Постанова

від 03.04.2013 по справі 10/5007/1286/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа №10/5007/1286/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Пархоменко О.О. (довіреність 03-19/1 від 19.03.2013р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" на рішення господарського суду Житомирської області від 08 лютого 2013 року у справі №10/5007/1286/12 (суддя Прядко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Екопроф"

до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

про стягнення 73982,00 грн.

Судом роз'яснено представнику сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

08 лютого 2013 року, рішенням господарського суду Житомирської області було задоволено позов ТОВ "НВП "Екопроф" до ДП "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 73 982,00 грн., стягнуто з відповідача на користь позивача 73 982,00 грн. - боргу; 1609,50 грн. - судового збору і повернуто позивачу 70,50 грн. - надмірно сплаченого судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки господарським судом не було враховано, що ним понесено збитки на загальну суму 70 350,00 грн. через невиконання позивачем умов укладеного між ними Договору №61510/4 щодо монтажу семи вантажопідйомних кранів.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, оскільки поставка семи вантажопідйомних кранів по Договору №61510/4 була здійснена ним у відповідності до умов даного Договору. Було належним чином поставлено і встановлено три перших вантажопідйомних крани, а потім поставлено ще чотири вантажопідйомних крани, монтаж яких відповідач здійснив самостійно без повідомлення про це позивача до закінчення строку на їх встановлення. Зазначив, що він не порушив умов цього Договору, а тому відповідач повинен сплатити недоплачену суму боргу у розмірі 73 982, 00 грн.

22 лютого 2013 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 20 березня 2013 року.

20 березня 2013 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 03 квітня 2013 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу і просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча і був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

15 червня 2010 року, між ТОВ "НВП "Екопроф", як продавцем, та ДП "Житомирський ремонтно-механічний завод", як покупцем, було укладено Договір №61510/4 купівлі-продажу товару, за умовами якого продавець передає у власність покупця сім кранів вантажопідйомних вартістю 415 998,00 грн. кожний, узгодженої комплектації та встановлює їх на шасі покупця, а покупець приймає товар та оплачує його на умовах договору. (а.с.9-13 т.1)

Пунктом 2.5 Договору сторони передбачили, що датою приймання товару за кількістю є дата підписання Акту прийому-передачі товару, який підписується не пізніше 5-ти календарних днів після проведення продавцем монтажу кранів на шасі покупця при умові належного виконання даних робіт.

Згідно п.2.6 п.2.6.3 Договору, загальна сума договору складає 2 911 986,00 грн. та включає в себе вартість товару, пакування, транспортування та монтаж на шасі покупця та зазначається сторонами у відповідному акті прийому-передачі товару.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначено, що покупець перераховує продавцю аванс у розмірі 336 000,00 грн. за кожну одиницю товару, а решту суми, у розмірі 79 998,00 грн. за кожну одиницю товару, покупець перераховує продавцю протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі товару.

Відповідно до п.5.1, Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків - до остаточного виконання сторонами зобов'язань.

Пунктом 11.1 Договору, монтаж товару на шасі покупця виконується представниками продавця, для виконання продавцем монтажу товару на шасі покупця, покупець забезпечує представників продавця виробничим приміщенням, яке обладнано вантажопідйомним засобом.

30 грудня 2011 року, Додатковою угодою №1 про зміну Договору №61510/4 від 15 грудня 2011 року сторони продовжили строк його дії до 31 травня 2012 року. (а.с.14 т.1)

26 січня 2012 року, Додатковою угодою №2 про зміну Договору №61510/4 від 15 грудня 2011 року Договір купівлі-продажу товару було перейменовано на Договір поставки товару та змінено положення п.2.2 Договору, доповнивши, що вартість товару включає в себе вартість монтажу продавцем товару на шасі покупця. (а.с.15 т.1)

Пунктом 1 нового статуту ДП "Житомирський бронетанковий завод" від 02 березня 2012 року передбачено, що відповідач є державним комерційним підприємством, створеним на державному майні і є повним правонаступником всіх майнових і немайнових прав та обов'язків ДП "Житомирський ремонтно-механічний завод". (а.с.32-43 т.2)

26 березня 2012 року, Додатковою угодою №3 про зміну Договору №61510/4 від 15 грудня 2011 року сторони змінили реквізити замовника та виконавця та внесли уточнення щодо юридичних адрес та розрахункових рахунків сторін. (а.с.16 т.1)

Специфікацією партії №1 товару, що постачається за Договором №61510/4 від 15 червня 2010 року, сторони погодили, що загальна вартість партії №1 - трьох вантажопідйомних кранів складає 1 247 994,00 грн. та включає вартість товару, пакування, транспортування і монтаж на шасі покупця. За партію №1 товару покупець протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури перераховує продавцю аванс в розмірі 1 007 963,15 грн., а решту суми у розмірі 240 030,85 грн. перераховує протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі товару. Строк постачання партії №1 товару - не більше 150 днів з моменту проведення передоплати.

