Рішення

від 22.05.2013 по справі 145/803/13-ц

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/803/13-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"22" травня 2013 р. Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Ратушняка І. О.

за участю секретаря Тихої О.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що 26 лютого 2013 року між ним та ОСОБА_2 в простій письмовій формі було укладено договір міни, відповідно до якого він поміняв належну йому на праві власності земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 3,9712 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Довгополівською сільської ради Тиврівського району Вінницької області на земельну ділянку кадастровий номер 0524582800:01:001:0072 площею 3, 4017 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Довгополівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

На виконання умов даного договору вони з відповідачкою обмінялися оригіналами правовстановлювальних документів на земельні ділянки та передали один одному земельні ділянки в натурі. Крім того, ним було доплачено різницю вартості земельних ділянок, погоджену між сторонами в розмірі 17 000 гривень на користь відповідачки.

Відповідачка також зобов'язалася оформити договір міни земельних ділянок у встановленому законодавством порядку, однак від нотаріального посвідчення договору ухилилася. На неодноразові прохання належним чином оформити договір міни відповідачка під різними приводами відмовляє, мотивуючи це або відсутністю у нього коштів, або браком часу чи неможливістю з'явитись до нотаріуса у зв'язку з хворобою, зайнятістю тощо. Внаслідок цього він не має можливості зареєструвати земельну ділянку за собою та розпоряджатись нею.

Частиною 1 ст. 81 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни України

можуть набувати права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором міни.

Так як вони з відповідачкою домовилися щодо усіх істотних умов договору міни земельних ділянок, та відбулося повне його виконання, але відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення договору міни земельних ділянок, виникла потреба просити суд визнати зазначений договір дійсним.

Відповідно до ст.131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього кодексу.

Таким чином, відповідно до ст. 131 та п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, дозволено обмін земельної ділянки на нішу земельну ділянку

На підставі викладеного вважає, що вона правомірно набула право власності на спірну земельну ділянку внаслідок обставин, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Просить визнати за нею право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524582800:01:001:0072 площею 3, 4017 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Довгополівської сільської ради Тиврівськогс району Вінницької області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги змінив, просить визнати договір міни земельних ділянок, укладений 26 лютого 2013 року між позивачем та ОСОБА_2, дійсним; визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524582800:01:001:0072 площею 3, 4017 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Довгополівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, позов визнає.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Частиною 1 ст. 81 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни України

можуть набувати права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором міни.

Відповідно до ст.131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що 26 лютого 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в простій письмовій формі було укладено договір міни, відповідно до якого позивачка поміняла належну їй на праві власності земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 3,9712 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Довгополівською сільської ради Тиврівського району Вінницької області на земельну ділянку кадастровий номер 0524582800:01:001:0072 площею 3, 4017 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Довгополівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

На виконання умов даного договору сторони обмінялися оригіналами правовстановлювальних документів на земельні ділянки та передали один одному земельні ділянки в натурі. Крім того, позивачкою було доплачено різницю вартості земельних ділянок, погоджену між сторонами в розмірі 17 000 гривень, на користь відповідачки.

Відбулося повне виконання договору від 26.02.2013 року, оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, але відповідачка ОСОБА_2., зобов'язавшись оформити договір міни земельних ділянок у встановленому законодавством порядку, від нотаріального посвідчення договору ухиляється, тому суд вважає за можливе визнати зазначений договір дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, придбану у ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.220, 328, 334 ЦК України, ст.ст.81, 131 ЗК України, -

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати договір міни земельних ділянок, укладений 26 лютого 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524582800:01:001:0072 площею 3, 4017 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Довгополівської сільської ради Тиврівськогс району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти діб з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ратушняк І. О.