Постанова

від 03.06.2013 по справі 812/5069/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2013 року Справа № 812/5069/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Прудника С.В.

при участі секретаря судового засідання: Якимчук В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Третьякової О.В.

відповідача: Катрухи А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську поданням Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничого підприємства "Сєвєродонецький МЦ Оргмін" про стягнення коштів з рахунків у банках у сумі 43530,40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничого підприємства "Сєвєродонецький МЦ Оргмін" про стягнення коштів з рахунків у банках у сумі 43530,40 грн., - .

В обґрунтування подання позивачем зазначено, що відповідач зареєстрований в виконавчому комітеті Сєвєродонецької міської ради, код за ЄДРПОУ 21821729 перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку з 31.05.1995 р. під номером 1358 та є платником податку на додану вартість.

Відповідач є боржником по сплаті податків до державного бюджету України.

Відповідачу направлено податкову вимогу форми "Ю" № 35 від 25.02.2013 на підставі ст. 59 Податкового кодексу України.

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань станом на 31.05.2013 р. у підприємства виник податковий борг з:

- податку на додану вартість задекларованих по декларації № 9028730559 від 18.05.2013 р. в сумі 19334,00 грн.;

- орендної плати згідно декларації № 9004358832 від 05.02.2013 р. в сумі 10610.40

- податку на прибуток згідно декларації № 9087345679 від 11.02.2013 13586,00 грн.

Сума податкового боргу, яка підлягає стягненню складає 43530,40 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробниче підприємство "Сєвєродонецький МЦ Оргмін" заборгованість в сумі 43530,40 грн.

Представник позивача під час судового засідання підтримав подання в повній мірі, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача під час судового засідання проти задоволення подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби не заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали подання, розглянувши подання в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Згідно п.3 ч.1 ст.183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідача - ТОВ Інженерно-виробниче підприємство «Сєвєродонецький МЦ Оргмін» зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 02.01.1995 року за № 1 383 120 0000 001265 (а.с.24), взятий на облік до ДПІ у м. Сєвєродонецьк як платник податків 31.05.1995 року №1358 (а.с.8) та є платником ПДВ з 17.01.2006 року (9).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

18.05.2013 року відповідачем подано до податкового органу звітну податкову декларацію з ПДВ за квітень 2013 року, в якій ним самостійно зазначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 19334,00грн.(а.с.12-13).

05.02.2013 року відповідачем подано до податкового органу звітну податкову декларацію з орендної плати за землю за 2013 рік, в якій ним самостійно зазначено суму орендної плати за травень в сумі 10610,40 грн. (а.с.14-15).

11.02.2013 року відповідачем подано до податкового органу звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартал 2013 року, в якій ним було зазначено суму, що підлягає сплаті щомісячно у березні-грудні 2013 року та січень-лютий 2014 року в сумі 13586,00грн. (а.с.16).

Відповідно до розрахунку суми податкового боргу за відповідачем числиться податковий борг у сумі 43530,40 грн. який складається з: ПДВ - 19334,00грн., орендна плата - 10610,40 грн. та податок на прибуток - 13541,43 грн. (а.с.4), що також підтверджується карткою особового рахунку (а.с.17-19, 29).

Позивачем застосовувалися заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме: 25.02.2013 року позивачем уповноваженій особі відповідача було вручено вимогу від 28.02.2013 року №35 (а.с.10).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Виходячи з вище викладено, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів на суму податкового боргу в розмірі 43530,40грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника у добровільному порядку не сплатив, вимоги податкового органу у поданні, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача під час судового розгляду справи звернувся до суду з заявою, у якій просив суд, встановити спосіб та порядок виконання судового рішення, шляхом боргу протягом 2 місяців, щомісяця, починаючи з 15 червня 2013 року.

Згідно з положеннями статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що в матеріалах справи міститься заява представника ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області, якою він не заперечує проти надання відповідачу розстрочки податкового боргу, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничого підприємства "Сєвєродонецький МЦ Оргмін" щодо встановлення способу та порядку виконання рішення по справі 812/5069/13-а підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничого підприємства "Сєвєродонецький МЦ Оргмін" про стягнення коштів з рахунків у банках у сумі 43530,40 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничого підприємства "Сєвєродонецький МЦ Оргмін" (код ЄДРПОУ 21821729) кошти за податковим боргом з :

- податку на додану вартість в сумі 19334,00грн. (дев'ятнадцять тисяч триста тридцять чотири гривні 00 коп.);

- орендної плати за землю в сумі 10610,40 грн. (десять тисяч шістсот десять гривень 40 коп.);

- податку на прибуток у сумі 13586,00грн. (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень 00 коп.)

шляхом сплати боргу, щомісячно, починаючи з 15 червня 2013 року по 29 червня 2013 року - податковий борг по авансовим внескам з податку на прибуток у сумі 13586,00грн., з 30 червня 2013 року по 13 липня 2013 року - податковий борг з орендної плати за землю у сумі 10610,40 грн. та з 14 липня 2013 року по 15 серпня 2013 року - податковий борг з податку на додану вартість у сумі 19334,00грн.

У відповідності із частиною 7 статті 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя С.В. Прудник