Рішення

від 03.06.2013 по справі 910/6568/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6568/13 03.06.13 За позовом Комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

До Приватного підприємства «Титан - Крок»

Про стягнення 24 802,15 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача не з"явився

від відповідача не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Батиївське» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного підприємства «Титан - Крок» (далі - відповідач ) про стягнення 24 802,15 грн. вартості використаних комунальних послуг.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 9 від 23.06.2010р.

Ухвалою суду від 08.04.2013р. порушено провадження у справі № 910/6568/13 та призначено розгляд на 13.05.2013 р.

13.05.2013 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 03.06.2013р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

31.05.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі

03.06.2013р. представник позивача у судове засідання не з"явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 08.05.2013р., а саме : 03037, м.Київ, пр. Червонозоряний 9/1, кв.52.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 9 від 23.06.2010р., відповідно до вказаного договору позивач зобов'язався надавати відповідачу комунальні послуги у вигляді: водопостачання, теплопостачання та інше, а відповідач зобов"язався оплачувати отримані від позивача послуги, на умовах вказаного договору.

Відповідно п. 1.1. Договору позивач надає за плату відповідачу комунальні послуги (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, загальною площею 107,9 м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червонопартизанська, 1/3. Орендар (Власник) приймає участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території тощо.

Згідно п. 2.1. Договору відповідач щомісячно сплачує позивачу вартість, фактично отриманих комунальних послуг згідно встановлених постачальниками табуляграм.

Пунктами 2.5., 2.6. Договору передбачено, що відповідач повинен щомісячно сплачувати позивачу експлуатаційні витрати, а також сплачувати за встановленими тарифами розмір відшкодування витрат за технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання та опалення.

Розмір цих витрат може коригуватись без додаткового погодження Сторін в залежності від фактичних витрат.

В п. 2.8 Договору вказано, що відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач порушив умови договору, за отримані послуги не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 01.02.2013р. утворилась заборгованість у розмірі 16 011,16 грн. за період з 01.02.2011 по 01.01.2013р.

Відповідно до п. 4.4. Договору в разі порушення відповідачем терміну внесення плати, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ України за кожен день прострочення платежу.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 24 802, 15 грн. - боргу, а саме: 16 011,16 грн. - основного боргу, 7892,99 грн. - пені, 501,98 грн. - 3% річних, 396, 02 грн. - інфляційної складової боргу та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити штрафні санкції (штраф, пеня, неустойка), зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6 ст. 232 ГПК визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства «Титан - Крок» (03037, м.Київ, пр. Червонозоряний 9/1, кв.52, код ЄДРПОУ 32910257) на користь Комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03141, м.Київ, вул. Солом'янська 33, код ЄДРПОУ 35756966) 16 011 (шістнадцять тисяч одинадцять) грн. 16 коп. - основного боргу, 7892 (сім тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 99 коп. - пені, 501 (п'ятсот одну) грн. 98 коп. - 3% річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення підписано 06.06.2013р. )

Суддя В.І.Мельник