Постанова

від 06.06.2013 по справі 825/1833/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1833/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Соломко І.І.,

при секретарі Розмовенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Публічного акціонерного товариства «Чернігівреставрація» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Чернігівреставрація» (далі - відповідач) про стягнення фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад-грудень 2012 року та січень-лютий 2013 року в розмірі 8303,36 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Чернігові, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В зв'язку з тим, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів підприємств та організацій відбувається відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то даному виду платежу надано статус загальнообов'язкового, а отже в органах Пенсійного фонду України виникає право на стягнення заборгованості зі сплати останнього. Відповідно до розрахунку, сума заборгованості у відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад-грудень 2012 року, перерахунок 2012 року та січень-лютий 2013 року, перерахунок 2013 року складає 8303,36 грн., яка відповідачем в добровільному порядку не сплачена та підлягає стягненню в судовому порядку.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому зазначено, що позивач позов підтримує в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Чернігівреставрація» (ідентифікаційний код 02498056) зареєстровано як юридична особа та 05.05.1992 року взято на облік в УПФУ в м. Чернігові як платника страхових внесків до Пенсійного фонду України за реєстраційним номером 2505-0137, що підтверджується довідкою позивача про взяття на облік юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.5-6,7).

На підприємстві працював ОСОБА_1, якому призначено пільгову пенсію відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» після 2005 року.

Згідно з абзацом четвертим пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прямо визначено обов'язок підприємства стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання цим Законом.

Частина 6 пункту 2 розділу встановлює, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 у контексті статті 14 Закону № 1788 дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788.

Таку правову позицію висловив і Верховний Суд України у постанові від 24.04.2012 року у справі №21-33а12.

Згідно статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті цього Закону, крім тих які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відшкодовуються згідно абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі 100 відсотків фактичних витрат.

Порядок покриття фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначений в розділі 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 та якою покладено на підприємства обов'язок відшкодовувати ПФУ зазначені витрати за списками №№ 1 та 2.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за листопад-грудень 2012 року, перерахунок 2012 року та січень-лютий 2013 року, перерахунок 2013 року, загальний розмір заборгованості витрат на виплату та доставку пенсій у відповідача складає 8303,36 грн.

Суми, зазначені у розрахунках є узгодженими, оскільки відповідачем не оскаржені.

Відповідно до пункту 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували позицію позивача, тому сума заборгованості в розмірі 8303,36 грн. підлягає сплаті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги УПФУ в м. Чернігові до Публічного акціонерного товариства «Чернігівреставрація» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівреставрація» (р/р 26001184825701 в ВАТ «ЕРСТЕ БАНК», МФО 351005, код 02498056) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (р/р 25601200287321 в ЧОУ АТ Ощадбанку, МФО 353553, код 37972192) заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 8303 (вісім тисяч триста три) грн. 36 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко