Постанова

від 04.06.2013 по справі 813/3697/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 04 червня 2013 року                                                               № 813/3697/13-а   Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу 813/3697/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Веламіда» про стягнення боргу в сумі 1  698,34 грн.               Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова (далі – УПФУ в Франківському районі м. Львова) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Веламіда», в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 1  698,34 грн на користь УПФУ в Франківському районі м. Львова.           Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач є платником єдиного внеску. Заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 1  698,34 грн, яка в добровільному порядку не сплачена, і саме цю суму позивач просить стягнути в судовому порядку. Ухвалою суду від 16.05.2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, у зазначений в ухвалі строк відповідач заперечень на адміністративний позов або заяви про визнання позову не подав.           У відповідності до положень ч.4 ст. 183-2, п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступне.                                                                                                                                                                                                                                           Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємство «Веламіда» зареєстроване як юридична особа та у відповідності до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»  є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно поданих звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємство «Веламіда» за період листопад, грудень 2012 року повинно було сплатити 1  698,34  грн. УПФУ в Франківському районі м. Львова виставлено відповідачу вимоги про сплату боргу від 04.01.2013 року № Ю-16, від 06.02.2013 року № Ю-265, від 05.03.2013 року № Ю-595, які включали суми боргу. Вказані рішення та вимоги відповідач отримав, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення. Докази, які б підтверджували, що зазначені рішення та вимога відповідачем оскаржувалися у справі відсутні, відповідно визначене у них зобов'язання є узгодженим. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Відповідно до п.п. 2, 10 ч. 1 ст. 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Згідно абз. 2, 3 п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.           Окрім того, згідно ч. 4 ст. 25 цього ж Закону, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 25 цього ж Закону, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Згідно ч. 6 ст. 25 цього ж Закону, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Як вбачається з матеріалів справи, розрахунку заборгованості відповідачу за період 11.12.2013 по 19.02.2013 року належало сплатити єдиний соціальний внесок на суму – 1  698,34 грн. Станом на 13.11.2012 року переплата на рахунку «Утримання з осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності» становила 63,69 грн та платник за період з 11.12.2013 року по 19.02.2013 року сплатив до УПФУ платежів на суму 876,95 грн, які згідно календарної черговості, зараховано в рахунок погашення боргу в сумі 4  224, 13 грн, який виник за період з 01.07.2012 року по 10.12.2012 року (за червень-жовтень 2012 року). Отже, заборгованість відповідача станом на час розгляду справи становить 1  698,34 грн, що підтверджується вищевказаними доказами, поданою відповідачем звітністю за листопад, грудень 2012 року. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованості у справі відсутні.   Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.   Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1  698,34 грн підлягають задоволенню повністю. Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».   Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В:  1.  Адміністративний позов задоволити повністю.             2. Стягнути з Мостового ремонтно-будівельного підприємства (ЄДРПОУ 13795780, вул.   Ак. Лазаренка, 1, м. Львів) на користь Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова (ЄДРПОУ 20847402, вул. П.Мирного, 24 а, м. Львів) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1  698,34 грн (Одна тисяча шістсот дев'яносто вісім гривень 34 копійки). 3. Зобов'язати Мостове ремонтно-будівельне підприємство виконати постанову негайно.           Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.                  Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.                 Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.                 Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.           Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.           Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.    Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.                           Постанова складена у повному обсязі 04.06.2013 року.                     Суддя                                                                                          Кедик М.В.