Постанова

від 28.05.2013 по справі 2а/0570/13188/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 р. Справа №2а/0570/13188/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:05

Постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Перовій В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача - Гранкіна А.В. - за довіреністю,

від відповідача - Лютий Р.О. - за довіреністю,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні вимог позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» мотивовані тим, що за наслідками проведеної відповідачем перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 0002731501 та від 17.09.2012 № 0002191502, якими позивачу були збільшені податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Підставою для прийняття спірних рішень стали висновки акту перевірки від 04.09.2012 № 1874/15-1/36512224, яким встановлено неправомірне заниження податку на прибуток та податку на додану вартість за період, що перевірявся, за наслідками виконання нікчемної угоди з ТОВ «БК «Авалон».

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки вказаний договір відповідає вимогам законодавства, вчинений з метою настання реальних правових наслідків, виконаний між сторонами, а всі первинні документи до цього договору наявні у позивача в повному обсязі та відповідають вимогам закону.

Просив позов задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що при проведенні перевірки було встановлено невідповідність закону наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, підтверджуючих транспортування товару (піску) на виконання угоди постачання товару. Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС було досліджено акти перевірки контрагентів ТОВ «БК «Авалон», складені Броварською ОДПІ Київської області ДПС. На підставі зазначених актів зроблено висновок про відсутність у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності, отже, встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей за договорами від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, документів, що посвідчують транспортування, зберігання продукції, проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, підприємство на має виробничих, складських, торгових приміщень.

Посилаючись на вимоги Цивільного кодексу України відповідач вважає правочин, укладений між позивачем та ТОВ «БК «Авалон», нікчемним, з огляду на що робить висновок про заниження позивачем сум податку на прибуток та податку на додану вартість, які належать до сплати в бюджет. Просив у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» зареєстровано як юридична особа 18.05.2009 Виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за кодом 36512224, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (бланк серії ААБ № 878792) та копією довідки Головного управління статистики у Донецькій області (бланк серії АА № 544752) (а.с. 9, 10). Підприємство здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого у новій редакції Протоколом Загальних Зборів Учасників від 11.04.2012 року № 4 (а.с. 65 - 82).

ТОВ «Торг-Строй Компанія» знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС з 19.05.2009 за № 6111034, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків від 24.04.2012 № 189/10/18-013 (а.с. 64).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200045315 (бланк серії НБ№126797) позивач є платником податку на додану вартість з 03.03.2010 (а.с. 63).

З 30.08.2012 по 04.09.2012 Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Торг-Строй Компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Авалон» (код ЄДРПОУ 36998534), за наслідками якої складено акт від 04.09.2012 № 1874/15-1/36512224 (а.с. 11 - 19).

Згідно з висновками акту перевірки, встановлені порушення позивачем:

1) п.п. 1, 2 статті 215, п.п. 1, 5 статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України, що призвело до визнання угод нікчемними між ТОВ «Торг-Строй Компанія» та ТОВ «БК «Авалон»;

2) п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 512 739,00 гривень, у тому числі за 3 квартал 2011р. - 512 739,00 гривень;

3) п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на суму 445 860,00 гривень, у тому числі за серпень 2011 року - 445 860 гривень (а.с. 18).

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем було направлено відповідачу заперечення на акт за № 10/09-26 від 10.09.2012 (а.с. 23).

Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька ДПС було розглянуто заперечення позивача та надано відповідь від 14.09.2012, за змістом якої висновки акту документальної позапланової перевірки від 04.09.2012 № 1874/15-1/36512224 залишено без змін (а.с. 24 - 27).

На підставі акту перевірки, відповідачем 17.09.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0002731501 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 512 739 (п'ятсот дванадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 00 копійок, у тому числі за основним платежем - 512 739 (п'ятсот дванадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 00 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 0 гривень (а.с. 28);

№ 0002191502 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 668 790 (п'ятсот дванадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 00 копійок, у тому числі за основним платежем - 445 860 (чотириста сорок п'ять тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 222 930 (двісті двадцять дві тисячі дев'ятсот тридцять) гривень 00 копійок (а.с. 29).

Висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, які покладені в основу прийняття спірних податкових повдіолмень-рішень, мотивовані тим, що правочин, укладений між ТОВ «Торг-Строй Компанія» та ТОВ «БК «Авалон» не спричинив реального настання юридичних наслідків та є нікчемним.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «БК «Авалон» як Продавцем та ТОВ «Торг-Строй Компанія» як Покупцем було укладено договір купівлі-продажу (постачання) від 22.03.2011 № Р-1/12-11, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передавати (постачати), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати Товар, асортимент, одиниця виміряння, ціна за одиницю виміряння та загальна кількість якого визначається Сторонами у Специфікаціях, які є додатками до Договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.1). Ціна Товару - договірна, включає у себе податок на додану вартість у розмірі 20%. Постачання товару відбувається залізничним або автомобільним транспортом. На кожну узгоджену партію Товару Продавець зобов'язаний надати Покупцю наступні супроводжувальні документи: товаросупроводжувальну документацію; сертифікат відповідності якості; паспорт якості. (п. 4.5) (а.с. 30 - 31).

