Постанова

від 10.03.2009 по справі 8/517/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/517/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" березня 2009 р. Справа № 8/517/08

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Петрова М.С., Тофана В.М.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 37 від 10.03.2009 року, колегію суддів у складі            С.І. Колоколова,   Г.П. Разюк,   М.С. Петрова   замінено   на   колегію   суддів   у   складі    С.І. Колоколова,   М.С. Петрова,   В.М. Тофана)

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Жуковська О.В. (довіреність № 7 від 15.01.2009 року);

                       Тропанець Ю.І. (довіреність № 5 від 15.01.2009 року)

від відповідача: Антонюк В.К. –директор (посвідчення № 031093 від 16.05.1995 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний тандем”

на рішення господарського суду Миколаївської області від „15” січня 2009 року

по справі № 8/517/08

за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „Гідромаш”,   м. Миколаїв  

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний тандем”, м. Миколаїв

про стягнення 131 114,72 грн.

В С Т А Н О В И В :

11.12.2008 року Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма „Гідромаш” (далі по тексту –позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний тандем” (далі по тексту –відповідач) 131 114,72 грн., з яких: 110 584,12 грн. –борг за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції, 20 530,60 грн. – сума штрафу згідно договору № О-67 від 03.01.2008 року. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору про поставку будівельних матеріалів свої обов'язки в частині повної та своєчасної оплати за отриманий від позивача товар на суму 154 249,39 грн. належним чином не виконав, розрахувався лише частково –в сумі 51 636,78 грн., в зв'язку з чим виникла вищевказана заборгованість.  

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.01.2009 року, яке підписано 29.01.2009 року по справі № 8/517/08 (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) позов ПП ВКФ „Гідромаш” задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ „Південний тандем” на користь позивача 110 584,12 грн. –боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 20 530,60 грн. –неустойки, 1 311,15 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. На виконання даного рішення господарським судом Миколаївської області 10.02.2009 року видано відповідний наказ.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Південний тандем” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 7 971,51 грн. –суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, а також штрафу в сумі 20 530,60, а заяву ТОВ „Південний тандем” про відстрочення виконання рішення суду до 01.07.2009 року задовольнити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевий господарський суд безпідставно не прийняв до уваги тяжкий фінансовий стан підприємства, відсутність вини підприємства у виникненні боргу, ступень виконання зобов'язання, прийняті заходи підприємства щодо погашення заборгованості, винятковість ситуації, яка склалася у галузі, у зв'язку з чим стягнення невірно визначеної суми інфляційних та безпідставно (без достатніх доказів) нарахована велика сума пені лише ускладнять фінансовий стан підприємства.  

Крім того, скаржник вважає, що в даному випадку слід застосовувати Закон України № 800-VI від 25.12.2008 року „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, відповідно до п.4 ст.3 якого, нарахування та виплата санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється.

Також скаржник посилається на те, що неправомірно відмовлено йому у наданні відстрочки виконання рішення суду, але жодної підстави такої відмови судом не наведено. Між тим, не надання відповідачу відстрочки може стати підставою, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представники в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу ТОВ „Південний тандем” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2008 року між ПП ВКФ „Гідромаш” (Продавець) та ТОВ „Південний тандем” (Покупець) укладено договір № О-67, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали (Товар) (а.с.6).

Загальна вартість постачаємої продукції складає суму, згідно накладним (пункт 3 Договору).

Відповідно до пунктів 4.1-4.2 Договору, Покупець здійснює оплату за отриманий товар на протязі 10 (десяти) календарних днів, але не пізніше 28 числа місяця, в якому отриманий товар. За кожний день прострочення оплати по пункту 4.1 покупець оплачує штраф в розмірі 0,1 % від суми, належної до сплати.

Згідно із пунктами 6.1-6.2 Договору, він вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє на протязі одного календарного року. Якщо по закінченню цього строку жодна із сторін письмово не заявить про розірвання, договір вважається продовженим на такий же строк та на таких же умовах. Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які письмові заяви сторін про розірвання договору, він станом на дату розгляду цієї справи є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов даного договору ПП ВКФ „Гідромаш” в період з 03.01.2008 року по 20.102008 року поставив, а ТОВ „Південний тандем” прийняв без усяких зауважень будівельні матеріали на загальну суму 154 249,39 грн.

