Ухвала

від 05.06.2013 по справі 2а-12845/12/0170/8

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12845/12/0170/8

05.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 06.12.12 у справі № 2а-12845/12/0170/8

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНЕК" (вул. Кримських Партизан, буд.13 кв.10,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АНЕК" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 29 жовтня 2012 року № 0008142204 та від 29 жовтня 2012 року № 0008152204.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНЕК" (ЄДРПОУ 33656480) судовий збір в розмірі 134,26 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.12 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АНЕК" (далі - ТОВ "АНЕК") має статус юридичної особи з 27.07.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 435248, виданим Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим та Довідкою АА№ 462646 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики в АР Крим (том 1 а.с.24, 25).

Суд зазначає, що ТОВ "АНЕК" взято на облік як платника податків у ДПІ у м. Сімферополь 05.08.2005 року за № 1621 та відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 00963831 НВ № 354585 від 27.09.2005 року ТОВ "АНЕК" зареєстроване як платник податку на додану вартість у ДПІ у м. Сімферополі (том 1 а.с.74, 75).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ "АНЕК" є суб'єктом господарювання, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля комп'ютерами, периферійними пристроями та програмним забезпеченням; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; роздрібна торгівля офісним та комп'ютерним устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля харчовим продуктами, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля з лотків та на ринках (том 1 а.с.25).

Судом вставлено, що з 03.10.2012 року протягом 5 робочих днів, згідно наказу "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 02.10.2012 року № 2485, виданого ДПІ у м. Сімферополі, посадовою особою ДПІ, на підставі ст. 20 розділу 1, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "АНЕК" (ЄДРПОУ 33656480) з питань взаємовідносин з ТОВ "ЕКТ-Сервіс" (ЄДРПОУ 37139302) у липні - серпні 2011 року.

За результатами перевірки складений Акт № 7642/22-3/33656480 від 16.10.2012 року (том 1 а.с.7-12), яким встановлені порушення позивачем:

- п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податку на прибуток за 2-3 квартал 2011р. у сумі 64332 грн.

- п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого донараховано ПДВ у сумі 55942 грн., у т.ч. за липень 2011р. 43112 грн., за серпень 2011р. 12830 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки № 7642/22-3/33656480 від 16.10.2012 року позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС (том 1 а.с.13-14).

Висновки Акту перевірки № 7642/22-3/33656480 від 16.10.2012 року були покладені в основу податкових повідомлень - рішень від 29.10.2012 року № 0008142204, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 69928,00 грн., у тому числі 55942,00 грн. за основним платежем та 13986,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0008152204, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 64332 грн. (том 1 а.с.26, 27).

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача щодо донарахування ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС позивачу податку на прибуток за 2-3 квартал 2011р. у сумі 64332 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В п. 3.1.2 акту перевірки (том 1 зворотній бік а.с.8) зазначено, що за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року ТОВ "АНЕК" задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у сумі 1337139,00 грн.

Перевіркою повноти визначення зазначених витрат з питань взаємовідносин ТОВ "ЕКТ - Сервіс" у липні - серпні 2011 року встановлено їх завищення у сумі 279707,00 грн., у тому числі у липні 2011 року - 215558,00 грн., серпні 2011 року - 64149,00 грн.

Вказаний висновок податковим органом зроблено з посиланням на акт перевірки № 243/23-2/37139302від 26.01.2012 рок "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕКТ-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Тіса Плюс" (ЄДРПОУ 36019896) за період червень 2011 року, серпень 2011 року, в якому йдеться про те, що при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження також встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт від 14.12.2011 року №1611/23-10/37194426 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Тінтекс" (код за ЄДРПОУ 37194426) за червень 2011 року. В даному акті зазначено, що в ході перевірки ПП "Тінтекс" не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу від ТОВ "Каномакс" (постачальник ПП "Тінтекс") до ПП "Тінтекс".

Відповідачем зазначено, що згідно даних додатку №5 до податкової декларацій з податку на додану вартість за червень 2011 року було встановлено, що ПП "Тінтекс" було сформоване податкове зобов'язання по господарських відносинах з ТОВ "Тіса Плюс" на загальну суму ПДВ 25807261,98 грн., що складає 86,11% усього податкового зобов'язання за даний період.

