Рішення

від 27.05.2013 по справі 910/7860/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7860/13 27.05.13

За позовомПриватного агропромислового підприємства «Фортуна» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» Простягнення 131 285,10 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ленько Р.І. - дов. № 2 від 02.01.2013 р.;

від відповідача: Близнюк Ю.В., дов. № 07 від 09.01.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне агропромислове підприємство «Фортуна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» про стягнення 131 285,10 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.05.2013 року.

Представники позивача в судове засідання 13.05.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.05.2013 року підтримала поданий нею через відділ діловодства Господарського суду м. Києва відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 27.05.2013 р.

Представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав документи на виконання вимог ухвали суду, а у судовому засіданні 27.05.2013 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав документи на виконання вимог ухвали суду, а у даному судовому засіданні надав пояснення відповідно до яких позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні.

У судовому засіданні 27.05.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2008 р. між Приватним агропромисловим підприємством «Фортуна» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» (замовник) було укладено Договір № 1/02/2008-ТЕ (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору замовник поставляє, а виконавець купує у замовника насіння батьківських форм кукурудзи гібриду (-ів) Ударник (далі - насіння), які виконавець зобов'язується розмножити на земельних ділянках площею 60 га на умовах, визначених даним Договором, і всю виготовлену внаслідок розмноження насіння сировину насіння кукурудзи в качанах, яка відповідає встановленим Договором вимогам (далі - сировина), поставити замовнику, а замовник зобов'язується прийняти сировину і оплатити її вартість за цінами, визначеними даним Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору на підставі даного Договору замовник поставляє виконавцю насіння в кількості і за ціною, визначених у відповідній накладній, яка є невід'ємною частиною договору і підписується зі сторони замовника уповноваженою на це особою, а зі сторони виконавця особою, уповноваженою на отримання даних товарно-матеріальних цінностей відповідною довіреністю.

Пунктом 4.1 Договору встановлено обов'язок виконавця прийняти за накладною на підставі довіреності на отримання відповідних товарно-матеріальних цінностей насіння зі складу замовника, доставити на свою адресу у строк до 20.04.2008 р. і використати їх виключно у відповідності до даного Договору і додатку № 2.

Також, у відповідності до п. 3.9 Договору, замовник зобов'язаний при необхідності надати виконавцю гербіциди, необхідні для виконання останнім своїх обов'язків за Договором.

На виконання даних умов Договору відповідач поставив, а позивач прийняв від відповідача:

- насіння батьківської лінії кукурудзи «Ударник»у кількості 497 кг. на загальну суму 42660,49 грн. згідно з видатковою накладною № КВ-0000180 від 03.04.2008 р.;

- «Харнес»у кількості 180 л. на загальну суму 10062,00 грн. згідно із видатковою накладною № КВ-0000277 від 14.04.2008 р.;

- насіння материнської лінії кукурудзи «Ударник»у кількості 840 кг. на загальну суму 65741,76 грн. згідно з видатковою накладною № КВ-0000342 від 25.04.2008 р.;

- гербіцид «Майстер»у кількості 9 кг. та «Біопауер»(прилипач) у кількості 70 кг. на загальну суму 15298,00 грн. згідно з видатковою накладною № КВ-0000440 від 09.16.2008 р.

У відповідності до п 4.7 Договору виконавець зобов'язується поставити замовнику отриману у процесі виконання Договору сировину, яка відповідає встановленим вимогам - на умовах, визначених главою 7 Договору, а сировину, що не відповідає встановленим вимогам - у вигляді фуражної кукурудзи - на умовах, визначених пунктом 8.5 Договору.

Згідно з п. 7.1 Договору виконавець забезпечує своєчасну і у повному обсязі передачу на кукурудзокалібрувальний завод (далі - ККЗ) сировини, яка відповідає встановленим вимогам, згідно графіку, який надає замовник.

Пунктом 7.4 Договору встановлено, що датою поставки вважається дата переходу права власності на сировину до замовника, що підтверджується накладною на реалізацію сировини, у якій визначається попередня загальна ціна сировини.

На виконання умов Договору позивач виготовив сировину насіння кукурудзи та поставив відповідачу у кількості 336,64 тонн згідно з накладною № 280 від 20.11.2008 р.

Відповідно до п. 2.4 Договору виконавець у повному обсязі оплачує замовнику вартість насіння на умовах, визначених главами 7 і 8 даного Договору.

Пунктом 3.6 Договору встановлено обов'язок замовника оплатити вартість сировини у відповідності до умов Договору.

Згідно з п. 7.5 Договору загальна попередня ціна сировини визначається у сумі, яка дорівнює загальній ціні насіння батьківських форм, що поставляється. Попередня ціна за тонну сировини визначається шляхом ділення загальної попередньої ціни на кількість тонн цієї сировини.

У главі 8 Договору визначені умови розрахунків сторін.

