15/147пн
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.06 Справа № 15/147пн.
Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом
Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ
до Управління торгівлі Південного оперативного командування, м. Одеса, в особі філії «Луганського військового торгу №82»державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування», м. Луганськ
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України
про спонукання виконання дій
За участю представників:
від позивача: Демченко Д.О. представник по довіреності від 10.01.2005р. №01-03-30/60а;
від відповідача: Фролова І.В. начальник «Луганського військового торгу №82»по довіреності від 18.04.2006р. №14-юр;
від 3-ї особи: не прибув.
До початку слухання справи по суті жоден з учасників судового процесу не заявив вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про звільнення вбудованого нежитлового приміщення площею 228,5 кв.м., перший поверх 5-ти поверхового житлового будинку розташованого за адресою: м. Луганськ, Острая Могила, 148.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві від 18.04.2005р., зазначаючи, зокрема, наступне: на підставі наказу Міністра оборони України №188 від 08.07.96р. магазин передано за актом прийому-передачі на баланс військ торгу №82; передача магазина відбулась без відома відповідача, через що вона є незаконною; представник Міністерства оборони не мав повноважень на підписання акту.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 09.06.2005р. 140/юр/723, зазначаючи, що Міністерством не приймалось рішення щодо вилучення державного майна, яке перебувало на балансі підприємства відповідача, а також щодо передачі майна цього підприємства до комунальної власності м. Луганська.
У провадженні господарського суду Луганської області перебувала справа №18/415пн за позовом державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування»до Виконавчого комітету Луганської міської ради про визнання права державної власності на спірне у даній справі приміщення.
Ухвалою від 06.09.2005р. провадження у справі №15/147пн було зупинено через неможливість її повного, всебічного та правильного розгляду до вирішення по суті справи №18/415пн за позовом державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування»до Виконавчого комітету Луганської міської ради про визнання права власності та спонукання виконання дій.
У зв'язку з вирішенням по суті справи №18/415пн провадження у даній справі - №15/147пн поновлено.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.01.2006р. у справі №18/415пн визнано за державним підприємством Міністерства оборони України “Управління торгівлі Південного оперативного командування”, м. Одеса, вул. Армійська, 10-А, ідентифікаційний код 24301893 право господарського відання на вбудоване нежитлове приміщення магазину № 3 “Польот” загальною площею 262,45 м.кв., яке розташоване на 1-му поверху 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: м. Луганськ, Гостра Могила, 148.
Дане рішення залишено без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 14.04.2006р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2006р.
При розгляді справи №18/415пн судом досліджувалися зокрема ті ж фактичні обставини, а саме щодо передачі у комунальну власність м. Луганська спірного приміщення, які є підставами позову і у даній справі № 15/147пн.
Державне підприємство Міністерства оборони України “Управління військової торгівлі Одеського військового округу” зареєстроване як юридична особа 04.06.1997 Приморською районною адміністрацією Одеського міськвиконкому.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 16.05.2000 № 142 державне підприємство Міністерства оборони України “Управління військової торгівлі Одеського військового округу” було перереєстроване у державне підприємство Міністерства оборони України “Управління торгівлі Південного оперативного командування”, яке є відповідачем у даній справі. Відповідно до статуту підприємства відповідача воно є правонаступником прав і обов'язків державного підприємства Міністерства оборони України “Управління військової торгівлі Одеського військового округу”. До і після перереєстрації до складу відповідача входив та входить, як відособлений структурний підрозділ –Луганський військовий торг № 82.
На протязі всього часу існування вказаного нежитлового приміщення останнє було майном військової торгівлі Збройних Сил СРСР, а з 1991 року –Збройних Сил України, знаходилося та знаходиться в управлінні Міністерства оборони України і перебувало на обліку в Луганській квартирно-експлуатаційній частині (КЕЧ) району (знаходилося на території військового містечка Вищого військового авіаційного училища штурманів).
На виконання наказу Міністерства оборони України від 08.07.1996 № 188, за актом приймання-передачі від 02.08.1999 Луганська КЕЧ району передала Луганському військовому торгу № 82 приміщення магазину № 3 “Польот” площею 425,42 м2, яке розташоване на 1-му поверху 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: м. Луганськ, Гостра Могила, 148.
