Ухвала

від 14.01.2013 по справі 2а-9769/12/0170/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-9769/12/0170/13

14.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 27.09.12 у справі № 2а-9769/12/0170/13

за позовом Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул.Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій" (вул. Дніпровська, 5, Відрадне, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98654)

про стягнення заборгованості 266247,57 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволено: стягнуто з розрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПОРІЙ" у розмірі 266247,57 грн. в доход місцевого бюджету м. Ялта на р/р 33217812700039, код платежу 13050200 (орендна плата з юридичних осіб) у Головному управлінні Державної казначейської служби.

На зазначене судове рішення від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПОРІЙ» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до пункту 2 частини першої статі 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПОРІЙ" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості 266247,57 грн.

Як свідчать матеріали справи відповідач є, зокрема, платником земельного податку.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46. 1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок справляння плати за землю, у тому числі земельного податку з юридичних осіб визначений Розділом ХІІІ Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції безперечно встановлено,що відповідач використовує: земельну ділянку площею 112,75 га, що знаходиться за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради місто Ялта, кадастровий номер земельної ділянки 0111946800:06:001:0019.

Враховуючи вимоги податкового законодавства, відповідачем подано до позивача податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) від 08.02.2012 №2201 за 2012 рік, згідно якої сума зобов'язання з цього виду податку щомісячно складає 88749,19 грн.

Заявником апеляційної скарги не враховано не проведення у повному обсязі у визначені законодавством строки сплату земельного податку за травень-липень 2012 року, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 266247,57 грн.

Слід зазначити, що згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги. Тому позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога від 03.02.2011 №82 про сплату боргу, яка отримана останнім 09.02.2011.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги. Зазначений висновок міститься у листі Вищого адміністративного суду від 12.04.2012 № 1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу".

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач також зобов'язаний сплатити суму, на яку збільшився податковий борг з орендної плати після направлення податкової вимоги, у розмірі 266247,57 грн.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частики, що повністю відповідає приписам підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 266247,57грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Емпорій» задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 у справі № 2а-9769/12/0170/13 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодекс у адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко