Постанова

від 05.06.2013 по справі 5009/4271/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.06.2013 р. справа №5009/4271/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМ'ясищева А.М. Будко Н.В. Шевкова Т.А. при секретарі: за участю представників сторін: від скаржника 1 від скаржника 2 від ліквідатора розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги Лебеденко В.В. не з'явився не з'явився не з'явився Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України; Державної податкової служби у м. Києві державної податкової служби України на постанову господарського судуЗапорізької області від 21.11.2012р. у справі№ 5009/4271/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявоюприватного підприємства "Рембудкомплект-Плюс" м. Дніпропетровськ до боржника протовариства з обмеженою відповідальністю "Оксілайф" м. Запоріжжя банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Запорізької області від 21.11.2012р. визнано ТОВ "Оксілайф" м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 35850573 - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором підприємства - банкрута призначено ініціюючого кредитора - ПП "Рембудкомплект-Плюс" м. Дніпропетровськ.

Постанова господарського суду мотивована тим, що боржник на момент розгляду справи мав заборгованість перед кредитором у сумі 23 124грн., яка підтверджена наявними у справі матеріалами, а саме: простим векселем серії АА 1736986 від 28.09.2012р. на суму 23 124 грн., протестом про неоплату векселя № 1000 від 03.10.2012р., виконавчим написом нотаріуса № 1001 від 03.10.2012р.

Виконавчий напис нотаріуса пред'явлено кредитором до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ для примусового виконання.

Державною виконавчою службою встановлено, що вжитими державним виконавцем заходами, неможливо встановити місцезнаходження боржника.

02.11.2012р. Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням.

Таким чином, судом встановлено, що безспірність вимог кредитора підтверджено виконавчим написом нотаріуса № 1001 від 03.10.2012р.

З вищевказаних фактів господарський суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Оксілайф" м. Запоріжжя підприємницьку чи іншу діяльність не здійснює та визнав ТОВ "Оксілайф" м. Запоріжжя банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру.

Не погоджуючись з винесеною постановою ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДПС у м. Києві звернулись з апеляційними скаргами на постанову господарського суду Запорізької області від 21.11.2012р. до апеляційної інстанції.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2013р. постанову господарського суду Запорізької області від 21.11.2012р. у справі №5009/4271/12 про банкрутство ТОВ "Оксілайф" м. Запоріжжя залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2013р. касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва у справі №5009/4271/12 задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року у справі №5009/4271/12 скасовано та передано справу на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Оскаржуючи постанову господарського суду Запорізької області ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС просить її скасувати та припинити провадження по справі, в зв'язку з тим, що вона винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, вважає що судом першої інстанції при винесені ухвали від 21.11.2012р. порушені вимоги ст. 7 та ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб пдіпрємців".

Згідно поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби податкових декларацій підприємство за 2009 рік відобразило валовий дохід 19 250 грн. та валові витрати 17 942 грн., за 2010 рік відобразило валовий дохід 45108 грн. та валові витрати 33 947 грн., за 2011 рік відобразило валовий дохід 1 417грн. та валові витрати / 250грн., за 2012 рік відобразило валовий дохід 62 220грн. та валові витрати 60 024грн., що свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності зі значними оборотними коштами.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, ті в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору свої заяви з вимогами до банкрута.

Спеціальний Закон не передбачає іншого порядку повідомлення кредиторів відсутнього підприємства - банкрута, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Обов'язковість направлення ліквідатором повідомлення про визнання відсутнього боржника банкрутом випливає з п. 6 ст. 31 Закону про банкрутство, а також ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, оскільки державна податкова інспекція є явним та потенційним кредитором суб'єкта господарювання, який ліквідується.

Факт проведення ліквідації підприємства - платника податків викликає необхідність обов'язкового проведення позапланової перевірки органами державної податкової служби повноти нарахування та сплати підприємством податків.

Відповідно до п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків органом ДПС призначається перевірка.

Згідно п. 11.3. розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими підпунктами 11.3.2 та 11.3.3 цього пункту) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Оскаржуючи постанову господарського суду Запорізької області ДПС у м. Києві просить її скасувати та припинити провадження по справі, в зв'язку з тим, що вона винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме: ст. ст. 33, 34 ГПК України та ст. ст. 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство ПП "Рембудкомплект-Плюс" посилається на те, що 28.09.2012р. видано простий вексель серія АА 173698 на суму 23 124грн. зі строком за пред'явленням. У зв'язку з несплатою векселя приватним нотаріусом вчинено протест на несплату векселя від 03.10.2012р. №1000 та виданий виконавчий напис від 03.10.2012р. №1001. Виконавчий напис нотаріуса пред'явлено кредитором до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ для примусового виконання.