Згідно даних додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року (вх. №289730 від 20.06.2011) було встановлено, що ТОВ "Тіса Плюс" було сформовано податковий кредит в червні 2011 року по господарських відносинах з ПП "Тінтекс" на загальну суму ПДВ 25807261,98 грн., що складає 99,99 % усього податкового кредиту за даний період.

В акті перевірки позивача посадовою особою податкового органу зазначено, що інформація щодо відображення в бухгалтерському обліку даних операцій відсутня, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах між ПП "Тінтекс" та ТОВ "Тіса Плюс" для проведення перевірки не надано (а.с.9).

Таким чином, з урахуванням інформації та документів, використаних в ході даної перевірки (акт від 14.12.2011 року №1611/23-10/37194426) встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ "Каномакс" з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит, а саме формування податкового кредиту ТОВ "Тіса Плюс" за рахунок контрагента ПП "Тінтекс".

Матеріалами справи підтверджується, що на ТОВ "Тіса Плюс" було направлено письмовий запит №12587/10/23-411 від 28.09.2011 року щодо взаємовідносин з ПП "Тінтекс" за червень 2011 року. На запит було отримано лист-відповідь від 27.10.2011 №40. До листа додавалися копії договорів №1/8 від 02.08.10, №23/06 від 23.06.10, №2402/11-1 від 24.02.10, ксерокопія реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року, квитанція про прийняття даної звітності, додаток №3 реєстр отриманих накладних за червень 2011 року. Інших первинних документів, які б стосувалися взаємовідносин між ТОВ "ТІСА ПЛЮС" та ПП "Тінтекс", а також взаємовідносин між ТОВ "ТІСА ПЛЮС" та контрагентами-покупцями до ДПІ у Печерському районі м. Києва не надавалося. Вищезазначені копії було передано до ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва для організації ведення почеркознавчої експертизи та/або інших оперативних заходів.

Перевіркою встановлено, що згідно даних додатку №5 до податкової декларацій з податку на додану вартість за червень 2011 року було встановлено, що ТОВ "Тіса Плюс" було сформовано свої податкові зобов'язання по господарських відносинах з ТОВ "МТІ" (код ЄДРПОУ 13669756) на загальну суму ПДВ 23023834,26 грн., та з ТОВ "Ект-Сервіс" (код ЄДРПОУ 37139302) на загальну суму ПДВ 2789364,75 грн.

Тобто, з урахуванням інформації та документів, використаних в ході даної перевірки відповідачем встанволено, що операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) ТОВ "Тіса Плюс" порушують ч.ч. 1, 5 ст.203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським відносинам з ПП "Тінтекс" у ТОВ "Тіса Плюс" відсутні об'єкти оподаткування з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) до ТОВ "МТІ" та ТОВ "Ект-Сервіс".

Висновком акту від 21.12.2011 року № 1644/23-4/36019896 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Тіса Плюс" щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за червень 2011 року встановлено:

" 1. Перевіркою ТОВ "ТІСА ПЛЮС" встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з ТОВ "МТІ" та ТОВ "ЕКТ-СЕРВІС" за червень 2011 року.

2. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським відносинам з ПП "Тінтекс" у ТОВ "ТІСА ПЛЮС" відсутні об'єкти оподаткування з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів на ТОВ "МТІ" та ТОВ "ЕКТ-СЕРВІС" за червень 2011 року.",

Також податковий орган в акті перевірки позивача посилається на акт від 11.01.2012р. №79/23-4/36019896 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТІСА ПЛЮС" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "ФІРМА ЛІЛЕЯ" (код ЄДРПОУ 35895588) за серпень - вересень 2011, у якому зроблені висновки:

" 1. Перевіркою ТОВ "ТІСА ПЛЮС" встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу ТОВ "ЕКТ-СЕРВІС" за серпень 2011 року та вересень 2011 року.

2. У зв'язку зо непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "ФІРМА ЛІЛЕЯ" у ТОВ "ТІСА ПЛЮС" відсутні об'єкти оподаткування з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів на ТОВ "ЕКТ-СЕРВІС" за серпень 2011 року та вересень 2011 року." (а.с.10).

Отже, як зазначено податковим органом в акті перевірки, вищенаведеними актами засвідчено відсутність фактів реальної поставки товарів за червень, серпень та вересень 2011 року по ланцюгу від ТОВ "Тіса Плюс" до ТОВ "ЕКТ-Сервіс".

Тобто, з урахуванням інформації та документів, використаних в ході даної перевірки встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ "Тіса Плюс" з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит, а саме формування податкового кредиту наступних покупців ТОВ "ЕКТ-Сервіс".

ПП "ТІНТЕКС" (ЄДРПОУ 37194426) формує податковий кредит ТОВ "КАНОМАКС" (ЄДРПОУ 37194410 Стан 10), який в свою чергу формує податковий кредит ПП "ТІНТЕКС" (ЄДРПОУ 37194426 Стан 10), який в свою чергу формує податковий кредит ТОВ "ТІСА ПЛЮС" (ЄДРПОУ 36019896), який в свою чергу формує податковий кредит ТОВ "ЕКТ-СЕРВІС" (ЄДРПОУ 37139302), який в свою чергу формує податковий кредит ТОВ "Анек" (ЄДРПОУ 33656480).

Таким чином, операції з купівлі товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Тіса Плюс" та продажу товарів (робіт, послуг) наступним покупцям ТОВ "ЕКТ-Сервіс" порушують ч.ч.1.5 ст.203, ч.ч.1.2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Виходячи з вищенаведеного посадовою особою податкового органу в акті перевірки зазначено, що ТОВ "ЕКТ-Сервіс" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, податковим органом зазначено, що при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ТОВ "АНЕК", встановлено завищення валових витрат у 3 кварталі 2011 року, чим порушені п.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 р. у сумі 279707 грн. у т.ч. липні 2011 року - 215558грн., серпні 2011 року - 64149 грн.

У зв'язку з викладеним ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС дійшла висновку про те, що під час перевірки повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р. по взаємовідносинам з ТОВ "Ект Сервіс" (ЄДРПОУ 37139302) у липні-серпні 2011 року встановлено його заниження на суму 64332 грн. (п.3.1.3 акту перевірки).

Судом встановлено, що 24.10.2010 року між ТОВ "ЕКТ-Сервіс" (постачальник) та ТОВ "АНЕК" (покупець) був укладений господарський договір поставки № 403 Г, предметом якого є передача (постачання) постачальником у погоджені строки покупцеві товару у власність, вартість якого згідно п. 6.1 договору зазначається у видатково-прибуткових накладних на поставку партії товару. (том 1 а.с.81-83).

На підтвердження виконання договору, позивачем до матеріалів справи були долучені наступні документи:

- рахунки та податкові накладні (том 1 а.с.90-119);

- реєстр прибуткових накладних за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року, реєстр податкових накладних за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року (том 1 а.с.120-121).

- свідоцтво № 100328467 серії НБ № 480594 про реєстрацію платника податку на додану вартість, відповідно до якого ТОВ "ЕКТ - Сервіс" з 12.08.2010 року зареєстроване платником ПДВ (том 1, а.с.170);

- видаткові накладні та довіреності на отримання матеріальних цінностей (том 1 а.с.171-242, 244, 247, 248-250, том 2 а.с.1-178).

- договори поставки товарів № 229, укладений між ТОВ "АНЕК" (продавець) та "Сімферопольська міська СЕС" МОЗУ (покупець) (том 1 а.с.243);

- Договір поставки товарів № 230, укладений між ТОВ "АНЕК" (продавець) та "Сімферопольська міська СЕС" МОЗУ (покупець)(том 1 а.с.245).

- Договір поставки товарів № 231 від 14.07.2012 року, укладений між ТОВ "АНЕК" (продавець) та "Сімферопольська міська СЕС" МОЗУ (покупець)(том 1 а.с.246).

Відображення даних господарських операцій призвели до змін у структурі активів та пасивів позивача. Для здійснення даних операцій позивач має необхідні ресурси.

Щодо висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за перевіряємий період на суму 55942 грн., у тому числі за липень 2011 року - 43112 грн., за серпень 2011 рок - 12830 грн., судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) виключено;

д) виключено;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями підтверджується отримання та сплата товару у липні - серпні 2011, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з ТОВ "ЕКТ-Сервіс" господарського договору на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів звертає увагу, що надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходе тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільно-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність вимог позивача.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки 7642/22-3/33656480 від 16.10.2012 року про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 29 жовтня 2012 року № 0008142204 та від 29 жовтня 2012 року № 0008152204.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.12 у справі № 2а-12845/12/0170/8 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва