cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.05.13 р. Справа № 904/2544/13
За позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Позивача-1: Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, Позивача-2: Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району, м. Дніпропетровськ
до Підприємства об'єднання громадян "Дніпропетровське міське підприємство послуг інвалідів", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 04.08.2011 р. № 171-ДКП/11, розірвання договору та зобов'язання повернути об'єкт оренди.
Суддя Боділовська М.М.
Представники:
Від Прокурора: Каюк М.С., посвідчення № 001456 від 27.08.2012 р.
Від Позивача-1: Дмитренко Д.О., довіреність № 10/3-174 від 18.12.2012 р.
Від Позивача-2: Смірнов А.А., довіреність б/н від 08.01.2013 р.
Від Відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Позивача-1: Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, Позивача-2: Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Підприємства об'єднання громадян "Дніпропетровське міське підприємство послуг інвалідів" про стягнення 1 775, 79 грн., з яких: 1 648, 26 грн. заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, 127, 53 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2013 р. порушено провадження у справі № 904/2544/13, розгляд справи призначено на 14.05.2013 р.
14.05.2013 р., до початку розгляду справи по суті, Прокурор надав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача на користь Позивача-2 1 775, 79 грн., з яких: 1 648, 26 грн. основного боргу, 127, 53 грн. пені. Заява була прийнята судом до розгляду.
В судовому засіданні 14.05.2013 р. оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач представника в судове засідання не направив, надав заяву про застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення пені. Заява була прийнята судом до розгляду.
Прокурор та Позивачі підтримують позовні вимоги.
В судовому засіданні 28.05.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно зі ст. 121 Конституції України, функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках передбачених законом, покладена на систему органів прокуратури України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Згідно з ч. 3 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", за наявності підстав, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями).
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст. 6. 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
04.08.2011 р. між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради та Підприємством об'єднанням громадян "Дніпропетровське міське підприємство послуг інвалідів" було укладено Договір оренди комунального майна № 171-ДКП/П, згідно з яким орендодавець передавав, а орендар прийняв в платне строкове користування визначене даним договором нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Косіора, будинок 62, на першому поверсі 5-типоверхового будинку, для розміщення підприємства, створеного організацією інвалідів, загальною площею 102, 1 кв. м., що знаходиться на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району м. Дніпропетровська (балансоутримувача), і є комунальною власністю територіальної громади міста Дніпропетровська.
04.08.2011 р. згідно з Актом приймання-передачі приміщення було передано Відповідачу.
Згідно з п. п. 3.3, 3.4 Договору оренди, орендар зобов'язується щомісячно перераховувати орендну плату, враховуючи індекс інфляції за попередній місяць згідно з рахунком, виданим Балансоутримувачем (50 % залишається на рахунку балансоутримувача, 50 % - перераховується до міського бюджету).
Згідно з п. 3.4 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Відповідно до п. 3.5 Договору, орендна плата сплачується Орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 10.1, строк дії Договору оренди № 171-ДКП/11 від 04.08.2011 р. - з 04.08.2011 р. по 18.07.2014 р. включно.
Згідно з п. 11.1 зазначеного Договору, дія цього договору припиняється внаслідок дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
Відповідно до п. 2.6 даного Договору, Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі об'єкта оренди, підписаним Балансоутримувачем, Орендодавцем та Орендарем. Майно вважається поверненим з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди.
07.09.2011 р. був складений акт приймання-передачі орендованого майна, згідно з яким Підприємство об'єднання громадян "Дніпропетровське міське підприємство послуг інвалідів" повернуло приміщення, що ним використовувались. Відповідно до 4.2 ст. 795 ЦК України, п. 11.1 Договір є припиненим з 07.09.2011 р. за взаємною згодою сторін.
Відповідач своїх зобов'язань за Договором оренди щодо своєчасної оплати не виконав, у зв'язку з чим за період з 04.08.2011 р. по 07.09.2011 р. виникла заборгованість у розмірі 1 648, 26 грн., у зв'язку з чим, Прокурор просить суд стягнути з Відповідача 1 775, 79 грн., з яких: 1 648, 26 грн. заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, 127, 53 грн. пені.
Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що Договір оренди нерухомого майна № 171-ДКП/11 від 04.08.2011 р. припинений за взаємною згодою сторін.
Крім того, Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення пені.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди. Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд (індексацію) розміру плати за користування майном.
Пунктом 9.1 Договору оренди передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань відповідно до цього договору, сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Прокурор просить стягнути з Відповідача на користь Позивача-2 1 648, 26 грн. основного боргу.
Доказів оплати орендних платежів в розмірі 1 648, 26 грн. Відповідач не надав, доводи Прокурора, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача-2 основного боргу в сумі 1 162, 00 грн.
Як встановлено ст. ст. 548-549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За несвоєчасну оплату за Договором оренди Прокурор нарахував та просить стягнути з Відповідача пеню в розмірі 127, 53 грн.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте у договорі зазначено, що пеня нараховується за весь час прострочення.
Проте, статтею 256 ЦК України, встановлений строк позовної давності - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 258 ЦК України визначена спеціальна позовна давність, ч. 1 ст. 258 ЦК України зазначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю; згідно з ч. 2 п.1 позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові - п. 3, п. 4 ст. 267 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач заявив вимоги про застосування позовної давності, відповідно до ст.267 ЦК України.
Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до розрахунку пені від 01.05.2013 р., пеня нарахована: з 16.09.11 р. по 16.03.2012 р. - у сумі 101, 22 грн., з 16.10.2011 р. по 16.04.2010 р. - у сумі 26, 32 грн., тобто період прострочення з 16.04.201 р. + один рік.
Таким чином, враховуючи ч. 2 п. 1 ст. 258 ЦК України, суд встановив, що на день подання позовної заяви про стягнення пені у розмірі 127, 53 грн. закінчився строк позовної давності, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1 648, 26 грн. заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 04.08.2011 р. № 171-ДКП/1, в решті позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь державного бюджету в розмірі 1 720, 50 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 32-34, 49, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Підприємства об'єднання громадян "Дніпропетровське міське підприємство послуг інвалідів" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, б. 16; код ЄДРПОУ 35739584) на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 11; код ЄДРПОУ 05432916; р/р 2600130326201 в ЗАТ "Фінансовий Союз Банк", МФО 305987) 1 648, 26 грн. (одна тисяча шістсот сорок вісім грн. 26 коп.) заборгованості за Договором оренди нерухомого майна.
Стягнути з Підприємства об'єднання громадян "Дніпропетровське міське підприємство послуг інвалідів" в дохід держбюджету України (одержувач - Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; код за ЄДРПОУ 37989269; банк - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155); МФО банку - 805012, р/рахунок 31214206783005, КБКД 220 300 01; призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.
Видати накази.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення підписано
03.06.2013 року
Суддя М.М. Боділовська
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2013 |
Оприлюднено | 07.06.2013 |
Номер документу | 31668199 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Боділовська Марина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні