Рішення

від 18.04.2013 по справі 917/416/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна , 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

18.04.2013р. Справа № 917/416/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Полтава", вул.Драгоманова, 33-Б, оф.8, м. Лубни,Лубенський район, Полтавська область,37500

до Фермерського господарства "Остап"євський Патріот", с.Остап''є, Великобагачанський район, Полтавська область,38354

про стягнення 50075,15 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

Від позивача: Воєвода В.О. дов. № 59 від 21.03.2013 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 50075,15 грн. за договором поставки продукції для сільгоспвиробництва № ЛУ-65-190412/н-ПІ від 19.04.2012 року, із яких основний борг - 37915,50 грн., пеня - 3018,79., відсотки за неправомірне користування чужими коштами - 7245,09 грн., штраф - 1895,78 грн.

18.04.2013року за вхідним № 5702(канцелярії суду) представник позивача В.О.Воєвода подав клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів. Суд надане клопотання з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не подав, вимоги п. 4 ухвали суду від 11.03.2013 року про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Роглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

19.04.2012р. Між товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСАГРО-ПОЛТАВА" (далі- ТОВ"СЕРВІСАГРО-ПОЛТАВА") та фермерським господарством «ОСТАП'ЄВСЬКИИ ПАТРІОТ» (далі - ФГ «ОСТАП'ЄВСЬКИИ ПАТРІОТ») 19 квітня 2012 року укладено договір поставки продукції для сільгоспвиробництва № ЛУ-65-190412/н-Ш (далі -Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник (ТОВ "СЕРВІСАГРО-ПОЛТАВА") зобов"язується передати (поставити) у зумовлений строк Покупцеві (ФГ «ОСТАП'ЄВСЬКИИ ПАТРІОТ») продукцію для сільгоспвиробництва (далі - товар), а Покупець зобов"язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк а порядок поставки й інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до цього договору, які є його невід"ємною частиною (п.1.3 Договору). За умовами п.1.4 Договору, зобов"язання сторін по поставці товару виникають лише після підписання відповідної додаткової угоди (специфікації).

Договір набрав чинності з моменту підписання та відповідно до п. 2.1 продовжує діяти до цього часу.

Згідно Додаткової угод ( Специфікації) №1 від 19.04.2012р. Постачальник має поставити Покупцю товар - гібрид насіння соняшнику та гібрид кукурудзи на суму 37915,50 грн. (без ПДВ) Поставка здійснюється за умови попередньої оплати в розмірі 30 % до 26.04.2012р., решту 70 % Покупець сплачує за поставлену продукцію до 10.10.2012р.

Відповідно до наданої Видаткової накладної № 145 від 20.04.2012 року та Довіреності №1 від 20.04.2012 року видана на Даниленко В.М Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 37 915,50 грн. Видаткова накладна містить підпис керівника ФГ «ОСТАП'ЄВСЬКИИ ПАТРІОТ» Даниленка В.М. та відтиск печатки підприємства.

В супереч взятих на себе зобов"язань Відповідач не розрахувався за поставлений йому товар, таким чином сума боргу за Договором становить 37 915,50 грн.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до п.8.5.1. вищевказаного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штрафу у розмірі 5%(п'яти відсотків).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 0818,79 грн. пені та штрафу в розмірі 1895,78 грн. , суд прийшов до висновку, що останні є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до п.8.5.2 вищезазначеного договору, за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару Відповідач має сплатити на користь Позивача відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36 % річних від суми боргу. В іншому згідно п.8.1. договору Відповідач несе відповідальність за законом.

Судом перевірено методику розрахунку процентів за користування коштами; за результатами проведеного перерахунку, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 7 245,09 грн. процентів за користування коштами.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Остап"євський Патріот" (код ЄДРПОУ 35799800, с.Остап''є, Великобагачанський район, Полтавська область, 38354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Полтава" (код ЄДРПОУ 36416211, вул.Драгоманова, 33-Б, оф.8, м. Лубни, Полтавська область, 37500) заборгованість за договором поставки продукції для сільгоспвиробництва № ЛУ-65-190412/н-ПІ від 19.04.2012 року в розмірі 50075,15 грн., із яких основний борг - 37 915,50 грн., пеня - 3018,79., відсотки за неправомірне користування чужими коштами - 7245,09 грн., штраф - 1895,78 грн., а також витрати на сплату судового в розмірі - 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 23.04.2013р.