Рішення

від 30.05.2013 по справі 906/423/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" травня 2013 р. Справа № 906/423/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Розвадовська Н.В., дов. від 17.12.12р.

від відповідача: Осипенко О.В., паспорт серії ВН 528379, директор ,

Завадська В.В., дов. від 10.05.2013 р.

третя особа: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (м.Київ)

до Приватного підприємства фірма "Фаворит" (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Лісовського Руслана Валентиновича

про стягнення 4021,79 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача в порядку регресу 4021,79 грн. страхового відшкодування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві (а.с.91).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача вимог ухвали господарського суду не виконав, в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.89).

Враховуючи, що явка повідомленої належним чином про час та місце судового засідання третьої особи обов'язковою не визнавалась, суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст.75 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 16.05.2013 р. строк вирішення спору продовжено до 05.06.13 р.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.12.2011 р. в м.Києві на перехресті вул.Полярна та пл.Шевченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "ДАФ" д.н. АМ 7699 АК, за кермом якого перебував Лісовський Р.В. (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача), та автомобіля "Хюндай" д.н. АІ 6244 ВО, за кермом якого перебувала Задорожна О.А.

Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 13.01.2012 р. встановлено, що дана пригода сталась внаслідок порушення Лісовським Р.В. п.10.4. Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його визнано винним у вчиненні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.13).

Внаслідок даної пригоди автомобіль "Хюндай" д.н. АІ 6244 ВО, власником якого являлась Задорожна О.А. згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.25), зазнав пошкоджень. Відповідно до звіту № 851/6823 з оцінки транспортного засобу, складеного 21.12.2011 р., визначено вартість витрат на ремонт автомобіля (а.с.14-27).

Власником автомобіля "ДАФ" д.н. АМ 7699 АК, за кермом якого перебував Лісовський Р.В., являється ПП "Фаворит" (далі - відповідач), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.80).

Цивільно-правову відповідальність відповідача як власника транспортного засобу автомобіля "ДАФ" д.н. АМ 7699 АК на період 20.02.2011 р.-19.02.2012 р. було застраховано Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" (страховик, далі - позивач), що підтверджується полісом № АА/2488601 (а.с.7).

14.12.2011 р. Задорожна О.А. повідомила позивача про ДТП за участю її автомобіля та автомобіля відповідача (а.с.8-9), а 04.07.2012 р. звернулась із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с.29).

Позивач згідно страхового акту від 30.08.2012 р. визнав розглянуту подію страховим випадком, здійснив розрахунок страхового відшкодування та на виконання розпорядження № 004088 від 04.09.2012 р. здійснив виплату страхового відшкодування Задорожній О.А. в розмірі 4021,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2130 від 05.09.2012 р., заявою на видачу готівки (а.с.30-34).

25.10.2012 р. позивач направив відповідачу регресну вимогу на суму 4021,79 грн. з вимогою про відшкодування затрат по виплаті страхової виплати, посилаючись на те, що відповідач всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не повідомив позивача про настання страхового випадку у триденний строк.

Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав вимогу 29.10.2012 р., проте залишив її без відповіді та без задоволення. (а.с.35-36).

Позивач у позові та його представник в судовому засіданні, обґрунтовуючи право позивача на відшкодування страхової виплати в регресному порядку, наголошують, що ні Лісовський Р.В., ні відповідач, не зверталися із заявою до позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що про настання страхового випадку відповідач повідомив на наступний день після ДТП директора Житомирської філії Розвадовську Н.В., у зв'язку з чим вважає, що позивач, звернувшись з позовом, намагається перекласти свої збитки на відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно п.22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 36.4 статті 36 Цього ж Закону передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

За приписами підпункту «ґ» пункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Тобто, зазначена правова норма передбачає у випадку неповідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди наявність у нього права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до підпункту 33.1.4. пункту 33.1. статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції Закону України від 17.02.2011 № 3045-VI) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду регламентовано положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення страховика у встановлені законом строки.

При цьому неузгодженість пунктів статей 33 та 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після внесених змін згідно із Законом України від 17.02.2011 № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» не може обмежувати встановлене статтею 38 цього Закону право страховика подати регресний позов у разі недотримання строків і умов повідомлення його про дорожньо-транспортну пригоду, а відтак і не може бути підставою для відмови у позові.

Згідно з п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, з урахуванням приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в розмірі 4021,79 грн.

Відповідачем, третьою особою не оскаржено розмір страхового відшкодування, доказів сплати боргу не подано.

Доводи відповідача, відповідно до яких останній звертався до позивача із повідомленням про настання страхового випадку судом до уваги не беруться, оскільки жодними доказами не підтверджуються.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до законодавства та укладеного договору страхування та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Фаворит", 10008, м.Житомир, вул.1 Травня, буд.41, кв.34, ідентифікаційний код 20426801,

на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування", 04050, м.Київ, вул.Герцена, буд.10, ідентифікаційний код 24745673,

- 4021,79 грн. - страхового відшкодування;

- 1720,50 грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.06.13

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - Лісовський Р.В. (Хмельницька обл., Полонський р-н, смт. Понінка, вул. Лермонтова,25-А) (рек. із зв. повід.)