Постанова

від 21.12.2006 по справі 7/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "21" грудня 2006 р. Справа №  7/45

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Балика В.М..

при секретарі судового засідання Таран А.І.

21 грудня 2006 року о 10 год. 30 хв.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну  справу № 7/45

за позовом: Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції,                      м. Знам'янка

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Амас",                    смт. Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області

про припинення юридичної особи

За участю представників:

від позивача - участі не брав  ;  

від відповідача - участі не брав   ;  

 Подано позов про припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Амас", у зв'язку з неподанням протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Відповідач пояснення по суті заявлених вимог господарському суду не надав, не скористався правом участі у судовому засіданні, передбаченим законом, про час і місце проведення  судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази (ухвала суду про відкриття провадження у справі з відміткою канцелярії, яка відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75).

Позивачем надано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амас" зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 30.05.01 р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04055133Ю0010351.

Згідно довідки позивача № 347 від 08.06.01 р. відповідач знаходиться на податковому обліку з 08.06.01 року.

Відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подати до державних податкових органів відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).  

Однак, відповідач більше одного року не подає до органу державної податкової інспекції декларації по податку на прибуток, iншi документи бухгалтерської звітності згідно з чинним законодавством.

Викладене підтверджується актом № 17 від 01.12.06 р. Олександрівського відділення Знам'янської ОДПІ Кіровоградської області.

Згідно зі статтею 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV, юридична особа припиняється в результаті  передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам – правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, визначений статтею 38 вищезазначеного Закону.

Суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Підпунктом 4 пункту 2 статті 38 визначено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органом державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Повноваження позивача, в тому числі і звернення до суду, передбачені   ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Дійсно, вказана стаття Закону передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою про скасування державної реєстрації юридичної особи і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною заявою про припинення юридичної особи.

Проте, господарський суд вважає, що позивач має право на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи у зв'язку з неподанням останнім протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності. Даний висновок господарського суду грунтується на підставі наступних законодавчих актів.

Згідно п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій", суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій", усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п. 3 ст. 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що функцію по контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірку достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, покладено на державні податкові інспекції.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що державну податкову інспекцію слід вважати органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у зазначених правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів держави.

Отже, позивача слід вважати уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними вимогами, що є предметом спору у даній справі.

Відповідач  доказів своєчасного  подання  до державної  податкової інспекції податкових декларацій i документів бухгалтерської звітності господарському суду не подав.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", ст. ст. 33, 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. ст. 71, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,  господарський суд

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу –  товариства з обмеженою відповідальністю "Амас" (вул. Олександрівська, 1, смт. Олександрівка, Олександрівський район, Кіровоградська область, ідентифікаційний код 31373095), зареєстрованого в якості суб'єкта підприємницької діяльності Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 30.05.01 р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04055133Ю0010351.

Після набрання постановою законної сили, копію постанови направити Олександрівській районній державній адміністрації Кіровоградської області для внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи.

Копію постанови направити сторонам у справі, головному управлінню статистики у Кіровоградській області.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня складення її в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя   В.М.Балик