Рішення

від 03.06.2013 по справі 916/995/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2013 р.Справа № 916/995/13 За позовом: Публічного акціонерного товариства „Вімм-Білль-Данн Україна";

До відповідача: Комунального підприємства „ХАРЧУВАННЯ";

про стягнення 708 700,00 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Макаренко С.П. (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ : 12.04.2013р. за вх. №1590/2013 Публічне акціонерне товариство „Вімм-Білль-Данн Україна" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства „ХАРЧУВАННЯ" (далі - Відповідач) 708 700,00 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Судом встановлено, що усі надіслані процесуальні документи на адресу відповідача (65026, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Богдана Хмельницького, буд. 66), що приймалися та виносилися за момент розгляду справи, поверталися до суду з відміткою „за зазначеною адресою не проживає".

Тому, згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за значеною адресою не проживає", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним судом певних процесуальних дій.

З наведеного випливає, що Комунальне підприємство „ХАРЧУВАННЯ" належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.

Окрім вищезазначеного, 03.06.2013 року за вх. №17196/13 у судовому засіданні представником позивача був наданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, де зазначено місцезнаходження Комунального підприємства „ХАРЧУВАННЯ", а саме: 65026, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Богдана Хмельницького, буд. 66.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Публічним акціонерним товариством „Вімм-Блль-Данн Україна" та Комунальним підприємством „ХАРЧУВАННЯ" було укладено Договір поставки продукції на умовах відстрочки платежу за №82 від 03.12.2009 року.

Згідно умов даного Договору, позивач поставляє відповідачу продукцію, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати її.

Станом на 01.10.2010 рік позивач поставив продукцію на суму 921 580,61 грн. В період з 01.10.2010 року по 29.12.2010 рік Публічне акціонерне товариство „Вімм-Білль-Данн Україна" поставило Комунальному підприємству „ХАРЧУВАННЯ" продукцію на загальну суму у розмірі 2 145 851,56 грн., а відповідач сплатив суму за поставлену продукцію у розмірі 1 193 726,78 грн. та 1 165 005,39 грн.

Таким чином, в результаті вищезазначеного, позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства „ХАРЧУВАННЯ" існуючу заборгованість, що складає 708 700,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, 03 грудня 2009 року між позивачем - Публічним акціонерним товариством „Вімм-Білль-Данн Україна" (Постачальник) та відповідачем - Комунальним підприємством „ХАРЧУВАННЯ" (Дилер) було укладено Договір поставки продукції на умовах відстрочки платежу №82.

Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується виготовити (у випадку необхідності - придбати) та поставити, а Дилер сплатити та прийняти продукцію (молоко, молочні і інші продукти харчування) в об'ємі та асортименті, у відповідності з заявкою Покупця, погодженою сторонами, що є невід'ємною частиною Договору, по вільним відпускним цінам, діючим на день відвантаження і вказаним в ТТН і/чи рахунку-фактурі.

Оплата за поставлений Продавцем товар, проводиться відповідно з п. 5.1 -5.7 Договору поставки продукції на умовах відстрочки платежу №82.

В результаті виконання Публічним акціонерним товариством „Вімм-Білль-Данн Україна" умов Договору поставки продукції, станом на 01.10.2010 рік позивач поставив продукцію на суму 921 580,61 грн. та в період з 01.10.2010 року по 29.12.2010 рік - на загальну суму у розмірі 2 145 851,56 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (терміни).

Господарським судом визначено, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору, чим самим утворив заборгованість у розмірі 708 700,00 грн. (враховуючи часткове погашення боргу у розмірі 1 193 726,78 грн. та 1 165 005,39 грн).

В матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами та скріплений печатками, що свідчить про обізнаність відповідача про існування заборгованості станом на 31.12.2010 рік у розмірі 1 873 705,39 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства „ХАРЧУВАННЯ" (65026, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Богдана Хмельницького, буд. 66, код ЄДРПОУ 05480364, п/р 26006311529501 в АБ „Південний", МФО 328209) на користь Публічного акціонерного товариства „Вімм-Білль-Данн Україна" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 7, код ЄДРПОУ 35325307, п/р 26003525252 в ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 328351; поштова адреса: 65031, Одеська область, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд. 21/1) суму боргу за Договором №82 від 03.12.2009 року у розмірі 708 700,00 грн. та суму судового збору у розмірі 14 174,00 грн.

3. Копію даного рішення надіслати відповідачу (65026, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Богдана Хмельницького, буд. 66).

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 04 червня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.