В свою чергу, ТОВ „Південний тандем” за отриману продукції розрахувався лише частково –в сумі 51 636,78 грн., тобто залишивши не сплаченими 102 612,61 грн., що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом звірки № 33 від 30.09.2008 року (а.с.7).

24.10.2008 року ПП ВКФ „Гідромаш” направило на адресу ТОВ „Південний тандем” претензію на суму 122 426,04 грн. (107 128,68 грн. –борг за товар з урахуванням індексу інфляції + 15 297,36 грн. –штраф згідно договору № О-67 від 03.01.2008 року) (а.с.8).

У відповідь на зазначену претензію ТОВ „Південний тандем” 21.11.2008 року направило позивачу лист № 121, згідно якого визнало претензію на 107 128,68 грн., але просило відстрочити погашення боргу до 01.05.2009 року (а.с.9).    

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПП ВКФ „Гідромаш”, стягнення на його користь з ТОВ „Південний тандем” заборгованості та вважає, що доводи, заперечення і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено матеріалами справи, ПП ВКФ „Гідромаш” (Продавець) свої зобов'язання по виконанню умов договору № О-67 від 03.01.2008 року виконало належним чином, а саме поставило в період з 03.01.2008 року по 20.10.2008 року відповідачу продукцію (будівельні матеріали) на загальну суму 154 249,39 грн., але ж ТОВ „Південний тандем” (Покупець), в свою чергу, в порушення норм чинного законодавства та умов вказаного Договору, за отриманий від позивача товар в повному об'ємі не розрахувалось, в зв'язку з чим і виникла заборгованість у розмірі 102 612,61 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Крім того, як було вище зазначено, згідно із пунктами 4.1-4.2 Договору, Покупець здійснює оплату за отриманий товар на протязі 10 (десяти) календарних днів, але не пізніше 28 числа місяця, в якому отриманий товар. За кожний день прострочення оплати по пункту 4.1 покупець оплачує штраф в розмірі 0,1 % від суми, належної до сплати.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що на суму непогашеної заборгованості (102 612,61 грн.) позивачем правомірно нараховані 7 971,51 грн. –збитки від інфляції та 20 530,60 грн. –пеня, що також підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.

Судовою колегією не приймаються та підлягають відхиленню всі доводи та заперечення ТОВ „Південний тандем”, викладені в апеляційній скарзі, оскільки, ПП ВКФ „Гідромаш” вірно зроблений розрахунок інфляційних витрат, що відповідає Листу Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Крім того, вина ТОВ „Південний тандем” встановлена та визнана останнім, розмір неустойки розрахований у відповідності до Договору та норм чинного законодавства і не є значним, а підприємство має змогу погасити борг.

Посилання ж скаржника на п.4 ст.3 Закону України № 800-VI від 25.12.2008 року „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” взагалі є безпідставним та невірним, оскільки за приписами вказаної норми закону її положення застосовуються лише до забудовників. Між тим, ТОВ „Південний тандем” –не є забудовником, а спірні правовідносини взагалі виникли з приводу оплати поставлених будівельних матеріалів, а тому і положення ЗУ № 800-VI від 25.12.2008 року до спірних відносин ніяким чином не стосуються.

Також слід зазначити, що місцевим господарським судом обґрунтовано та вірно не відстрочено виконання рішення суду, оскільки, по-перше, ТОВ „Південний тандем” не було належним чином, згідно із статтею 121 ГПК України, заявлено відповідного клопотання, а, по-друге, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б можна було вважати підставами, що ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду.

ТОВ „Південний тандем” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ПП ВКФ „Гідромаш”.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 15.01.2009 року по справі № 8/517/08 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ „Південний тандем” –без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського                   процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Миколаївської області від „15” січня 2009 року по справі № 8/517/08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний тандем”  –без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          М.С. Петров

           Суддя                                                                                              В.М. Тофан