Відповідно до п. 8.1 Договору розрахунки за Договором проводяться на підставі даного Договору і відповідних накладних у безготівковій формі у гривнях. За згодою сторін розрахунки можуть здійснюватися у іншій формі, у томі числі шляхом зарахування зустрічних вимог.

Згідно з п. 8.2. Договору виконавець здійснює розрахунок за придбане насіння до 30.11.2008 р.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що замовник здійснює розрахунок за сировину у 4 етапи:

перший етап - попередня оплата у розмірі 15000 грн. протягом 10 (десяти) днів після закінчення робіт по видаленню мітелок, при умові, що роботи по видаленню мітелок проведені якісно і у строк, що підтверджується актом польових обстежень посівів кукурудзи (підпункт 8.3.1 Договору);

другий етап - у розмірі загальної попередньої ціни такої сировини, визначеної згідно з пунктом 7.5 Договору, протягом одного місяця із дати переходу до нього права власності на сировину (підпункт 8.3.2 Договору);

третій етап - попередня оплата у розмірі, який визначається за формулою: ((Кос к 40%) х Сг) - Опе.

Дана оплата проводиться у строк до 25.12.2008 р., але тільки після підтвердження відповідності якості сировини встановленим вимогам результатом аналізу, який здійснюється лабораторією компанії КWS МАІS GmbH м. Айнбек, Німеччина (підпункт 8.3.3 Договору);

четвертий етап - у розмірі загальної кінцевої ціни, визначеної згідно із пунктом 7.6 Договору, на підставі технологічного акту переробки сировини на ККЗ, де відображається вихід кондиційного насіння та інші технологічні параметри доопрацювання, у строк до 15.04.2009 (підпункт 8.3.4 Договору);

У відповідності до п. 7.6 Договору кінцева ціна за тонну сировини визначається за формулою: кінцева ціна однієї тони сировини = (Кк х Сг) : Кс.

Згідно з п. 7.7 Договору загальна ціна сировини визначається шляхом додавання загальної попередньої ціни і загальної кінцевої ціни.

15.12.2008 р. позивачем та відповідачем був складений акт визначення вартості сировини на другому етапі оцінки (додаток № 3 до Договору), яким сторони визначили загальну вартість сировини для другого етапу розрахунків у сумі 701 157,05 грн.

05.03.2009 р. позивачем та відповідачем був складений акт визначення вартості сировини (додаток № 4 до Договору), яким сторони визначили загальну вартість сировини у сумі 730179,85 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.12 року по справі № 5011-6/107-2012 встановлена заборгованість відповідача у розмірі 408 360,50 грн., стягнуто з відповідача на користь позивача 408 360,50 грн. основного боргу, 8 167,21 грн. судового збору та 3 530,88 грн. за проведення судової експертизи.

Зазначена заборгованість відповідача перерахована на рахунок позивача 28.01.2013 р., про що надана відповідна банківська виписка.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань, встановлене рішенням господарського суду, позивач з посиланням на приписи статті 625 ЦК України звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 84 530,62 грн. - інфляційних втрат та 46 754,48 грн. - 3% річних за період з 16.04.2009 р. (кінцевий термін оплати замовником поставленої сировини згідно договору встановлено до 15.04.2009 р.) по 28.01.2013 року (дата надходження грошових коштів на рахунок позивача згідно рішення суду від 03.12.2012 р. у справі 5011-6/107-2012).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Таким чином, з прийняттям рішення про стягнення боргу, яким по суті фіксується обов'язок сторони сплатити кошти, зобов'язання, що виникли на підставі договору та їх прострочення не припиняються.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В абзаці 1 пункту 9 оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання» від 29.04.2013 р. N 01-06/767/2013 зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України (Вищого господарського суду України від 01.11.2012 р. № 5011-32/5219-2012).

Отже, за змістом статей 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Позивач керуючись статтею 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 84 530,62 грн. - інфляційних втрат та 46 754,48 грн. - 3% річних за період з 16.04.2009 року по 28.01.2013 року.

Разом з тим, судом було здійснено власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за період з 16.09.2009 р. до 27.01.2013 р. (28.01.2013 р. грошові кошти уже перебували на рахунку позивача) у відповідності до якого повні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково у розмірі 81 207,38 грн. та 46 418,84 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» (місцезнаходження : 01015, м. Київ, Печерський р-н, вул. Лейпцизька, 3-А, код ЄДРПОУ 31189761) на користь Приватного агропромислового підприємства «Фортуна» (місцезнаходження : 48683, Тернопільська обл., Заліщицький р-н, с. Рожанівка, код ЄДРПОУ 30934962) 81 207 (вісімдесят одну тисячу двісті сім) грн. 38 коп. інфляційних нарахувань, 46 418 (сорок шість тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 84 коп. три відсотки річних та 2 552 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 52 коп. судового збору.

3. В задоволені решти позовних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

01.06.2013 р.

Суддя Спичак О.М.