Рішення

від 17.02.2009 по справі 1155-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1155-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2009Справа №2-15/1155-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондель» (54003, м. Миколаїв, вул.. Поромний узвіз 1-В, ідентифікаційний код 24784101)

До відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Савченка Петра Петровича (96300, АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул.. Октябрська, 113, ідентифікаційний номер 2449013658)

Про  стягнення  51862,42 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Гринда С.С., довіреність б/н від 05.01.2009 р., у справі

Від відповідача – Белошицький Є.М., довіреність б/н від 20.01.2009 р., у справі

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рондель» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Савченка Петра Петровича  про стягнення 51862,42 грн., в тому числі 48223,83 грн. основного боргу, 404,29 грн. 3% річних,  3234,30 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару за договором  № 3534 від 22.08.2008 р., в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 48223,83 грн., що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондель» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 48223,83 грн., в частині стягнення пені, річних, інфляційних втрат просить суд прийняти відмову від позову.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог та подальший розгляду справи здійснювати в межах зменшеного розміру позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов суму заборгованості у розмірі 48223,83 грн. визнає, проте у позові просить відмовити, оскільки посилається на те, що термін остаточного розрахунку договором не визначений.

За такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

22.08.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рондель» (Постачальник) (позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Савченком Петром Петровичем (Покупець) (відповідач) був укладений Договір № 3534. (а.с. 11-12)

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а Покупець – приймати та оплачувати м'ясопродукти (товр) в строк та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 5.1 оплата за товар здійснюється Покупцем у вигляді 100% передплати на розрахунковий рахунок Продавця.

Приймання-передача товару проводиться уповноваженими представниками сторін.

          Строк дії договору встановлений пунктом 12.1 Договору та становить з дати підписання до 30.12.2008 р.

Так на виконання вказаного Договору позивачем була здійснена поставка відповідного товару на загальну суму 161315,40 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи видатковою накладною № РН-0003534 від 22.08.2008 р. (а.с. 14)

Вказана продукція була прийнята відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника Покупця у накладній а також довіреність на отримання  товарно-матеріальних цінностей (а.с. 15).

Відповідачем у виконання свого зобов'язання було частково оплачено отриманий товар у розмірі 113091,57 грн.

Проте відповідачем  не була здійснена оплата у повному обсязі за отриманий товар, в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 48223,83 грн., що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.

 Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Така вимога була направлена позивачем на адресу відповідача 02.10.2008 р. (а.с.8-9, а отримана останнім 06.10.2008 р., про що свідчить картка поштового повідомлення. (а.с. 9).

Відповідачем у відповідь на дану претензію було надіслано позивачу листа, в якому він заборгованість визнає, зобов'язується її погасити.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання  оплати продукції в повному обсязі. Не надано також відповідачем доказів повернення отриманого товару у випадку його нереалізації позивачу тощо.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язків щодо оплати вартості поставленої позивачем продукції у повному обсязі, а отже сума заборгованості у розмірі 48223,83 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

У судовому засіданні представником позивача надана заява про відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені та річних.

Розглянувши матеріали справи, заяву позивача,  суд вважає за можливе вказану заяву  задовольнити.

Судом встановлено, що відмова позивача від частини позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, якими наділений представник  Товариством з обмеженою відповідальністю «Рондель» Гринда С.С.  дозволяють відмовитися від позову, також, приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване  саме позивачем, а отже заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондель» підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1  статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Таким чином, провадження у справі  в частині стягнення 3234,30 грн. пені та 404,29 грн. річних підлягає припиненню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог  відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20.02.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49,  пунктом 4 частини 1 статті 80, 82-84  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Савченка Петра Петровича (96300, АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул.. Октябрська, 113, ідентифікаційний номер 2449013658)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондель» (54003, м. Миколаїв, вул.. Поромний узвіз 1-В, ідентифікаційний код 24784101) 48223,83 грн. основного боргу, 482,24 грн. державного мита та 109,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині провадження у справі припинити.

           Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.