставин, суд доходить висновку про неспроможність позовних вимог.

В судовому засіданні 28.05.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено 03.06.2013 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.