Постанова

від 15.05.2013 по справі 809/1200/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Справа № 809/1200/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

до комунального підприємства «Аптека №141»

про стягнення податкового боргу в сумі 6449,61 грн., -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2013 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася з адміністративним пощовом до комунального підприємства «Аптека №141» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 6449,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач усупереч вимог чинного на момент спірних правовідносин Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податкового кодексу України заборгував сплату до бюджету самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість та комунального податку на загальну суму 6449,61 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Направлена на адресу відповідача поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає». Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Тому, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що комунальне підприємство «Аптека №141» 26.10.1998 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області за адресою: вул. Коновальця, 26, м. Калуш, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.04.2013 року за №16261384, довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України за №2573 від 27.10.1998 року та свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с. 6-9).

Податковим органом проведені документальні невиїзні перевірки податкової звітності відповідача, за результатами яких складені акти від 13.12.2010 року за №4345/1502/22191294, від 10.11.2011 року за №2855/1502/22191294 та від 17.11.2011 року за №3027/1502/22191294. Перевірками встановлені факти несвоєчасного подання та неподання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2010 року, січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2011 року. Відповідач відмовився від підпису та отримання вказаних вище актів перевірок, що підтверджується актами від 13.12.2010 року за №№415/1502/22191294, 416/1502/22191294, від 10.11.2011 року за №№331/1502/22191294, 330/1502/22191294 та від 18.11.2011 року за №№350/1502/22191294, 349/1502/22191294 (а.с. 13-15, 19-21, 24-26).

На підставі зазначених актів перевірок Калуською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 13.12.2010 року за №0002551502/0, від 14.11.2011 року за №0000901502 та від 21.11.2011 року за №0000941502, котрими на відповідача покладено податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумах 170,00 грн., 170,00 грн. та 6120,00 грн., відповідно (а.с. 16-18, 22-23, 27-28).

Крім того, відповідач заборгував сплату до бюджету самостійно задекларованих сум з комунального податку. Згідно з розрахунком комунального податку на момент звернення до суду його борг становить 7,49 грн. (а.с. 29).

06.01.2011 року позивачем винесена перша податкова вимога форми «Ю1» за №1/156/10/240 на загальну суму 152,12 грн. та направлена відповідачу, однак податковий борг ним сплачений не був (а.с. 12).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача станом на 08.04.2013 року становить 6449,61 грн., з якої: 6442,12 грн. - з податку на додану вартість та 7,49 грн. - з комунального податку (а.с. 10).

Крім того, податковий борг відповідача на вказану суму підтверджується перевіреними судом обліковою карткою платника податку та довідкою Калуської ОДПІ від 08.04.2013 року за №7195/10/190 (а.с. 10, 43-45).

Відповідно до повідомлення Кулуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби від 14.05.2013 року за №2354/10/100 у провадженні адміністративного суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справи між тими сторонами, про той же предмет, з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору (а.с. 42).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III (надалі - Закон №2181-III), що діяв на момент спірних правовідносин, до 01.01.2011 року встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг - це податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з підпунктом 5.2.2 пункту 5 статті 5 Закону №2181-ІІІ, при апеляційному узгодженні моментом узгодження податкового зобов'язання є день отримання платником податків повідомлення, якщо платник не оскаржив рішення податкового органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4. статті 5 вказаного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону №2181-ІІІ штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

У відповідності до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2).

З 01.01.2011 року Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 16.1.175 пункту 16.1 статті 16 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 120.1 статті 120 кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача з податку на додану вартість та по комунальному податку на загальну суму 6449,61 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість та по комунальному податку станом на момент розгляду справи судом, становить 6449,61 грн .

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з комунального підприємства «Аптека №141» (ідентифікаційний код 22191294) податковий борг в сумі 6449 (шість тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 61 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова складена в повному обсязі о 15:05 год. 15.05.2013 року.