02.11.2012р. Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням, яке вказано у довідці Головного управління статистики у Запорізькій області.

ДПС у м. Києві не може погодитись з посиланням господарського суду щодо відсутності боржника за юридичною адресою, оскільки згідно ч. 2 ст. 40 Закону "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Аналізуючи вищевказану норму та в силу наданих законом повноважень державному виконавцю ДПС вважає, що обов'язком державного виконавця є здійснення комплексу дій з примусового виконання, до якого відноситься й розшук майна, а не встановлення фактів знаходження або відсутність за юридичною адресою боржника.

Виконавче провадження здійснювалось на протязі 23 робочих днів, за цей строк об'єктивно неможливо застосувати навіть всі процесуальні виконавчі дії, що стосуються встановлення місцезнаходження боржника, його посадових осіб, засновників та інше, не вказуючи вже про примусові заходи до боржника. В даному випадку державний виконавець обмежився лише складанням акту про те, що боржник за адресою не знаходиться.

Фактично виконавче провадження складається лише із єдиної дії виконавця, а саме виходу державного виконавця за адресою боржника, яка вказана у заяві стягувача.

Зазначені обставини є грубим порушенням Закону України "Про виконавче провадження", проте суд першої інстанції не звернув будь-якої уваги на вищезазначені обставини.

Незважаючи на те, що державний виконавець, будучи обізнаним, виходячи із реквізитів векселя в тому, що можлива адреса місцезнаходження боржника м. Київ, вул. Чигоріна, 55, не вжив будь-яких заходів з виконання напису нотаріуса.

Крім того, звертає увагу на те, що в постанові не зазначено про вжиття державним виконавцем заходів щодо розшуку боржника - юридичної особи та майна ТОВ "Оксілійф".

В постанові про повернення виконавчого документу стягувачу, в якості підстави для повернення, державним виконавцем вказано: за адресою вказаною у заяві стягувача та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області, боржник не знаходиться. Проте, в силу визначених ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" підстав, зазначене формулювання відсутнє, тобто державна виконавча служба винесла постанову всупереч вимогам закону за відсутніми передбаченими законом обставинами та підставами.

В спростування твердження господарського суду Запорізької області про те що боржник не здійснював підприємницьку діяльність ДПС у м. Києві повідомляє, що згідно поданих податкових декларацій з податку на прибуток ТОВ "Оксілайф" 11.07.2012р. (дата подання декларації до ДПІ) відзвітувало з показниками за перший квартал 2012 року в сумі 62 220 грн., за 2011 рік в сумі 1 417 грн., за 2010 рік в сумі 45 108 грн., що свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності зі значними оборотними коштами.

При цьому останню декларацію з податку на додану вартість ТОВ "Оксілайф" подано до органів ДПС за серпень 2012 року (дата подання декларації 20.09.2012р.).

Також, судом не досліджено чи внесено до Єдиного державного реєстру запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням; не з'ясовано наявність або відсутність фінансово-господарської діяльності боржника та, відповідно, не досліджено правомірність підстав застосування спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника.

Згідно ч. 1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використанні в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Однак державним реєстратором до Єдиного державного реєстру не було внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

З вказаного вбачається, що в матеріалах справи №5009/4271/12 відсутні докази, які б підтверджували дані про внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Вказані обставини свідчать про те, що посадовими особами ТОВ "Оксілайф" проводилась фактична господарська діяльність без відображення її результатів в обов'язковій податковій звітності, що може спричинити суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів та державних цільових фондів коштів у значних , великих або особливо великих розмірах, приховування об'єкта оподаткування шляхом не відображення його у документах, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків.

Використання скороченої процедури банкрутства позбавляє органи ДПС можливості притягувати несумлінних платників податків до відповідальності, а також унеможливлює визнання недійсними (нікчемними) угод, укладених з суб'єктами господарської діяльності "ризикових" категорій, тому що завершальним етапом процедури банкрутства є виключення платників податків з Єдиного державного реєстру та позбавлення його таким чином правосуб' єктності.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ліквідатора просить апеляційне провадження за скаргами ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДПІ у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 21.11.2012р. у справі №5009/4271/12 припинити, посилаючись на те, що з огляду на приписи чинного законодавства, у скаржника взагалі відсутнє право на звернення з апеляційними скаргами до суду, а відкрите провадження за цими скаргами підлягає припиненню.

Розглянувши матеріали справи судова колегія встановила, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.11.2012р. за заявою ініціюючого кредитора приватного підприємства "Рембудкомплект-Плюс" м. Дніпропетровськ, на підставі ст.ст. 11, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушена справа про банкрутство ТОВ "Оксілайф" м. Запоріжжя.

Постановою господарського суду Запорізької області від 21.11.2012р. ТОВ "Оксілайф" м. Запоріжжя визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора ПП "Рембдкомплект" м. Дніпропетровськ.

Згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що безспірність грошових вимог на суму 23 124 грн. ініціюючим кредитором підтверджена простим векселем серії АА № 1736986, протестом про неоплату векселя від 03.10.2012р. №1000, виконавчим написом нотаріуса №1001 від 03.10.2012р., постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 31.10.2012р. про відкриття виконавчого провадження та актом того ж виконавця від 01.11.2012р. в якому встановлено, відсутність підприємства боржника за вказаною адресою, постановою від 02.11.2012р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, в зв'язку з неможливістю встановити місцезнаходження боржника.

Ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

У зв'язку з чим, при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням суд повинен керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, лише факт внесення таких відомостей до реєстру може служити підставою для визнання боржника відсутнім.

Тому акт державного виконавця про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням не може бути прийнятий до уваги.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.11.2012р. в записі 1 внесено інформацію про стан юридичної особи, як "в стані припинення підприємницької діяльності", місцезнаходження зазначено, як: 69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, Ленінський район, вул. Трегубенка, буд. 10, офіс 3.(т.1,а.с. 26).

Зазначений витяг судом першої інстанції прийнятий як належний доказ в відсутності підприємницької діяльності боржника.

Відповідно до статті 52 Закону, припинення господарської діяльності боржника є однією з самостійних підстав для застосування особливостей провадження за даною нормою закону про банкрутство. Однак, обставини фактичного припинення господарської діяльності не можуть підтверджуватися єдиним записом в ЄДРПОУ про перебування "в стані припинення підприємницької діяльності", оскільки процедура припинення юридичної особи згідно статей 104-111 Цивільного кодексу України може мати наслідки її реорганізації, злиття, приєднання, а положення статті 52 Закону про банкрутство вимагають доведення ініціюючим кредитором обставин відсутності підприємницької діяльності боржника, що повинно підтверджуватися сукупністю доказів як про прийняття відповідного рішення компетентного органу боржника (суду) про припинення (ліквідацію) юридичної особи, даними господарської (податкової) звітності про відсутність підприємницької діяльності боржника, передавальними актами (балансами), даними про здачу боржником свідоцтв платника податків та іншими доказами, які б беззаперечно свідчили про фактичну відсутність підприємницької діяльності боржника.

У зв'язку з тим, що на момент порушення провадження у справі боржник мав фактичне місцезнаходження, в матеріалах справи відсутні докази правового статусу боржника, як юридичної особи, яка не здійснює фактичної підприємницької діяльності, судом першої інстанції не перевірено обставин фактичного припинення підприємницької діяльності до моменту порушення провадження у справі про банкрутство з урахуванням особливостей статті 52 Закону, тому порушення провадження у даній справі про банкрутство за статтею 52 Закону є передчасним.

П.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. встановлено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому чинним законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора до боржника, за заявою якого порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.40 Закону (за відсутністю інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

З огляду на наведене постанова господарського суду не відповідає матеріалам справи, приписам чинного законодавства, а провадження у справі згідно пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 103,104,105, 106 ГПК України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову господарського суду Запорізької області від 21.11.2012р. по справі №5009/4271/12 - скасувати.

Провадження у справі №5009/4271/12 - припинити.

Копію постанови направити державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Головуючий А.М. М'ясищев

Судді: Н.В. Будко

Т.А. Шевкова

Надруковано: 8 прим.

1. ініціюючому кредитору

2. боржнику

3. скаржнику 2 прим.

4. державному реєстратору

5. у справу

6. апеляційному суду

7. господарському суду З.о.