До теперішнього часу зазначене нежитлове приміщення знаходиться на балансі відповідача та його структурного підрозділу - Луганського військового торгу № 82 та використовується останнім.
Листом від 27.07.1999 № 163/2080 Міністерство оборони України (далі –Міністерство) звернулося до Луганської міської ради, в якому зазначило, що в зв'язку з розформуванням Вищого військового авіаційного училища штурманів (ВВАУШ) більшість мешканців військового містечка № 4 (військового містечка ВВАУШа) втратили зв'язок з Міністерством, і тому Міністерство запропонувало передати житловий фонд військового містечка до комунальних служб м. Луганська.
Луганська міська рада рішенням від 11.11.1999 № 12/4 надала згоду Міністерству оборони України на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Луганська об'єктів житлового фонду та інших об'єктів військового містечка № 4, що знаходяться на балансі ДУ № 1 Луганської квартирної експлуатаційної частини району.
Таким чином, Міністерство запропонувало, а Луганська міська рада погодилася на передачу з державної до комунальної власності об'єктів житлового фонду та інших об'єктів військового містечка № 4, але ж лише тих об'єктів, які знаходилися на балансі ДУ № 1 Луганської квартирної експлуатаційної частини району (далі –Луганська КЕЧ району).
Так як спірне приміщення магазину, на дату прийняття Луганською міською радою рішення від 11.11.1999 № 12/4 “Про надання згоди…”, не перебувало на балансі Луганської КЕЧ району, в тому числі і її ДУ № 1, то це приміщення не передавалося і не повинно було передаватися з державної до комунальної власності.
В 2003 році за актом прийому-передачі від 24.04.2003 № 10 казармено-житловий фонд Луганської КЕЧ району був переданий в комунальну власність територіальної громади м. Луганська, в тому числі житловий будинок, в якому розташоване спірне нежитлове приміщення магазину.
Однак, спірне нежитлове приміщення магазину не передано у комунальну власність, так як воно не перебувало на балансі Луганської КЕЧ району, а перебувало на балансі позивача в особі його структурного підрозділу –Луганського військового торгу № 82, а також з огляду на те, що приміщення магазину як нежитлове приміщення не ввійшло до житлового фонду, який було передано до комунальної власності.
Згідно статуту відповідача його майно є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання (п. 4.2. статуту). Органом управління майном підприємства є Міністерство оборони України (преамбула статуту).
У зв'язку з тим, що позивачем листом від 07.02.2005р. відповідачу було відмовлено в оформленні права власності з посиланням на те, що спірне приміщення було прийнято у комунальну власність у складі об'єктів військового містечка № 4, відповідач у даній справі звернувся до суду з позовом про визнання за ним права господарського відання на вбудоване нежитлове приміщення магазину № 3 “Польот” загальною площею 262,45 м2, яке розташоване на 1-му поверху 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: м. Луганськ, Гостра Могила, 148.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.01.2006р. у справі №18/415пн, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, виходячи з вищенаведених фактичних обставин, визнано за державним підприємством Міністерства оборони України “Управління торгівлі Південного оперативного командування”, м. Одеса, вул. Армійська, 10-А, ідентифікаційний код 24301893 право господарського відання на вбудоване нежитлове приміщення магазину № 3 “Польот” загальною площею 262,45 м.кв., яке розташоване на 1-му поверху 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: м. Луганськ, Гостра Могила, 148.
За вищенаведених обставин, у зв'язку з тим, що власником спірного майна - вбудованого нежитлового приміщення магазину № 3 “Польот” загальною площею 262,45 м.кв., яке розташоване на 1-му поверху 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: м. Луганськ, Гостра Могила, 148 є держава, а відповідач користується ним на праві повного господарського відання, що встановлено рішенням суду у справі №18/415пн, доводи позивача про належність майна до комунальної власності м. Луганська є необґрунтованими.
Таким чином у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 471, 49 ГПК України судові витрати у складі: державного мита у сумі 85 грн. 00 коп., а також а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. покладаються на позивача.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати у складі: державного мита у сумі 85 грн. 00 коп., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. покласти на позивача.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 06.12.2006р.
Суддя
Є.Ю. Пономаренко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 316610 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Пономаренко Є.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні