Постанова

від 24.05.2013 по справі 821/1394/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 р. Справа № 821/1394/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої: судді Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сервіс Плюс" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сервіс Плюс" (далі - відповідач, ТОВ "Агро-Сервіс Плюс", Товариство), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банках у сумі 15964,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 27.02.2013 р. за відповідачем обліковується узгоджений податковий борг на загальну суму 15964,00 грн. Заборгованість виникла внаслідок несплати Товариством узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, визначених податковою декларацією № 9072461580 від 08.11.2012 р. на суму 15794,00 грн. Крім того у відповідача обліковується заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка визначена податковим повідомленням-рішенням від 17.10.2012 р. №0004181503 на суму 170,00 грн. Позивач наголошує, що податковий борг відповідача є узгодженим в розумінні ПК України, визначене платником в податковій декларації податкове зобов'язання не підлягає оскарженню. Податкове повідомлення-рішення на суму 170,00 грн. відповідачем не оскаржене в установленому ПК України порядку та є чинним. Відповідач не знаходиться за юридичною адресою, що унеможливлює будь-які дії по погашенню його податкового боргу.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, викладені в позовній заяві вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився, заяв про розгляд справи у свою відсутність не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про свою правову позицію, відносно адміністративного позову, суд не повідомив.

Разом з тим, на юридичну адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, рекомендованим листом були направлені копія ухвал про відкриття провадження, закінчення та призначення судового засідання на 22.04.2013 р. та повістка-виклик до суду на 24.05.2013 р., які повернуті до суду із відміткою Укрпошти "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до ст. 33 КАС України юридичним особам та фізичним особам-підприємцям судовий виклик або судове повідомлення надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, строк та порядок подання заперечення проти позову, а також наслідки неподання такого заперечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин розгляд справи слід здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.14.1.175. ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що згідно витягу з ЄДР № 15614092 від 16.01.2013 р. ТОВ "Агро-Сервіс Плюс" зареєстроване як юридична особа 04.11.2011 р. та взято на облік в ДПІ. Отже, відповідач є платником податків, в тому числі податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Із матеріалів справи слідує, що станом на 27.02.2013 р. згідно облікової картки платника податків ТОВ "Агро-Сервіс Плюс" наявна податкова заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 15794,00 грн. та з податку на додану вартість у сумі 170,00 грн.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності на виконання вимог податкового законодавства України ТОВ "Агро-Сервіс Плюс" до ДПІ у м. Херсоні надано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств № 9072461580 від 08.11.2012 р. з граничним терміном сплати 19.11.2012 р., відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання у сумі 17274,00 грн. Згідно наявної переплати в сумі 1480,00 грн. залишок несплачених грошових зобов'язань становить 15794,00 грн.

Також податковим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 02.10.2012 р. № 2021/15-3/37960412, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 р. № 0004181503 на суму 170,00 грн. Дане рішення відповідачем відповідно до вимог ПК України не оскаржувалось.

Вищевказані податкові зобов'язання сплачені не були.

Враховуючи вищевикладене, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та по податку на додану вартість є узгодженими та безспірними. Строк для сплати податкового зобов'язання настав, а оскільки відповідач не сплачує такі зобов'язання, вони визнаються податковим боргом.

Згідно із пункту 59.1. статті 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 20.11.2012 р. за № 1689 на суму 15964,00 грн., яка відповідно з вимогами ст. 58 ПК України вручена відповідачу.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Таким чином, враховуючи дату надіслання відповідачеві податкової вимоги, його податковий борг підлягає стягненню.

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених Законом.

Пунктом 94. 2 цієї статті встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з семи, перелічених цим пунктом обставин.

Згідно з підпунктами 94.4, 94.6 статті 94 ПК України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до Закону, та коштів на рахунку платника податків.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

З наведених норм Закону вбачається, що за наявності обставин, перелічених у пункті 94.2 рішення про арешт коштів на рахунку платника податків приймається не керівником податкового органу, а виключно судом на підставі звернення до суду податкового органу.

Разом з тим, пунктом 94.2 не встановлена виключність (а лише передбачена можливість) застосування арешту майна за наявності перелічених цим пунктом обставин.

Зі змісту Податкового кодексу України вбачається, що й при наявності інших обставин податкові органи звертаються до суду для прийняття останнім рішення про накладення арешту на кошти платника податків. Так, згідно з підпункту 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, суд вважає, що перелік обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не є вичерпним, а є додатковим до обставин, вказаних у підпункті 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 цього Кодексу, за яких податковий орган може звернутися до суду щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків.

Враховуючи наведене, суд також приходить до висновку, що орган державної податкової служби відповідно до наведених правових норм має право звернутись до суду із позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, безпосередньо на підставі підпункту 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України.

Враховуючи положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявності у платника податків податкового боргу та відсутності майна для його погашення.

Позивач просить суд накласти арешт на кошти та цінності відповідача, які знаходяться в банку на загальну суму 15964,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Загальна сума податкової заборгованості з податку на додану вартість складає 170,00 грн. (штрафні санкції) та по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 15794,00 грн.

Право звернення податкового органу до адміністративного суду з вимогами про накладення арешту на майно та цінності платника податків, які знаходяться в банку прямо передбачено Податковим кодексом України (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Так, Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції предбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).

Пунктом 10.10 Інструкції предбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відтак, вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку та належать платнику податків у розмірі 15964,00 грн., який має несплаченний податковий борг у розмірі 15964,00 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Факт та розмір боргу підтверджується наявними матеріалами справи.

Доказів сплати податкового боргу, що є предметом позову, суду не надано. Водночас, позивачем надано докази відсутності у відповідача майна, достатнього для погашення податкового боргу.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ДПІ у м. Херсоні та накладення арешту на кошти на інші цінності "Агро-Сервіс Плюс", що знаходяться у банку у розмірі 15964,00 грн.

Керуючись статтями 33, 35, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сервіс Плюс" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сервіс Плюс", код ЄДРПОУ 37960412, що знаходиться на рахунках в таких банках на суму 15964,00 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири грн.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.1.3