З 20 червня по 08 липня 2011 року, на підставі рахунку-фактури №616-1, відповідач платіжними дорученнями №909 від 20 червня 2011 року на суму 200 000,00 грн., №332 від 21 червня 2011 року на суму 200 000,00 грн., №955 від 23 червня 2011 року на суму 100 000,00 грн., №1024 від 07 липня 2011 року на суму 257 963,15 грн. та №1033 від 08 липня 2011 року на суму 250 000,00 грн., перерахував позивачу 1 007 963,15 грн. (а.с. 90,100-104 т.1, а.с.29, т.2)

14 лютого 2012 року, продавець передав покупцю за Актом прийому-передачі товару 3 крани вантажопідйомні. Претензії до якості та кількості товару не має. (а.с.21 т.1)

22 червня 2012 року, відповідач, платіжним дорученням №971 на суму 240 030,85 грн. повністю виконав свої зобов'язання щодо проведення розрахунку за отриманий, згідно Специфікації партії №1, товар, сплативши позивачу зазначену суму.(а.с.93 т.1)

06 лютого 2012 року, за Специфікацією №2 товару, що постачається за Договором №61510/4, позивач зобов'язався поставити відповідачу чотири вантажопідйомні крани на 83200,00 грн., порівняно з погодженою в договорі вартістю, тобто загальною вартістю 1580792,00 грн., яка включає вартість товару, пакування, транспортування і монтаж на шасі покупця. За партію №2 товару покупець протягом 10 банківських днів з моменту підпису Специфікації №2 товару, що постачається за Договором №61510/4 від 15 червня 2010 року (Додаток №3) та отримання рахунку-фактури перераховує продавцю аванс у розмірі 1185594,00 грн., а решту суми у розмірі 395 198,00 грн. перераховує протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі товару. Строк постачання партії №2 товару сторони визначили не більше як 150 днів з моменту проведення передоплати. (а.с.20, 121 т.1)

06 лютого 2012 року, позивачем було надано відповідачу рахунок-фактуру №0602-1 на суму 1 580 792,02 грн., згідно Специфікації №2. (а.с.25)

З 09 лютого по 29 лютого 2012 року, на підставі рахунку-фактури №0602-1, відповідач платіжними дорученнями №56 від 09 лютого 2012 року на суму 100 000,00 грн., №65 від 09 лютого 2012 року на суму 130 000,00 грн., №117 від 17 лютого 2012 року на суму 350 000,00 грн., №151 від 21 лютого 2012 року на суму 140 000,00 грн., №154 від 29 лютого 2012 року на суму 465 594,00 грн., перерахував позивачу 1 185 594,00 грн., за поставку до 28 липня 2012 року зазначених кранів. (а.с.90, 95-99 т.1)

16 липня 2012 року, відповідно до умов договору та Специфікації товару №2, позивач, видатковою накладною №0715 від 15 липня 2012 року передав, а відповідач, за довіреністю №873 від 16 липня 2012 року, отримав чотири вантажопідйомні крани.(а.с.30 т.2)

З метою належного виконання умов Договору згідно Специфікації №2, відповідач платіжними дорученнями №671 від 18 травня 2012 року на суму 120 000,00 грн., №1089 від 10 липня 2012 року на суму 50 000,00 грн., №1574 від 19 вересня 2012 року на суму 151 216,00 грн., перерахував позивачу 321 216,00 грн., за поставку чотирьох зазначених у Специфікації №2 кранів (а.с.91, 92, 94 т.1), у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за поставлений за Договором №61510/4 товар склала 73 982,00 грн.

16 липня 2012 року, позивач направив відповідачу для підписання Акт прийому-передачі товару чотирьох вантажопідйомних кранів, проте відповідачем даний акт підписаний не був. (а.с.23 т.1)

В подальшому, як вбачається з переписки між сторонами, відповідач відмовився від оплати зазначеної суми з тих підстав, що монтаж зазначених семи вантажопідйомних кранів не був проведений позивачем, як це передбачав Договір №61510/4, а самим покупцем.(а.с.31-32 т.1)

16 листопада 2012 року, ТОВ "НВП "Екопроф" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ДП "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення заборгованості за договором поставки товару у розмірі 73 982,00 грн. (а.с.2-5 т.1)

08 лютого 2013 року, рішенням господарського суду Житомирської області даний позов було задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 73 982,00 грн. - заборгованості; 1609,50 грн. - судового збору та повернуто позивачу 70,50 грн. - надмірно сплаченого судового збору.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

За приписами ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються положення актів цивільного законодавства про договори у відповідних частинах, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 ЦК України).

Згідно матеріалів справи, між сторонами виникли договірні відносин поставки, що ґрунтуються на Договорі №61510/4 від 15 червня 2010 року з додатками до нього, згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця сім вантажопідйомних кранів, який містить елементи договору про надання послуг, яким передбачено зобов'язання продавця провести монтаж поставлених кранів на шасі покупця.

Поставка кранів відбувалась двома партіями:

- згідно Специфікації партії №1 товару - трьох вантажопідйомних кранів вартістю 1 247 994,00 грн., які були прийняті покупцем згідно акту прийому-передачі від 14 лютого 2012 року та оплачені відповідачем;

- згідно Специфікації №2 товару від 06 лютого 2012 року - чотирьох вантажопідйомних кранів вартістю 1 580 792,02 грн., які були поставлені відповідачу 16 липня 2012 року, що сторонами підтверджується та оплачені відповідачем частково у розмірі 1 503 810,00 грн.

Відповідач, не заперечуючи факту поставки семи вантажопідйомних кранів, відмовився підписати акт прийому-передачі товару поставлених по Специфікації товару №2 чотирьох вантажопідйомних кранів та відмовився від проведення остаточного за них розрахунку посилаючись на те, що монтаж всіх семи вантажопідйомних кранів проводився працівниками ДП "ЖБТЗ" за його власний рахунок, в результаті чого підприємством були понесені витрати за роботи по монтажу на загальну суму 70 350,00 грн., а також підприємством понесено збитки у розмірі 3 632,00 грн. - на відволікання обігових коштів, тому дана сума не була перерахована позивачу.

Проте, судова колегія оцінює критично дані посилання відповідача і погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем своїх зобов'язань по договору щодо здійснення монтажу трьох вантажопідйомних кранів, поставлених згідно Специфікації партії №1 товару, оскільки 14 лютого 2012 року без будь-яких застережень щодо непроведеного монтажу трьох поставлених вантажопідйомних кранів, відповідачем було підписано акт прийому-передачі товару, підписання якого, відповідно до п.2.5 Договору, проводиться сторонами після проведення монтажу поставлених кранів на шасі покупця та при умові належного виконання даних робіт, а також відсутності претензій з боку відповідача щодо проведеного монтажу та проведення повного розрахунку за поставлені і змонтовані крани за Специфікацією партії №1 товару.

Належна поставка позивачем партії кранів по Специфікації товару №2 за видатковою накладною №0715 від 15 липня 2012 року не заперечується відповідачем. Крім того, ТОВ "НВП "ЕКОПРОФ" надано належні докази, які підтверджують його намір, у строк встановлений умовами Договору №61510/4, виконати роботи з монтажу поставлених ним кранів на шасі спецтехніки ДП "ЖБТЗ" (лист №07-16/1 від 16 липня 2012 року (а.с.123 т.1); наказ ТОВ "НВП "ЕКОПРОФ" №0712 "Про відрядження" від 22 липня 2012 року, виданий працівникам підприємства для відрядження з 14 по 18 липня 2012 року з метою супроводу вантажопідйомних кранів при перевезенні в м. Житомир та монтаж спецобладнання на військову техніку (а.с.112 т.1); посвідчення про відрядження №53 та №54 з 14 по 18 липня 2012 року (а.с.113,117 т.1); рахунок №16/11 від 15 липня 2012 року та квиток на автобус від 17 липня 2012 року (а.с.115 т.1) та звіт про використання коштів, виданих на відрядження №АО-0000094 від 19 липня 2012 року (а.с.114 т.1)) проте до проведення монтажу поставлених чотирьох кранів представники позивача допущені не були. (а.с.116, 118 т.2)

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас, ч.2 ст. 903 ЦК України встановлює, що якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки позивач довів, що він, відповідно до умов Договору №61510/4 намагався виконати свої зобов'язання щодо монтажу поставленої продукції та з доказів, які містяться в матеріалах справи, вбачається намір ТОВ "НВП "ЕКОПРОФ" провести вчасний монтаж цих кранів, поставлених згідно Специфікації товару №2, але з вини відповідача не зміг виконати взяті на себе обов'язки з монтажу поставленого товару, оскільки відповідач, всупереч п.11.1-11.2 умов цього Договору, самостійно з власної ініціативи та за власний рахунок, не вимагаючи проведення такого монтажу від позивача, до закінчення строку виконання позивачем своїх зобов'язань (28 липня 2012 року, згідно умов Специфікації №2), провів зазначені роботи, а тому відмова відповідача від підписання акту приймання-передачі товару по Специфікації №2 та проведення остаточного розрахунку є безпідставною та такою, яка порушує підписаний між сторонами Договір.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення 73 982,00 грн.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 08.02.13 р. у справі №10/5007/1286/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №10/5007/1286/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Саврій В.А.