Рішення

від 04.06.2013 по справі 904/2803/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.13р. Справа № 904/2803/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод "Продмаш", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - комерційне підприємство "Дікоп ЛТД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 45 030,29 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Санжара А.А., представник за договором про надання адвокатських послуг

№ б/н від 29.10.12р.

від відповідача: Трускова В.В., директор;

Степцова Г.Ю., представник за дорученням № 1 від 31.05.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 09.04.13р. порушено провадження у справі №904/2803/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод "Продмаш" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - комерційне підприємство "Дікоп ЛТД" (далі-відповідач) про стягнення 45 030,29 грн. Справу призначено до розгляду в засіданні на 21.05.13р.

Ухвалою господарського суду від 21.05.13р. відкладено розгляд справи на 04.06.13р.

04.06.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважні представники відповідача позовні вимоги визнають частково, а саме на суму заборгованості у розмірі 35 520,00 грн., про що також зазначено у відзиві, який долучено до матеріалів справи. Крім того, до відзиву додано документи, що посвідчують правовий статус відповідача.

В судовому засіданні 04.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.11р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1 якого позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування нерухоме майно (далі-майно).

В п. 1.1.1. Договору зазначена адреса по якій знаходиться майно: м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, 53.

Загальна площа орендованого нерухомого майна складає 370,0 м 2 , ОМА, 2 поверх (п.1.1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1.1. Договору, позивач зобов'язаний передати майно, яке є предметом даного Договору, відповідачу по Акту приймання-передачі в оренду, на протязі 7 робочих днів з моменту підписання даного Договору, у стані, відповідному п. 1.1. Договору.

В свою чергу, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити оренду плату в порядку, передбаченому п. 4 даного Договору (п. 3.3.9. Договору).

Пунктом 3.3.13. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний при припиненні Договору в останній робочий день строку його дії підготувати та здати по Акту приймання-передачі позивачу об'єкти оренди в тому ж стані, в якому вони були отримані, з урахуванням нормального зносу.

Згідно п. 4.1. Договору, відповідач зобов'язаний вносити плату за користування орендованим майном в розмірах і в строки, встановлені даним Договором.

Орендна плата за користування орендованим майном складає 20 грн., ПДВ 20% - 4грн., всього 24 грн. за м 2 щомісячно (п. 4.1. Договору).

В п. 4.4 Договору зазначено про те, що за користуванням майном відповідач сплачує позивачу орендну плату у розмірі 7 400,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1 480,00 грн., всього - 8880,00 грн. щомісячно.

У відповідності із п. 4.5 Договору, орендна плата перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача щомісячно, на умовах передоплати, не пізніше 10-го числа поточного місяця, згідно рахунку позивача.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків по даному Договору сторони несуть відповідальність у відповідності до даного Договору та діючим законодавством України (п. 6.1. Договору).

Даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 01.07.12р. (п. 7.1. Договору).

Як зазначено в п. 7.6. Договору, про припинення використання майна відповідач за один місяць письмово повідомляє позивача. У випадку якщо відповідач залишає орендоване майно без письмового повідомлення, а також без складання Акта про передачу майна позивачу в тому ж стані, в якому було отримано, відповідач несе повну матеріальну відповідальність за заподіяні майну збитки. При цього відповідач не звільняється від внесення орендної плати до здачі орендованого майна позивачу по Акту.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне володіння і користування нерухоме майно площею 370,0 м 2 - ОМА, 2 поверх, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, 53, що підтверджує Акт прийому - передачі № 1 від 01.06.11р. (а.с.12).

Як зазначає позивач, після закінчення строку договору відповідач приміщення з оренди не повернув, а продовжував користуватися орендованим майном та сплачувати орендну плату на тих же умовах. Зазначені обставини підтверджуються банківськими виписками за серпень - грудень 2012 року (а.с.13-15). Таким чином, Договір був поновлений на строк до 01.07.2013 року.

Однак, як зазначає позивач, в порушення умов Договору, зобов'язання щодо сплати орендних платежів відповідачем не виконувалося, починаючи з жовтня 2012 року. Незважаючи на те, що відповідач продовжує використовувати приміщення, орендна плата з жовтня 2012р. по лютий 2013р. відповідачем не сплачувалася, а сума заборгованості за вказаний період становить 44 400,00 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, були нараховані для сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 177,78 грн. та 3 % річних у розмірі 452,51 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 44 400,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 177,78 грн., 3 % річних у розмірі 452,51грн., всього 45 030,29 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнає частково, а саме в сумі заборгованості по орендній платі у розмірі 35 520,00 грн. (за період з жовтня 2012р. по січень 2013р.), які зобов'язується сплатити до вересня 2013р.

Решту позовних вимог відповідач не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні, тому що 01.02.13р. на адресу відповідача від позивача надійшла додаткова угода про розірвання Договору, згідно якої Договір вважається розірваним з 01.02.13р. (а.с.49).

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що 30.04.13р. останній звернувся до позивача з проханням провести взаємозалік за виконанні відповідачем роботи на суму 4101 грн. (а.с.50).

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 Цивільного кодексу України).

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по Договору виконав належним чином, а саме: надав відповідачу нерухоме майно в оренду, що підтверджує Акт приймання-передачі № 1 від 01.06.12р. (а.с. 12).

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання по Договору щодо оплати орендної плати виконав не належним чином, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з жовтня 2012р. по лютий 2013р. у розмірі 44 400 грн.

Посилання відповідача на те, що Договір припинив свою дію 01.02.13р., у зв'язку з чим орендна плата за лютий 2013р. не повинна враховуватися, до уваги судом не береться, оскільки відповідно умов п. 7.6 Договору відповідач не звільняється від внесення орендної плати до здачі орендованого майна позивачу по Акту.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду докази передачі орендованого майна позивачу, а саме передбачений Договором акт приймання-передачі, то суд вважає, що позивачем було правомірно нарахована орендна плата за лютий 2013р.

Крім того, судом не береться до уваги посилання відповідача на зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4 101,00 грн., оскільки відповідачем не підтверджено жодним первинним документом виконані відповідачем роботи на суму 4 101 грн. та їх прийняття позивачем без будь-яких зауважень, та не надано суду докази відображення зарахування зустрічних однорідних вимог в бухгалтерському обліку відповідача.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства та умови Договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 44 400 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані для сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 177,78 грн. та 3 % річних за період з 01.11.12р. по 01.03.13р. у розмірі 452,51 грн.

Розрахунок інфляційних витрат та 3 % річних судом перевірено та визнано таким, що зроблено невірно.

Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства України, інфляційні витрати складають 88,80 грн., а 3 % річних за період з 01.11.12р. по 01.03.13р. складають 441,57 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають заборгованість по орендній платі у розмірі 44 400 грн., інфляційні витрати у розмірі 88,80грн., 3 % річних у розмірі 441,57 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762, 764, 782, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - комерційне підприємство "Дікоп ЛТД" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Єрмолової, буд. 50-А, кв. 60, ЄДРПОУ 19090968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод "Продмаш" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, буд.53, ЄДРПОУ 14308919) заборгованість по орендній платі у розмірі 44 400 грн. (сорок чотири тисячі чотириста грн. 00 коп.), інфляційні витрати у розмірі 88,80 грн. (вісімдесят вісім грн. 80 коп.), 3 % річних у розмірі 441,57 грн. (чотириста сорок одна грн. 57 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 716,68 грн. (одна тисяча сімсот шістнадцять грн. 68 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 05.06.13р.