Відповідно до Специфікації (додатку до договору) від 01.06.2011 здійснюється поставка піску будівельного з 01.07.2011 по 31.12.2011. У цій специфікації визначено кількість, ціну товару та суму поставки, умови та місце поставки, вантажовідправник та інші дані (а.с. 34).

Виконання умов договору поставки підтверджено видатковими накладними № РН-0000126 від 15.08.2011, № РН-0000125 від 12.08.2011, № РН-0000124 від 11.08.2011, № РН-0000123 від 05.08.2011, № РН-0000122 від 02.08.2011, товарно-транспортними накладними № 511411 від 15.08.2011, № 3400 79110 від 11.08.2011, № 034207003 від 12.08.2011, № 0033 345 від 05.08.2011, № 1907 7016 від 02.08.2011, платіжними дорученнями № 665 від 03.08.2011 на суму 500 000,00 гривень, № 695 від 10.08.2011 на суму 300 000,00 гривень, № 718 від 16.08.2011 на суму 500 000,00 гривень, № 685 від 09.08.2011 на суму 400 000,00 гривень, № 788 від 29.08.2011 на суму 500 000,00 гривень (а.с. 35 - 39, 40 - 44, 83 - 87).

За наслідками виконання договору, ТОВ «БК «Авалон» видало позивачу податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 50 - 54).

Суми податку на додану вартість відповідно до отриманих податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту серпня 2011 року, що відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість (а.с. 94-98).

Витрати з придбання товару позивач відніс до складу витрат, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, що відобразив у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року (а.с. 88-93).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені в акті перевірки, стосовно того, що укладений правочин між ТОВ «Торг-Строй Компанія» та ТОВ «БК «Авалон» суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок згідно статті 228 Цивільного кодексу України, а отже, є нікчемним, з таких підстав.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (стаття 228 Цивільного кодексу України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів. Також, вказані правочини не визнавались недійсним у судовому порядку.

Суд зазначає, що відповідач не взяв до уваги припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами перевірок, які б факти в цих актах не були відображені. Вказані ж в актах висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України, суд доходить висновку, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню. Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «БК «Авалон» правочину. Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в акті перевірки на результати перевірок ТОВ «Дана плюс» (перевізника товару від ТОВ «БК «Авалон» позивачу) та ТОВ «ЦС-ТАБ» (постачальника ТОВ «БК «Авалон») з таких підстав.

Як вбачається з акту перевірки позивача, ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька ДПС посилається на акти Броварської ОДПІ Київської області ДПС:

- від 05.07.2012 № 410/222/36998534 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Авалон», код на ЄДРПОУ 36998534 з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість в частині взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦС-ТАБ», код за ЄДРПОУ 36107484 за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, яким встановлено нікчемність договору між ТОВ «БК «Авалон» та ТОВ «ЦС-ТАБ» про надання послуг № 19 від 01.07.2011 (роботи по технічній рекультивації кар'єру) з підстав відсутності у ТОВ «ЦС-ТАБ» умов для ведення господарської діяльності (а.с. 103 - 108);

- від 09.07.2012 № 426/222/36998534 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Авалон», код за ЄДРПОУ 36998534 з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість в частині взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Дана Плюс», код за ЄДРПОУ 32553052, товариства з обмеженою відповідальністю «Аспектсервісгруп», код за ЄДРПОУ 37450845 за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, яким встановлено нікчемність договору з надання автомобільних послуг з підстав відсутності у ТОВ «Дана Плюс» умов для ведення господарської діяльності (а.с. 109 - 117).

На переконання суду, акти перевірок контрагентів постачальника позивача не можуть вважатися доказами нікчемності укладеного договору між ТОВ «Торг-Строй Компанія» та ТОВ «БК «Авалон» з огляду на приведені вище положення законодавства.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача не підтвердив документально обставин, викладених у цих актах. Суд також звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів у контрагентів постачальника позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладеного з ним договору на підставі ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про нікчемність правочину - договору купівлі-продажу (постачання) від 22.03.2011 № Р-1/12-11. Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню товару за вказаними договором з його господарською діяльністю та фактичне використання отриманого товару у власній господарській діяльності (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення).

Також в акті перевірки позивача ДПІ посилається на невідповідність товарно-транспортних накладних вимогам законодавства з тих підстав, що первинні документи, складені від імені ТОВ «БК «Авалон» не мають юридичної сили і доказовості, у зв'язку з тим, що вони складені внаслідок здійснення нікчемного правочину.

Суд вважає необґрунтованими вказані висновки податкового органу, оскільки у судовому засіданні відповідач не вказав конкретних вимог законодавства, з порушенням якого були складені товарно-транспортні накладні. Натомість, з наданих суду копій вказаних товарно-транспортних накладних вбачається наявність усіх необхідних реквізитів та інших даних, які передбачені формою № 1-ТН, затвердженою наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346.

Крім того, правовідносини між ТОВ «Торг-Строй Компанія» та ТОВ «БК «Авалон» вже були предметом дослідження під час судового розгляду адміністративної справи № 2а/0570/11720/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2012 №0002341501, №0001851502 та №0001841502.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2013 у справі № 2а/0570/11720/2012 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2012 №0002341501, №0001851502 та №0001841502, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.08.2012 № 0002341501, винесене Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10248325,00 гривень; скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.08.2012. № 0001851502, винесене Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 828856,00 гривень; скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.08.2012р. № 0001841502, винесене Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1099189,00 грн., з яких за основним платежем - 879351,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 219838,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2013 постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Постановою суду, зокрема, було встановлено, що спірний договір позивача з ТОВ «БК «Авалон» спричинив зміну майнового стану позивача, тобто є реальним, спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції позивача, у договорі наявна господарська мета.

Крім того, взаємовідносини ТОВ «БК «Авалон» з ТОВ «Дана плюс», ТОВ «ЦС-ТАБ» ніяким чином не можуть безпосередньо вплинути на взаємовідносини ТОВ «БК «Авалон» з позивачем та на його податковий облік

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, суд вважає такими, що не підлягають доказуванню, наведені вище обставини, встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2013 у справі № 2а/0570/11720/2012.

З огляду на викладене, висновки податкового органу про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «Торг-Строй Компанія» та ТОВ «БК «Авалон», є необґрунтованими.

Як вбачається з податкових декларацій за спірні податкові періоди, суму витрат на придбання піску та суму податку на додану вартість позивач відніс до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту відповідно.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Всі вони поділяються на витрати, що враховуються і не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат (за виключенням деяких витрат, зокрема, амортизації).

Згідно з положеннями підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як встановлено судом вище, позивачем надано достатній обсяг первинних документів бухгалтерського обліку, на підставі яких визначено витрати операційної діяльності та, відповідно, визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток, з огляду на що суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.6 статті 138, пункту 149.1 статті 149, пункту 152.1 статті 152 Податкового кодексу України.

Що стосується податку на додану вартість, то як зазначено судом вище, на підставі податкових накладних, виданих контрагентом позивача за наслідками спірної господарської операції поставки піску, позивач сформував податковий кредит, про що зазначив у податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідних податкових періодів 2011 року. Копії зазначених декларацій наявні в матеріалах справи.

Відповідно до положень підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, законодавством визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в тому числі і податку на додану вартість та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми податку на додану вартість. Таким чином, покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому впливати на надходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Враховуючи наявність у позивача первинних документів та податкових накладних, що були досліджені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено правомірність формування сум податкового кредиту за перевіряємий період.

Підсумовуючи вищевикладене, а також те, що під час судового розгляду справи не знайшов підтвердження факт порушень з боку ТОВ «Торг-Строй Компанія» вимог податкового законодавства, суд приходить до висновку про відсутність у податкового органу підстав для донарахування позивачу податкових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 2146,00 гривень (а.с. 2).

Керуючись ст. ст. 2 - 15, 17 - 18, 33 - 35, 41 - 42, 47 - 51, 56 - 59, 69 - 71, 79, 86, 87, 94, 99, 104 - 107, 110 - 111, 121, 122 - 143, 151 - 154, 158, 162, 163, 167, 185 - 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 17 вересня 2012 року № 0002731501 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 512 739 (п'ятсот дванадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 00 копійок, у тому числі за основним платежем - 512 739 (п'ятсот дванадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 00 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 0 гривень.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 17 вересня 2012 року № 0002191502 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 668 790 (п'ятсот дванадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 00 копійок, у тому числі за основним платежем - 445 860 (чотириста сорок п'ять тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 222 930 (двісті двадцять дві тисячі дев'ятсот тридцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 28 травня 2013 року.

Повний текст постанови виготовлено 03 червня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.